Автономна Республіка Крим
Політологічний словник
Автономна Республіка Крим – автономна адміністративно-територіальна одиниця у складі України. Розташована на Кримському півострові. Площа – 27 тис. км2, населення – 2 млн. 337 тис. чол.; за етнічним складом населення розподіляється так; 67 % – росіяни; 25, 8 % – українці; 12%- кримські татари. До найчисленніших етнічних груп належать також білоруси, вірмени, греки, євреї, цигани. До корінних етносів – кримчаки та караїми. Адміністративною столицею республіки є м. Сімферополь з населенням 344 тис. чол. До складу адміністративних
Історія Криму нараховує тисячоліття. До групи найдавніших поселенців належать таври, які жили на його території у IX – І тис. до н. е. У подальшому, починаючи із середини І тис. до н. е., господарями півострова були античні греки. На його території виникло кілька царств.
Починаючи з перших століть нової ери на півострів суттєво впливали кочові народи – скіфи та сармати, а пізніше готи та гуни.
В середині XV ст. на території Криму виникло Кримське ханство – державне утворення, домінуюче становище в якому посідали кримські татари.
У березні 1918 р. у Криму було проголошено Радянську Соціалістичну Республіку Тавриду, що проіснувала кілька місяців. У квітні 1919 р. на її місці було проголошено Кримську Соціалістичну Радянську Республіку, яка проіснувала до кінця травня того ж року. 18 жовтня 1921 р. утворено Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку у складі РРФСР. 30 червня 1945 р. Кримську АРСР перетворено на Кримську область у складі РРФСР. Цьому передувала депортація з півострова кримських татар та представників інших народів переважно до республік Центральної Азії. У лютому 1954 р. постановою Верховної Ради СРСР Кримську область було передано до складу УРСР. 12 лютого 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Закон “Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки”. 24 квітня 1992 р. КАРСР перейменована на Автономну Республіку Крим.
Згідно з Конституцією України АР Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, що належать до її відання. У свою чергу, АР Крим має власну Конституцію, яку приймає Верховна Рада АР Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу ВР України. АР Крим має свій уряд – Раду міністрів АР Крим. Голова уряду призначається на посаду та звільняється з посади ВР АР Крим за погодженням з Президентом України. Повноваження, порядок формування і діяльності ВР АР Крим і Ради міністрів АР Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами ВР АР Крим з питань, віднесених до її компетенції. Правосуддя в АР Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України. Через невідповідність нормативно-правових актів ВР АР Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих актів ВР АР Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
Стаття 137 Конституції України визначає вичерпний перелік питань, з яких АР Крим може здійснювати їх нормативне регулювання, а ст. 138 визначає коло питань (обсяг компетенції), що належить до відання АР Крим. Серед них, зокрема, такі: призначення виборів депутатів ВР АР Крим, організація та проведення місцевих референдумів, розроблення, затвердження та виконання бюджету АР Крим та ін. Передбачено також, що законами України АР Крим можуть бути делеговані й інші повноваження. Конституцією України передбачено, що в АР Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.
Брайчевський М. Ю. Проблема Криму: минуле, сучасне, майбутнє // Київ. – № 4-5; Курас І. Ф. Крим і Україна: нова сторінка історії / / Київ, старовина. – 1994 – № 6; Євтух В. Б. Чи буде сонячний півострів безхмарним. Динаміка міжетнічних стосунків у Криму // Віче. – 1995. – N2 4; Копиленко М., Копиленко О. Межі компетенції. Проблеми правового статусу Криму, пошук варіантів // Політика і час. – 1996. – №11.
Л. Шкляр
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...