Архітектура. Мистецтво
РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ
§ 9. Середньовічна культура Західної Європи
8. Архітектура. Мистецтво
У перші століття епохи Середньовіччя (приблизно до часів Карла Великого) будівельна справа була дещо занедбана, що спонукало тогочасних майстрів до вивчення архітектурних здобутків стародавніх римлян. Як наслідок, у X ст. в Західній Європі починає формуватися романський (римський) архітектурний стиль. Це був перший загальноєвропейський стиль, який поширився в ХІ-ХІІ ст.
Християни почали засвідчувати свою
ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
XI ст. Із праці “П’ять книг історії свого часу” ченця Рауля Глабера
По настанні третього року, що йшов за тисячним, майже всі землі, а надто Італія та Галлія, стали свідками перебудови церковних споруд; хоча більша частина з них була ще цілком придатною для вжитку й не потребувала цього. Справжнє суперництво спонукало ледь не кожну християнську громаду звести
СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МИСТЕЦТВО АРХІТЕКТУРА
У Х-ХІІ ст. у європейській архітектурі панував романський стиль. Характерні споруди – замки, храми – були схожі на фортеці. їхню масивність замінили легкість, стрімкість готичних будівель: соборів, палаців, ратуш, житлових будинків тощо. Мистецтво готики (XIII-XV ст.) було ближчим до життя і почуттів людей.
Собор у Вормсі. ХІ-ХІІ ст.
Схема романськолї собору:
1 – центральний нефи;
2 – бічні нефи;
3 – склепіння.
Схема готичного собору: 1 – центральний неф;
2 – бічні нефи;
3 – контрфорс;
4 – склепіння;
5 – аркбутан.
Міланський собор.
Основна частина собору збудована в XIV-XVcm.
Храм Богоматері в Пуатье. XII ст.
Середньовічні храми Західної Європи нерозривно пов’язані із скульптурою. Готичні фігури були невіддільні від стіни. Майстри ніби оживляли камінь, передаючи в зображеннях внутрішню красу, сильні почуття і зовнішню чарівність.
СКУЛЬПТУРА
Валаам і ангел. Скульптура капітелі. Собор у Маастріхті. XII ст.
Герцог Еккергард і його дружина Ута. Собор у Мейсені. XIII ст.
ЖИВОПИС
Джотто. Поцілунок Іуди. Фреска. XIV ст.
Час зберіг для нас численні пам’ятки середньовічного мистецтва: ікони, фрески, мозаїки, мініатюри, гравюри тощо. Продовжуючи готичні традиції, художники пізнього Середньовіччя проявили поглиблений інтерес до духовного світу особистості.
Це сприяло появі в живописі пейзажу, портрета.
К. Крівеллі. Марія Магдалина. 1470 р.
А. Дюрер. Автопортрет з пейзажем. 1498 р.
Міська ратуша. Брюссель. 1402-1449 pp.
Романські храми зводилися за зразком базилік.
Так стародавні римляни називали великі громадські будівлі з кількох частин, де засідали суди й велася торгівля. Храми, збудовані в романському стилі, мали, як правило, такий вигляд: продовгуваті приміщення, поділені колонами опорних стовпів на три або п’ять частин. Зверху колони прикрашали капітелі (різьблений скульптурний орнамент). У західній частині храму будували портал (головний вхід), а в східній – вівтар (місце богослужіння). Романські храми мали товсті стіни, масивні кутові вежі й невеликі вузькі вікна, тому вони нагадували фортецю. Усередині приміщення стіни прикрашали фресками – розписом фарбами по свіжій, ще вологій штукатурці.
Саме в цей час з’являються рельєфи, які іноді розфарбовували, що надавало зображенням чіткості, виразності.
Малі вікна, порівняно невисокі стіни робили романські храми похмурими, наче сповитими мороком. Зодчі прагнули наповнити будівлі світлом, це стало можливим за законами нового стилю, який назвали готичним (від назви племені готів). Він розвинувся в XIII-XIV ст. і, на противагу романському стилю, вважався варварським.
Розквіт готичного стилю припадає на період перемог міських комун. У містах, що здобули право на самоуправління, артілі ремісників зводили ратуші. Тут знаходилися органи міського самоврядування. Ратуша була великою кам’яною спорудою, над якою здіймалося вістря вежі – своєрідний символ незалежності міста.
Історична цікавинка
Класичним зразком готичної архітектури є міська ратуша в Брюсселі. Цю триповерхову будівлю було зведено в першій половині XV ст. Над нею підноситься вежа, висота якої сягає 90 метрів. На вершині вежі розміщується п’ятиметровий флюгер із зображенням святого Михайла, який вбиває дракона. В основі вежі споруджено широкі овальні ворота. їхні виступи прикрашають скульптури, що символізують Правосуддя, Обережність, Мир, Закон, Стриманість і Силу.
Але найвеличнішою будівлею готичної архітектури є собор – символ багатства й могутності міста. Готичні собори були величними, спрямованими до висоти небес. Якщо в романському храмі склепіння спиралося на товсті стіни, то в готичному соборі – на арки, які трималися на стовпах. Це робило споруду просторішою і світлішою. Цьому сприяли й велетенські вікна. Для підсилення гри світла використовували кольорове скло. Із нього викладали розмаїті вітражі із зображенням людей і рослин. Окрасою готичних соборів були портали, арки, статуї, кам’яне різьблення, орнаменти, химери (фантастичні фігури звірів), живописні полотна.
Історична цікавинка
Однією з чудових архітектурних готичних пам’яток Франції є кафедральний собор у Реймсі, де коронувалися французькі королі. Він будувався з 1212 по 1311 р. Собор зведено на місці паломництва, де ще в поганські часи протікало священне джерело. Нижній ярус головного фасаду (зовнішнього боку) складається з трьох порталів. Усередині другого ярусу розміщено величезне кругле вікно, кам’яне сплетіння якого за формою нагадує квітку. Це – знаменита готична “троянда”, через яку в собор вливається потужний потік світла. По обидва боки від “троянди” розміщені високі вузькі вікна. Весь другий ярус прикрашають статуї біблійних царів, які вважалися предками Ісуса Христа та його матері Діви Марії. Собор увінчують дві вежі-дзвіниці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...