АРИФМОМОРФОЗ

Related posts:

1. ІНВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни найпростіших і бактерій, спричинювані несприятливими умовами існування....
2. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
3. ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
4. ТРАНСФОРМІЗМ Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМІЗМ – уявлення про перетворення одних видів організмів на ін. Передувало еволюц. вченню. Т. не визнавав наступності і поступального характеру розвитку живої природи....
5. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
6. БРАДИТЕЛІЯ Екологія – охорона природи БРАДИТЕЛІЯ – повільний темп еволюц. процесу в окремих систематичних групах організмів. Уперше цей термін запровадив Дж. Сімпсон у 1944 р....
7. ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – еволюц.-ген. передумови подальшого пристосування організмів до змін навколишнього середовища; закладені у видах живого наперед та безпосередньо не пов’язані із взаємодією організмів та середовища їхнього існування. Це визначення виглядає теологічно. Однак враховуючи величезну складність ген. коду і практичну необмеженість кількості варіацій (мінімум 1050), будь-яка мислима зміна організмів “закладена” в […]...
8. ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЕВОЛЮЦІЙНА – розділ екології, що вивчає екол. механізми еволюц. процесу, шляхи і форми еволюц. становлення індивід, і видових адаптацій та еволюції біоценотичних систем. Е. е. вивчає, як саме в процесі еволюції виникали і розвивались екол. зв’язки і відносини в межах окремої популяції та угруповань загалом....
9. ГЕНЕТИКА Екологія – охорона природи ГЕНЕТИКА – наука про закони спадковості і мінливості організмів та методи керування ними. Г. тісно пов’язана з еволюц. ученням, цитологією, мол. біологією, селекцією, має важливе значення для медицини....
10. ПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ – 1) сукупність особин одного виду, що протягом великої кількості поколінь населяють певний простір, усередині якого практично здійснюється тією чи ін. мірою панміксія; відокремлена від сусідніх аналогічних сукупностей певним ступенем тиску тих чи ін. форм ізоляції. П. має складну біохронологічну структуру: за віком, статтю, просторовим та спорідненим об’єднанням особин. Кожна […]...
11. ФОТОПЕРІОДИЗМ Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОДИЗМ – потреба організмів у певній тривалості дня і ночі, тобто в періодичній зміні освітлення та темряви....
12. ВИД ВИМЕРЛИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВИМЕРЛИЙ – вид, що зник внаслідок еволюц. змін біосфери....
13. СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організмів до повторного впливу певних подразників – деяких речовин, т-ри, світла тощо. Напр., після дії на організм ІЧ-випромінювання або низьких т-р зростає його чутливість до впливу йонізуючого випромінювання; введення в клітину деяких барвників спричинює високу чутливість її до світла....
14. АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). Формується в ході еволюц. процесу і виявляється в пристосованості всіх особин даного виду до певних конкретних умов довкілля....
15. ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
16. ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ (Л. ДОЛЛО)- організм (популяція, вид) не може повернутися в попередній стан, тобто стан, у якому перебували його предки. В екології 3. (п.) н. е. тісно пов’язаний з 3-м наслідком закону внутр. дин. рівноваги. Очевидно, 3. (п.) н. е. має поширюватись на ієрархію екол. систем, які в еволюц. […]...
17. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
18. РЕГРЕС (У ЖИВІЙ ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи РЕГРЕС (У ЖИВІЙ ПРИРОДІ) – невід’ємна риса еволюц. процесу, його особлива спрямованість. Залежно від рівня організації організмів, що зазнають Р., цей процес має різне значення для еволюції. Р. біол. – зменшення чисельності особин у межах виду або будь-якої ін. групи, скорочення її ареалу, кількості місць проживання і підгруп. Цей вид Р. […]...
19. НІТРОЗАМІНИ Екологія – охорона природи НІТРОЗАМІНИ – речовини, що можуть утворюватися в травному каналі з нітритів і амінів або містяться в деяких продуктах, напр. у м’ясних виробах, оброблених засільною сумішшю; з усіх сортів пива найбільше Н. містить темне (старе) пиво верхового бродіння. Н. виявлені також у деяких косметичних засобах і тютюновому димі. Н. належать до найсильніших […]...
20. ЕДАФОН Екологія – охорона природи ЕДАФОН, едафобіонти – сукупність усіх живих організмів, які мешкають у грунті певного біотопу. Організми Е. належать до різних систематичних груп. Найрізноманітнішими у видовому відношенні й за біомасою є грунт, мікроорганізми, гриби і безхребетні. Вплив Е. на життя грунту великий і полягає в розкладанні орг. речовин, гуміфікації, зміні фіз. властивостей субстрату тощо....
21. САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
22. МЕТАТЕРМІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАТЕРМІЗМ, мегатермізм – властивість організмів потребувати для свого розвитку порівняно високих т-р, напр. тропічні рослини....
23. ІНАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНАДАПТАЦІЯ – сукупність в окремих груп тварин таких пристосувань, які в процесі еволюц. розвитку виявляються недосконалими і згодом зумовлюють вимирання цих груп. Прикладом І. є недосконалі зміни в скелеті кінцівок, зокрема в суглобах багатьох копитних. Інадаптивні ознаки протягом певного часу можуть забезпечувати існування тварини чи рослини, однак з появою організмів із […]...
24. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА – саморегулювання системи, що повністю чи частково відбувається за командами з керівного центру (напр., мозку у вищих тварин) або багатьох центрів-організаторів (фактичний стан організмів, який крім мозку регулюють залози внутр. секреції та секреторні виділення багатьох ін. органів і тканин)....
25. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
26. ФАУНА Екологія – охорона природи ФАУНА – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася еволюц.-історично, які мешкають чи мешкали в геол. минулому на певній території (акваторії); 2) перелік видів тварин, що мешкають на певній території (акваторії – для водяних організмів)....
27. КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
28. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
29. МУТУАЛІЗМ Екологія – охорона природи МУТУАЛІЗМ – форма симбіозу, за якої кожен з організмів, що живуть разом (напр. рак-самітник і актинія), приносить іншому приблизно однакову користь....
30. ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ – періодичні та неперіодичні зміни рослинних угруповань, за винятком еволюц.- істор. процесу їх формування (ценогенезу), що розглядається окремо....