АТОМ І АТОМНЕ ЯДРО
“АТОМ І АТОМНЕ ЯДРО”
Урок-гра “Фізичний футбол”
Мета. Здійснити контроль знань учнів за темою; розвивати творчі здібності та навички самостійної роботи з дидактичним матеріалом.
Тип уроку. Урок контролю та корекції знань.
Обладнання. 12 “м’ячів”, листи-опитувальники, таблиці, лічильник Гейгера – Мюллера, камера Вільсона, фотографії треків, кінофільм “Будова атома”, два аркуші з текстом “Атомне ядро”, секундомір.
Методичні поради. За пропонованим сценарієм можна проводити урок як нетрадиційне
Уроки у формі змагань виховують гордість учнів за свої успіхи. Такі уроки рекомендується проводити після вивчення значних за обсягом тем програми. Підготовка до окремих конкурсних задач вимагає від учнів самостійного поглибленого вивчення деяких питань, відпрацювання практичних умінь.
Учні змагаються за правилами футболу. У випадку порушень правил, підказок гравців карають жовтими картками, їх видаляють із поля. Обидві команди забивають по 6 “м’ячів”, однак очки присуджуються за “силою удару” кожного м’яча.
Бокові арбітри, головний арбітр
Боковий арбітр готує м’ячі-кульки із цупкого паперу двох кольорів, на яких записують номери запитань для учасників змагання. Запитання складають команди і здають арбітру.
План уроку
Вид конкурсу | Форма активної роботи |
І. Розминка “Мозковий штурм” (робота з листами-опитувальникими) | Самостійна робота з підручником |
II. Конкурс захисників (робота з таблицями і приладами) | Самостійна робота з дидактичним матеріалом |
Ш. Конкурс воротарів (тестові завдання) | Самостійне розв’язування розрахункових і логічних задач |
IV. Конкурс нападників (робота з рівняннями ядерних реакцій) | Групова робота з таблицею рівнянь ядерних реакцій |
V. Конкурс півзахисників (практичні завдання) | Самостійна робота з дидактичним матеріалом |
VI. Конкурс капітанів (озвучування навчального фільму; робота із запропонованим текстом-завданням) | Робота з екранним посібником |
Хід уроку
I. Розминка “Мозковий штурм” – естафета. Учні заздалегідь на уроках проробляють відповіді на модулі № 1-6 за листами-опитувальниками (див. додаток 1). Потім по черзі ставлять будь-які три запитання команді суперників із цих модулів.
Першими починають гру нападники. Вони повинні “відбити м’яч”, тобто відповісти на перше запитання протягом однієї хвилини. У разі затруднення їм допомагають захисники і відповідають на друге запитання. Потім вступають у гру воротарі і відповідають на третє запитання, зазначене на першому м’ячі.
Максимальна “сила удару” першого “м’яча” – 3 бали.
II. Конкурс захисників – робота з дидактичним матеріалом, таблицями та приладами. Захисник від кожної команди отримує м’яч-запитання. На обмірковування відповіді дається одна хвилина. Під час оцінювання відповіді враховується самостійність роботи з дидактичним матеріалом, наочними посібниками та приладами. Завдання можуть бути такими:
– для першої команди: “Накреслити схему лічильника Гейгера-Мюллера і пояснити принцип його дії”;
– для другої команди: “Накреслити схему камери Вільсона і пояснити принцип її дії”.
Максимальна “сила удару” другого “м’яча” – 5 балів.
III. Конкурс воротарів – робота з текстом та розв’язування задач. Текст потрібно заздалегідь записати на дошці. Наприклад, складіть тексти з фраз А, Б, В.
A. 1) ? – випромінювання – це…
2) ? – випромінювання – це…
3) ?-випромінювання – це…
Б. 1) електромагнітне випромінювання, довжина хвилі якого менша від довжини хвилі рентгенівських променів;
2) потік ядер атомів Гелію;
3) потік електронів.
B. Воно характеризується…
1) значною проникною здатністю;
2) великим розкидом швидкостей частинок (від дуже повільних до близьких до швидкості світла);
3) тим, що є частинками, які захоплюють два електрони, перетворюючись у нейтральні атоми.
Розрахункові задачі добирає учитель.
Конкурс оцінюється до 5 балів. “Сила удару” проставляється на м’ячі для воротарів.
IV. Конкурс нападників – дописати ядерні реакції (написані заздалегідь на дошці). Враховується швидкість виконання завдання. Для зручності оцінювання записують однакові ядерні реакції для обох команд. Ось зразок одного із завдань:
V. Конкурс півзахисників – виконання практичного завдання. Після розминки запасні гравці отримують завдання – виконати творчу роботу, використовуючи інструкцію до лабораторної роботи № 7 “Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями” (С. У. Гончаренко. Фізика, 11).
Максимальна “сила удару” в цьому конкурсі – 7 балів. Після перевірки робіт арбітр виставляє оцінку.
VI. Конкурс капітанів – озвучення уривку з фільму “Будова атома”. Після цього капітанам пропонується знайти помилки у тексті “Атомне ядро” (див. додатки).
Заключний етап. Арбітри підбивають підсумки змагань і оголошують кількість набраних балів, називають переможця. Найсильнішим гравцям вручають грамоти.
Додатки
Лист-опитувапьник для самоконтролю знань
Модуль 1. Способи спостереження елементарних частинок
1. Накресліть схему пристрою лічильника Гейгера-Мюллера і поясніть принцип його дії.
2. Накресліть схему камери Вільсона і поясніть принцип її дії.
3. Поясніть принцип дії бульбашкової камери. Які переваги бульбашкової камери перед камерою Вільсона?
Модуль 2. Радіоактивність
1. Що називають радіоактивністю?
2. Яка природа?-, ?-, ? – випромінювань?
3. Які властивості радіоактивних випромінювань?
Модуль 3. Загальна характеристика атомного ядра
1. У чому сутність планетарної моделі атома?
2. Поясніть фізичний зміст порядкового номера хімічного елемента в таблиці Менделєєва.
3. Який фізичний зміст масового числа в моделі атомного ядра?
Модуль 4. Енергія зв’язку атомних ядер
1. Що називають енергією зв’язку атомного ядра?
2. Що називають дефектом маси? Поясніть причину виникнення дефекту маси й утворення ядра з окремих нуклонів.
3. Напишіть формулу для визначення дефекту маси.
Модуль 5. Ядерні реакції
1. Що називають ядерними реакціями?
2. Що називають енергетичним виходом ядерної реакції? У яких випадках реакція відбувається з поглинанням енергії, а в яких – із виділенням?
3. Хто і коли здійснив ядерну реакцію, яка експериментально підтвердила, що до складу атомних ядер входять нейтрони?
Модуль. 6. Ядерні реактори
1. Які речовини використовують у ядерних реакторах як теплоносії?
2. Які речовини використовують у ядерних реакторах як поглиначі нейтронів?
3. За якої умови значення коефіцієнта розмноження нейтронів к відбувається ланцюгова ядерна реакція й атомній бомбі?
Текст “Атомне ядро”
Як відомо, ядро складається з нуклонів – позитивно заряджених протонів і негативно заряджених електронів. Головна властивість ядра – це його нестійкість. Ядерні сили дуже малі, і тому ядра дуже часто розпадаються. Це відбувається тому, що однойменно заряджені електрони відштовхуються.
Але не всі ядра розпадаються, і тому вчені вважають, що існують у ядрі електростатичні, кулонівські, гравітаційні і навіть деякі надприродні, сили, які не всім ядрам дають розпастися. Відомо, що маса ядра завжди більша від суми маси електронів і протонів.
Різниця між цими масами і є дефект маси.
Відомо: що більший номер елемента, то менша енергія зв’язку. Мінімальну енергію зв’язку мають елементи з порядковими номерами 50-60, їхні ядра найменш стійкі.