АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ
Культурологічний словник
АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ (від архітектура і лат. ordo – ряд, порядок) – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним виявом складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. В класичну канонізовану систему з чіткою пропорційністю частин А. о. склалися в архітектурі Стародавньої Греції (VI-IV ст. до н. е.) Основні різновиди А. о. – доричний, іонічний, коринфський. А. о. складаються з трьох основних частин: колони, її підніжжя – стилобата й антаблемента, що спирається на колону. Колона (крім доричної) має базу й завершується капітеллю. Антаблемент складається з архітрава, фриза та карниза. Різновиди груп А. о. в архітектурі Стародавнього Риму – тосканський (варіант доричного) й композитивний (об’єднує елементи іонічного й коринфського).
Related posts:
- ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ Культурологічний словник ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ (від лат. ordo – ряд, порядок) – порядок співвідношення несучих та несених частин будівлі. В архітектурі Стародавньої Греції склалися ордери: дорійський, іонійський, коринфський....
- БАЗИЛІКА Культурологічний словник БАЗИЛІКА (від грец. basilikе – царський дім) – прямокутна в плані споруда, розділена поздовжніми рядами колон або пілонів на кілька частин (нефів), які мали самостійні перекриття. Середній неф вищий від бічних. Перед входом – поперечний притвор (нар – текс), у протилежному кінці середнього нефа – півкруглий виступ (апсида), критий півкуполом. Спочатку мали дерев’яні […]...
- Архітектурні пам’ятки Київської Русі Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ. ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО §2. Образотворче мистецтво Київської Русі Архітектурні пам’ятки Київської Русі Містобудування. Серцем давньоруського міста часів Київської Русі був дитинець – огороджена ровом і захищена фортифікаційною стіною територія, на якій розташовувались княжа резиденція, двори Знаті, церковного владики, монастирі, храми. Вхід у […]...
- АТЛАНТ Культурологічний словник АТЛАНТ (від імені персонажа давньогрецької міфології титана Атланта, який нібито на своїх плечах тримав небо) – в архітектурі опора у формі чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, балкон тощо. А. відомі з античних часів. У європейській культурі набули поширення в XVII – поч. ХХ ст. Використовувались в архітектурі житлових будинків в Україні з […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ (український модерн) – течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвропейських тенденцій формування національних стилів (російського, польського, норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), української народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європейського модернізму. Головні представники в архітектурі: […]...
- АНСАМБЛЬ Культурологічний словник АНСАМБЛЬ (франц. ensemble – разом) – в архітектурі та містобудуванні гармонійна єдність споруд, творів монументально-декоративного мистецтва, А.: цілісність просторової композиції, пропорційність співвідношень частин і цілого, силует, пластика, колір. А. може створюватись водночас (за єдиним задумом і в одному стилі) або протягом тривалого часу (шляхом доповнення початкової композиції)....
- БАЗА Культурологічний словник БАЗА (від грец. basis – підставка, основа) – основа колони, стовпа або пілястра....
- МОДЕРН Культурологічний словник МОДЕРН (франц. moderne – найновіший, сучасний) – стиль у європейському та американському мистецтві кін. XIX – поч. XX ст. Провідну роль представники М. віддавали архітектурі як основі синтезу мистецтв. Найяскравіше М. відбився в архітектурі приватних будинків-особняків, у зведенні ділових, промислових і торгових споруд, вокзалів, прибуткових будинків. Принципово новим в архітектурі М. була відмова […]...
- АСТРАГАЛ Культурологічний словник АСТРАГАЛ (від грец. astragalos – шийний хребець) – деталь класичної архітектури у формі валика з поличкою. А. з’єднує стовп колони з капітеллю чи базою....
- КАНЕЛЮРИ Культурологічний словник КАНЕЛЮРИ (від франц. cannelure – паз, жолобок) – 1) У трипільській кераміці (див. Трипільська культура) жолоби орнаменту, заповнені іншим кольором глини. 2) В архітектурі – вертикальні жолобки на пілястрі....
- АЖУР Культурологічний словник АЖУР (франц. ajour, від ajourer – робити наскрізним) – 1) Техніка створення наскрізного орнаментального візерунка. Застосовується в усіх різновидах декоративного мистецтва та в архітектурі. 2) Виріб чи окремий елемент декору, виконаний у цій техніці....
- МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
- АРМАТУРА Культурологічний словник АРМАТУРА (лат. armatura – озброєння, спорядження) – 1) У будівництві – складова частина залізобетонних конструкцій. 2) В архітектурі класицизму – елементи скульптурного декору (зображення зброї, військового спорядження, прапорів тощо) на фасадах будинків, п’єдесталах монументів....
- ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ – здатність змінювати різновид праці, переключатися на інші різновиди діяльності....
- ЗІККУРАТ Культурологічний словник ЗІККУРАТ – в архітектурі Месопотамії ступінчаста вежа з храмом на вершині. Найвідоміший зіккурат – Етеменанкі у Вавилоні з храмом бога Мардука на вершині, мав висоту близько 90 м....
- КАРІАТИДА Культурологічний словник КАРІАТИДА (від грец. karyatides – жриці храму Артеміди у Стародавній Греції) – скульптурне зображення стоячої жіночої фігури, що служить опорою балки в будинку. К. звичайно притулені до стінки або виступають з неї. Поширення набули в античній архітектурі та європейському будівництві XVII-XIX ст....
- АРКАДА Культурологічний словник АРКАДА (франц. аrсаdе – низка арок) – ряд арок, що спираються на стовпи чи колони. Аркада-галерея – галерея з арок....
- ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ – система ціннісних орієнтацій культури, яка спирається на відношення до природного середовища як до унікального макрокосму....
- Контрольна робота № 4 з теми “ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ” Тип уроку: урок контролю знань. Мета: оцінити знання, уміння та навички з вивченої теми. Обладнання та наочність: тексти контрольної роботи. Відеофрагмент:______________________________ Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ III. ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Приблизний варіант контрольної роботи Рівень 1 (3 бали) 1. У трьох однакових посудинах налиті спирт, вода, олія. Яка з рідин найменше […]...
- ВІТРАЖ Культурологічний словник ВІТРАЖ (франц. vitrage, від лат. vitrum – скло) – твір монументального мистецтва, орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та ін. матеріалів, що пропускають світло. Доповнюється розписом, гравіруванням, витравлюванням. Використовується в архітектурі для освітлення приміщень і декорування віконних і дверних прорізів культових, громадських, рідше житлових споруд. У будівельній практиці – також часткове або […]...
- ПЕРЕДІСТОРІЯ Культурологічний словник ПЕРЕДІСТОРІЯ – період, коли історія явища ще не почалась, але складаються передумови до його виникнення....
- НЕФ, НАВА Культурологічний словник НЕФ, НАВА (від лат. navis – корабель) – одна з частин базиліки, відокремлена від іншої колонами....
- ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людьми своєї причетності до певного народу; одна з основних етнічних прикмет....
- АЛЕГОРІЯ Культурологічний словник АЛЕГОРІЯ (грец. allegoria – іносказання) – художнє втілення явища, а також абстрактної ідеї в конкретному образі (напр. жіноча постать з пов’язкою на очах і терезами в руці – А. правосуддя). За своєю функцією часто наближається до емблеми. Найпоширеніший вид А. – персоніфікація, тобто фігура з одним або кількома атрибутами, що пояснюють її зміст. […]...
- ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ (від нім. Gestalt – форма, образ, структура і психологія) – напрям у психології, відповідно до якого структурна (системна) організація складних психічних утворень визначає якості і функції частин, що його утворюють....
- СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання чи виготовлення цього предмета як цілого. С. як прийом пізнання може здійснюватись на різних рівнях у діяльності людини, починаючи від простого механічного сполучення частин цілого до створення наукової теорії на […]...
- До уроку 2 ДОДАТКИ До уроку 2 “Фізичне тіло” – “матеріал” – “речовина” Один із найбільш улюблених матеріалів скульпторів й архітекторів – мармур. Забарвлення цієї гірської породи надзвичайно різноманітне: молочно-біле, сіре, навіть трішки рожеве. Вигадливий візерунок радує око. Мармур досить слухняний у руках майстра, він легко обробляється й чудово полірується до дзеркального блиску. Мармур – це мінерал, матеріал, […]...
- АВТОПОРТРЕТ Культурологічний словник АВТОПОРТРЕТ – портрет художника, виконаний ним самим; різновид жанру портрета. Окремі зразки А. трапляються в античному та середньовічному мистецтві. Як самостійна галузь художньої діяльності утвердився в епоху Відродження. Тоді ж склалися певні різновиди А. Перший відомий А. в українському живописі зображено на підписній іконі “Розп’яття” (1691, В. Липський). Перший А. як самостійний твір […]...
- ЕКСТРАСЕНС Культурологічний словник ЕКСТРАСЕНС (від лат. extra – поза, зовні, крім і sensus – відчуття) – особа, яка має яскраво виявлені парапсихологічні здібності....
- ДОГМАТИЗМ Культурологічний словник ДОГМАТИЗМ – це незмінний, що ігнорує конкретні умови місця і часу, підхід до тих або інших проблем, оперування догмами, тобто відірваними від життя положеннями. Систематичний виклад основних догматів....
- ОБЧИСЛЕННЯ ЧАСУ ШВИДКІСТЬ ОБЧИСЛЕННЯ ЧАСУ 784. Розв’яжи задачу з поясненням. Вантажна машина подолала 240 км, їдучи зі швидкістю 60 км/год. Скільки часу вантажна машина була в дорозі? S = 240 км v = 60 км/год t = ? 785. Склади й розв’яжи задачі. Швидкість (v) Час (t) Відстань (s) Бігун 5 м/с ? 150 м Вертоліт 280 […]...
- ВАРВАРСТВО Культурологічний словник ВАРВАРСТВО – за усталеною в суспільствознавстві XVIII-XIX ст. періодизацією середня з трьох епох історії (дикість, варварство, цивілізація). Періодизацію запровадив у 60-х рр. XVШ ст. А. Фергюсон. Л. Г. Морган, який обгрунтував цю схему, вважав, що варварство починалося з виникнення гончарного виробництва і завершувалося появою писемності....
- ДАОСИЗМ Культурологічний словник ДАОСИЗМ (кит. “дао цзя” – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) релігійно-філософських течій Китаю. Виник у другій половині І тис. до н. е. Після проникнення в Китай буддизму разом з ним Д. і конфуціанство склали сан цзяо (“три релігії”). Згідно з традицією засновником Д. вважається Лао-цзи, але найважливішим його представником […]...
- ПОВТОРЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ. РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ Мета: удосконалити, систематизувати знання учнів з теми, удосконалювати навички розв’язання задач. Тип уроку: систематизації, повторення та узагальнення знань. Обладнання та наочність: таблиці з розділу II “Будова речовини” ХІД УРОКУ І. Організаційний етап ІІ. Перевірка домашнього завдання. ІІІ. Узагальнення, систематизація знань. Запитання для фронтального опитування – Як ви розумієте слова відомого російського поета О. С. Пушкіна: […]...
- Промисловий синтез амоніаку РОЗДІЛ 4 ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО НАЙВАЖЛИВІШИХ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН § 73. Промисловий синтез амоніаку Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу: Пояснювати хіміко-технологічну схему синтезу амоніаку, будову й роботу колони синтезу; складати рівняння синтезу амоніаку; характеризувати технологічну схему виробництва; обгрунтовувати оптимальні умови синтезу; Описувати становлення виробництва синтетичного амоніаку в Україні. У промисловості амоніак синтезують з простих речовин – […]...
- ДЕКЛАРАЦІЯ Культурологічний словник ДЕКЛАРАЦІЯ (лат. declaration, від declam – заявляю, сповіщаю) – 1) Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у якому їх викладено. Наприклад, “Загальна Д. прав людини”, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., перший міжнародний документ, що закріплює перелік основних прав і свобод.; Д. про державний суверенітет […]...
- СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....
- КЛАСИЦИЗМ Культурологічний словник КЛАСИЦИЗМ (від лат. – взірцевий) – один з основних напрямів у європейській літературі й мистецтві ХVII-ХVIII ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке і давньоримське) мистецтво. Напрям у мистецтві, для якого характерні раціоналізм, нормативність творчості, тяжіння до завершених гармонійних форм, до монументальності, ясності і простоти стилю, до врівноваженої композиції, схематизації та ідеалізації....
- ЕКОНОМІКА ОСВІТИ Культурологічний словник ЕКОНОМІКА ОСВІТИ – наука про дію економічних законів у народній освіті, про особливості матеріальних відносин, які складаються у сфері освіти і зв’язках її з рештою галузей народного господарства. Е. о. має різний зміст залежно від панівних у суспільстві тих чи інших виробничих відносин. Однією з актуальних проблем Е. о. є точний розрахунок економічної […]...
- ДЕДУКЦІЯ Культурологічний словник ДЕДУКЦІЯ (від лат. “виведення”) – один з основних способів міркування (умовиводу) і методів дослідження. 1) Перехід у пізнанні від загального до часткового та одиничного; виведення часткового та одиничного із загального. 2) У логіці та методології науки – процес логічного висновку, що становить собою перехід від засновків до висновків (наслідків) на підставі застосування правил […]...