АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ)

Related posts:

1. ТОКСОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСОБНІСТЬ – 1) сукупність фізіол. – біохім. властивостей, що дають змогу організмам жити у водоймах, забруднених стічними водами; 2) ступінь забруднення водойм токс. речовинами....
2. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
3. ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію домішок, що надходять....
4. СПИРТ З БІОМАСИ Екологія – охорона природи СПИРТ З БІОМАСИ – етанол, який добувають з біомаси і використовують як екол. чисте паливо....
5. ОПТИМУМ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології О. існування організмів відображує особливості умов у місцях їхнього проживання. Залежно від того, який чинник найсприятливіший, розрізняють види тепло-, холодо-, волого – та сухолюбні тощо. Чинник, сила вияву якого нижча або вища за О., обмежує […]...
6. ВІТАМІНИ Екологія – охорона природи ВІТАМІНИ – біол. активні орг. сполуки різної хім. природи, які виконують найважливіші біохім. та фізіол. функції в живих організмах. Більшість В. не утворюється в організмі тварин і людини і надходить з їжею. На відміну від інших життєво необхідних сполук В. не є енергетичним чи буд. матеріалом, а входять до складу ферментних […]...
7. МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ – залежність фізіол. стану організму (людини, тварини, рослини) від погоди та окремих метеорологічних чинників (тиску, напруженості магн. поля тощо)....
8. ТОЧКА РОСИ Екологія – охорона природи ТОЧКА РОСИ – т-ра, за якої водяна пара, що міститься в повітрі, за сталого тиску досягає стану насичення....
9. БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – спосіб очищення побутових і пром. стічних вод, який грунтується на біохім. руйнуванні орг. речовин, розчинених у стічних водах за допомогою живих організмів. Вони сприяють фільтрації або розкладу стічних вод та відновленню первинних властивостей середовища. Для цього використовують мілководні водойми, аеротенки....
10. ТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіол. процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму. Залежить від метеорол. чинників та фізіол. особливостей рослин. Разом з кореневим тиском забезпечує сталий рух води через корені, стебло, листки, з грунту в атмосферу. Регулює водний і температурний режими рослини, газообмін С02 і 02, запобігає перегріванню листків....
11. ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ – сумарна маса рослин більша, ніж біомаса фітофагів і травоїдних, а маса останніх переважає хижаків. У деяких випадках (у морях, океанах) піраміда біомаси може бути оберненою – маса фітопланктону значно менша від маси зоопланктону....
12. ПОРІГ ЗМІН У ПРИРОДІ Екологія – охорона природи ПОРІГ ЗМІН У ПРИРОДІ – сила впливу на прир. систему, що призводить до суттєвих змін у функціонуванні її цілого або в її складових підсистемах та компонентах, що утворюють середовище. Орієнтовно можна розрізняти такі пороги. A. Для енергет. процесів: П. з. у п. тригерного ефекту (“спускового гачка”) – 10~6-10~8 разів від норми; […]...
13. ГЕОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНОЛОГІЯ – хім., фіз.-хім., біохім. та мікробіол. методи безшахтного (переважно за допомогою свердловин) видобування корисних копалин на місці їх залягання....
14. ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського організму на зовн. впливи, але визначається техн. методами....
15. СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи СТІК ПОТОКІВ ПОВІТРЯ – перенесення потоків холодного повітря вниз по схилу під впливом сили гравітації (оскільки воно важче за тепле)....
16. ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус....
17. ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БІОГЕОЦЕНОТИЧНА – сукупність біогеоценозів Землі. Товщина О. б. на суходолі становить 200- 300 м....
18. ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – народногосп. (екон., соц.-екон., культ.) вартість ресурсів, що визначається сумою екон. і позаекон. оцінок, які будуються переважно на затратах різної кількості праці щодо обмежених прир. ресурсів різної якості і місцезнаходження. Зміна Ц. п. р. у часі характеризується переважно U-подібною кривою....
19. ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їхньою динамікою....
20. ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
21. АЛЕЛОПАТІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОПАТІЯ – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними у довкілля фізіол. активних речовин. Кількість і склад таких речовин (алкалоїди, глікозиди, орг. кислоти, сапоніни, кумарини, флавоноїди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), які виділяються у повітря, грунт, воду і залежать від виду органа, […]...
22. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
23. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
24. ОПРОМІНЕННЯ Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за рахунок радіонуклідів, розсіяних у біосфері, або від матеріалів чи споруд, створених людиною. Внутр. опромінення живих організмів формується радіонуклідами, які нагромаджуються в їхніх тканинах з довкілля. Біол. дія опромінення залежить від його дози, виду, енергії та […]...
25. ГОМОЙОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОЛОГІЯ – морф, або фізіол. подібність органів чи ознак у тварин віддалених систематичних груп. Г. виникає під впливом подібних умов життя....
26. АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА – швидке пристосування органів чуття, метаболічних процесів та фізіол. функцій до порівняно нетривалого впливу певних подразників....
27. ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму. І. характерна для живих систем на будь-якому рівні їхньої організації. В багатоклітинному організмі І. виражається в процесах його онтогенезу. На рівні угруповань – популяцій, видів і біоценозів. І. виявляється в […]...
28. КОМПЛЕКС ВОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ВОДООХОРОННИЙ – система споруд і пристроїв, призначених для забезпечення норм охорони вод....
29. ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
30. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ – загальний приріст біомаси біосфери протягом року....