АРЕАЛ ВИДУ

Related posts:

1. АРЕАЛ РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕЛІКТОВИЙ – ареал виду, чужорідного сучасним геогр. умовам місцевості. Як правило, має невеликі розміри....
2. АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ – зона існування виду, яка розширюється з біол. або антроп. причин....
3. АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу....
4. АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ – досить вузька зона поширення виду чи іншої систематичної групи, біотичних угруповань. Див. також Ендеміки....
5. АРЕАЛ ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування....
6. АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ КОСМОПОЛІТИЧНИЙ – зона поширення виду чи ін. систематичної групи, яка охоплює досить значні площі суходолу чи акваторії (не менше третини)....
7. АРЕАЛ МОЗАЇЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ МОЗАЇЧНИЙ – ареал виду, що складається з багатьох невеликих ділянок, придатних для існування....
8. АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ – регіон, не заселений видом, але в якому існують оптим. для нього умови в межах адаптивної зони, доступної для виду. Зона існування виду в минулому, де збереглися умови для його проживання, але де він був винищений, зокрема людиною....
9. АРЕАЛ ПУЛЬСАЦІЇ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПУЛЬСАЦІЇ, ареал флуктуації – регіон, куди ареал виду поширюється періодично, зокрема в найсприятливіші для нього роки....
10. АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ – зона поширення певної сукупності рослинних угруповань та умов їх розвитку....
11. АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...
12. АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РЕПРОДУКЦІЙНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається розмноження особин (місця гніздування перелітних птахів, ікрометання прохідних риб тощо)....
13. АРЕАЛ ПЕРВИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРВИННИЙ, ареал автохтонний – регіон первісного формування виду, ін. систематичних груп чи угруповань....
14. АРЕАЛ СУЧАСНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЧАСНИЙ – межі реальних зон існування виду або ін. систематичної групи....
15. АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ – біотоп, зайнятий родиною тварин, іноді однією особиною. Має власні межі і здебільшого охороняє себе від ін. особин того самого виду....
16. АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ – донедавна рідкісний ареал, що був на межі зникнення виду, який знову набув природних меж, характерних для нього в минулому, до антроп. впливу....
17. АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ – зона поширення проблемної ситуації. Звичайно розрізняють А. п. з 3-5 градаціями гостроти екол. і соц.-екон. проблем, що в ньому виникли. Гострота проблеми визначається в балах чи ін. натурних показниках (конц. забрудника, ступінь деградації природного комплексу тощо)....
18. АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ГРУНТОВИЙ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ – площа, зайнята однотипним грунтовим утворенням, всередині якої відсутні будь-які грунтово-геогр. межі. Вони становлять класифікаційні Типи грунтів (їх розряди, види, родини, різновиди)....
19. АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ – ареал систематичної групи або первинних угруповань без істотних переривань....
20. АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ – ареал різних систематичних груп, розділений антроп. впливом на невеликі ізольовані ділянки....
21. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
22. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
23. АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ – регіон, де певний вид може перебувати завдяки наявності оптим. для нього умов незалежно від місця його розташування та перепон, що перешкоджають його поширенню....
24. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ГРУНТОВИЙ АРЕАЛ – див. Ареал грунтовий елементарний....
25. АРЕАЛ ЗИМІВЛІ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЗИМІВЛІ – регіон, де вид проводить холодну пору року....
26. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
27. ВИД. СТРУКТУРА І КРИТЕРІЇ ВИДУ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЯ. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ ВИД. СТРУКТУРА І КРИТЕРІЇ ВИДУ Вид – сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю морфофізіологічних особливостей, вільно схрещуються і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя і займають визначений ареал. Види біологічно ізольовані один від одного. Структурною одиницею виду є популяція. Популяція – відносно ізольована група […]...
28. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
29. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
30. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
31. ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ – чисельність (частка) досліджуваного виду в заг. чисельності аналогічних організмів, його відносна перевага (визначається за відношенням площі поширення даного виду до площі, зайнятої всіма ін. видами)....
32. МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і максимум. Зона, розташована між крайніми значеннями толерантності, визначає екол. амплітуду, або М. т. в. відносно відповідного чинника навколишнього середовища. Чим ширший […]...
33. АРЕАЛ-МІНІМУМ Екологія – охорона природи АРЕАЛ-МІНІМУМ – найменша площа, яку займає вид і на якій він може уникнути прир. вимирання; мінім, площа виявлення асоціації....
34. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
35. НЕОЕНДЕМІЗМ Екологія – охорона природи НЕОЕНДЕМІЗМ – вузький ареал поширення виду, зумовлений його молодістю....
36. Критерії виду – ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Критерії виду Морфологічний схожість зовнішньої і внутрішньої будови організмів одного виду. Критерій не абсолютний, тому що існують види-двійники, статевий диморфізм особин одного виду, породи і сорту, що значно відрізняє їх один від одного. Генетичний – характеризує кількість і структуру хромосом виду, його каріотип. […]...
37. УЧАСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання....
38. АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
39. ЗОНА ПОСУШЛИВА Екологія – охорона природи ЗОНА ПОСУШЛИВА, зона напіваридна, зона семіаридна – 1) територія, на якій періодично наступають посухи; включає геогр. зони степу та лісостепу; 2) територія, для якої характерний семіаридний (напівсухий, напіваридний) клімат, властивий пустелям помірних широт....
40. Схема екологічної характеристики виду тварин ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.4. Схема екологічної характеристики виду тварин 1. Назва виду (наукова і народна). 2. Загальні відомості про ареал виду. 3. Поширення в регіоні, включаючи коротку характеристику екосистем (біогеоценозів), в яких вони функціонують. 4. Основні відомості про біологію виду: А) розмір, забарвлення, пристосованість до життя в даному середовищі; […]...