АРОН
Соціологія короткий енциклопедичний словник
АРОН ( ARON ) Раймон (14.03.1905, Рамбервіллер – 17.10.1983, Париж) – франц. соціолог, філософ, політолог, публіцист. Отримав освіту у Вищій нормальній школі (1924 -1928), де близько зійшовся з майбутніми провідниками духовного життя Франції – Ж.-П. Сартром, Ж. Кенгійомом, A. Койре, П. Нізаном та ін. З 1930 р. перебуває в Німеччині, де читає лекції в Кельні, а потім у Берліні, водночас удосконалює свої знання з нім. філософії та соціології. Повернувшись до Франції, у 1935 р. видає фундаментальну “Критику філософії
Соціол. погляди А. формувались спочатку під
Бібліографія праць А. налічує понад 60 моногр. та декілька тисяч наук, і газетних статей. Основні теми наук, інтересів А. – філософія історії (“Виміри історичної свідомості”, 1961; “Есе про свободи”, 1965; “Найважливіші етапи соціологічної думки”, 1967 та ін.) та майбутнє людства. Останнє А розглядає з різних т. з.: дипломатично-стратегічної (“Мир та війна між націями”, 1962; “Велика суперечка”, 1963; “Роздуми про війну: Клаузевіц”, 1967 та ін.), філос (“Розчарування в прогресі”, 1963; “На захист занепадницької Європи”, 1977 та ін.), екон.-політ. (“Вісімнадцять лекцій про індустріальне суспільство”, 1962; “Класова боротьба”, 1964; “Демократія і тоталітаризм”, 1965 та ін.). Переконаний антикомуніст А. в “Опіумі для інтелігенції” (1955) подає нищівну критику марксизму і його прибічників з табору лівої інтелігенції, зокрема, за їх беззастережну підтримку СРСР (Ж.-П. Сартр), котру продовжує майже в усіх наступних працях. А. відгукується на найважливіші події сучасності (“Від одного святого сімейства до другого. Нариси про уявні марксизми”, 1969; “Невловима революція. Роздуми про травневу революцію”, 1969 та ін.). З великим інтересом громадськість зустріла прижиттєву книгу А. – “Мемуари: 50 років політичних роздумів”.
З 1963 р. – член Франц. академії моральних і політ, наук. А. – почесний член багатьох закордонних академій, зокрема, Амер. академії мистецтв і наук, почесний д-р Гарвардського, Колумбійського, Базельського, Брюссельського та ін. ун-тів; віце-президент Міжнар. соціол. асоціації (1962). А. входив до складу Екон. і соціальної ради Четвертої і П’ятої республік.