АВТОРИТЕТ
Культурологічний словник
АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організацій в різних сферах суспільного життя. Залежно від того, про яку галузь діяльності йдеться, можна говорити про А. у матеріальному виробництві, політиці, науці, вихованні тощо. У навчально-виховному процесі виняткове значення має А. учителя, наставника, вихователя. А. – конкретно-історична категорія. Наприклад, життя суспільства первіснообщинного ладу було зумовлене силою звички, традицій, авторитетом або пошаною, якою користувалися старійшини роду або жінки. З виникненням класового суспільства такий А. був замінений релігійним – А. бога, святих та ін.
Психологічним підгрунтям А. окремої особи чи колективу є наявність у них певних заслуг, особистих морально-психологічних якостей, а службового А. – визнання значущості, престижності певної посади, відповідності особи, що її обіймає.
Related posts:
- Авторитет Авторитет – суспільні, в т. ч. економічні, відносини між людьми, трудовими колективами, громадськими організаціями та соціальними інститутами, що Грунтуються на впливі окремої особи або групи осіб, довірі до властивих їм неординарних якостей (високого професіоналізму, розумових, організаторських здібностей, впливових психологічних рис тощо), а також на нормах, правилах. Розрізняють офіційний А. (грунтується на прийнятих нормах, правилах, інструкціях […]...
- ПОТРЕБА Культурологічний словник ПОТРЕБА – необхідність у чомусь. У тварин П. формуються в ході взаємодії організму із зовнішнім середовищем і мають біологічну природу. Задоволення П. у диких тварин здійснюється на основі тих предметів, що їх у готовому виді дає природне середовище. У людей П. є наслідком їхнього суспільно-історичного розвитку, а задоволення П. відбувається головним чином завдяки […]...
- Авторитет політичний Політологічний словник Авторитет політичний (від лат. auctor, auctoritas – засновник, творець, владний вплив) – джерело, одна з основних форм здійснення влади, яка грунтується на загальнопоширеному впливі будь-якої особи чи установи в різних сферах суспільного життя. З допомогою А. п. здійснюється контроль над політичними діями (стимулювання одних дій, обмеження або заборона інших), їх узгодження як у […]...
- МІНЕЇ ЧЕТЬЇ, АБО ЖИТІЯ СВЯТИХ Культурологічний словник МІНЕЇ ЧЕТЬЇ, АБО ЖИТІЯ СВЯТИХ – збірники життєписів святих, інших агіографічних та релігійно-повчальних текстів, сформованих по місяцях (тому – мінеї) на весь церковний рік і призначені переважно для позабогослужбового читання (звідси – четьї). Поширені у православних, греко-католицьких, католицьких церквах. Ідея написання житія святих за певними канонами запозичена вітчизняною церквою у Візантії. Популярною була […]...
- КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом, можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К. с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церковних служб […]...
- ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
- Свобода Свобода – здатність окремої людини, трудового колективу, окремих соціальних верств і груп ухвалювати рішення і діяти відповідно до власних інтересів (економічних, соціальних, політичних та ін.) і цілей з урахуванням об’єктивних умов (а отже, об’єктивних законів) і загальнолюдських інтересів. С. і вільна свідома діяльність людини – найважливіші риси її сутності. Голландський філософ Б. Спіноза розглядав С. […]...
- ДУХ СВЯТИЙ Культурологічний словник ДУХ СВЯТИЙ – символ третьої особи Трійці; діючої сили Божественного натхнення (в іудаїзмі); наставника; надихаючої творчої сили; безсмертя; світла; відродження; розуму; любові до Бога; очищення; пророцтва. Дух Святий (Дух Божий), Параклет (“помічник”) в уяві іудаїзму – “діюча сила божественного натхнення”, у християнстві – третя особа Трійці. В архаїчних текстах Старого Заповіту саме під […]...
- Влада й соціальні норми в первісному суспільстві Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 1. Історичний аспект виникнення держави 2. Влада й соціальні норми в первісному суспільстві. Найдавнішим етапом розвитку людства було первісне суспільство. Колективом первісних людей спочатку було людське стадо, потім плем’я. У невеликих спільнотах, що об’єднували родичів, система відносин між людьми була пов’язана насамперед із родинними зв’язками, з батьківством. Найстарішого представника […]...
- Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...
- Економічна психологія Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психології, цілей та ідеалів основних суб’єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Е. п. сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів: Г. Саймона, […]...
- ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
- ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ Культурологічний словник ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ – теологічне розуміння причин суспільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру Бога (провидіння)....
- МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ Культурологічний словник МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ – один з найшанованіших у християнстві святих. М. Ч. (260-343) – архієпископ м. Міри Лікійської обл. Малої Азії. Своїм чудотворством уславився ще за життя, що спричинилося, за твердженням церкви, до його канонізації невдовзі після смерті. З “Житій святих” відомо про участь М. Ч. у Нікейському соборі (325 р.), його боротьбу з […]...
- АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник АГІОГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА (від грец. hagios – святий і grap – ho – пишу) – література, що описує життя святих....
- КОЛЕСО Культурологічний словник КОЛЕСО – символ широкого охоплення чогось; символ синтезу, активності космічних сил і течії часу; вічної течії життя як боротьби добра і зла; бога – громовержця; богині неба. Колесо – один з найвагоміших світових символів. Із правіку у багатьох народів планети воно виступило символом Сонця, бога неба....
- Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в непорушне, обов’язкове правило, норму, канон; узаконення. Е. Базовкін...
- Суверенітет народний Суверенітет народний – повновладдя повноправного населення країни на своїй території, що здійснюється у формі суверенітету народу та державної влади у тому разі, коли вона виражає інтереси всіх соціальних верств і груп і обирається демократичним шляхом. Найдосконалішою є форма С. н., запропонована Ж.-Ж. Руссо, який вважав владу, здійснювану загальною волею народу, неподільною і відстоював необхідність прямої […]...
- Маркетингова діяльність вищого навчального закладу Маркетингова діяльність вищого навчального закладу – управління процесом ринкової освітньої діяльності, спрямованої на виявлення потреб різних суб’єктів в освітніх послугах, розширення їх видів та поліпшення якості з метою задоволення потреб окремої особи, трудового колективу і суспільства. Основними функціями М. д. в. н. з. є: 1) комплексний аналіз ринку освітянських послуг та потреб споживачів таких послуг, […]...
- Мораль трудова Мораль трудова – сукупність морально-етичних принципів, норм і правил, які визначають ставлення людей до праці, а також відносин, що виникають між працівниками у процесі трудової діяльності, спрямованих на збереження цілісності трудового колективу та досягнення високоефективної праці. М. т. неможлива без усвідомлення працівниками колективних цінностей, суспільно необхідного типу трудової поведінки і його реалізації у процесі праці […]...
- ПОХВАЛА Культурологічний словник ПОХВАЛА – акт публічного схвалення, позитивної оцінки чогось, когось, певного вчинку, поведінки, діяльності. Способами вираження П. можуть бути виразні жести, міміка, знаки, слово. Специфічні вияви П. спостерігаються у тваринному світі. Вища, соціально осмислена П. виявляється у людському співтоваристві. Тут вона найчастіше набуває вербальної форми (усне чи письмове слово). Може бути удаваною, нещирою і […]...
- ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА Культурологічний словник ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА – певна ієрархічна система ідеалів, фундаментальних понять і цілей, яким ми живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Цінності можуть трактуватися як в контексті життя всього суспільства, так і через призму життя окремої людини, проте саме в першому випадку вони слугують певним загальним еталоном, на який орієнтується виховання. […]...
- БЮДЖЕТ Культурологічний словник БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. – сумка) – 1) Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період....
- ПІСТ Культурологічний словник ПІСТ – релігійна заборона на їжу (взагалі чи на м’ясну, рибну, молочну), що встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, П. сприяють підготовці віруючих до психологічного та розумового сприйняття божественних істин і церковних повчань....
- Індивідуалізм Політологічний словник Індивідуалізм – напрям думок, почуттів і бажань, які поціновують життя, статус окремої людини як важливішу, суттєвішу субстанцію, ніж життя груп, великих асоціацій, суспільства. Різновидом І. є етико-політичний І., який розглядає індивіда як самомету, а у щасті, всебічному розвитку особистості вбачає кінцеву мету; при цьому суспільство і держава характеризуються як допоміжні засоби для досягнення […]...
- Община Община – різні форми соціальної спільноти (сільські, релігійні тощо), початкова форма соціальної організації суспільства, властива певною мірою всім докапіталістичним формаціям. У первісному суспільстві О. – виробничий і сімейний колективи. О. є також умовою життя окремого індивіда, першою продуктивною силою суспільства. В ній здійснювалося колективне привласнення засобів існування. З розвитком продуктивних сил, поділу праці всередині О. […]...
- Соціологія праці Соціологія праці – комплексна галузева соціологічна дисципліна, що під певним кутом зору вивчає характер і зміст праці, організацію та умови праці, ставлення людини до праці та її мотивацію, а також проблеми соціального управління трудовою діяльністю, соціальні наслідки НТР та ін. Основними складовими цієї науки є такі галузі, як соціологія організацій, соціологія професій, промислова соціологія, соціологія […]...
- СТАДІАЛЬНИЙ Культурологічний словник СТАДІАЛЬНИЙ – такий, що виникає на певній стадії розвитку суспільства. Вважається, що суспільства, які перебували в однакових або схожих умовах розвитку, без взаємовпливів проходили однакові стадії культурної еволюції....
- ГАРМОНІЯ Культурологічний словник ГАРМОНІЯ, гармонійність (від грец. appova – злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженість, цілісність явищ і процесів. 1) В музиці закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні, підпорядкування нормам ладової побудови музики. 2) В широкому “первісному” розумінні – зв’язок, стрункість, домірність. 3) У психології – поєднання індивідуальних чи особистісних позитивних рис. Г. […]...
- ОСВЯЧЕННЯ Культурологічний словник ОСВЯЧЕННЯ – магічні слова і дії, що їх виголошують і здійснюють служителі культу для надання “святості” тому чи іншому предмету (наприклад, освячення води, житла тощо). У більш загальному плані О. – підтримка чого-небудь авторитетом церкви і релігійним обгрунтуванням: О. влади, звичаїв і т. п....
- БЕЗВЛАДДЯ БЕЗВЛАДДЯ – кризовий стан суспільства або його окремої адміністративно-територіальної одиниці, що характеризується відсутністю впливу якоїсь політичної сили на політичні процеси в країні....
- Право екологічне Право екологічне – система юридичних норм і правил, які регулюють суспільні відносини (в т. ч. економічні, політичні, правові та ін.) у сфері взаємодії суспільства і природи загалом та охорони, використання і відтворення всіх природних ресурсів і довкілля, а також екологічної безпеки індивіда, колективу і суспільства. Основними П. е. є земельне, лісове, водне, гірниче, атмосфероохоронне, природоохоронне, […]...
- Місія підприємства (фірми, компанії) Місія підприємства (фірми, компанії) – 1) філософія економічного розвитку організації, яка втілюється в її цінностях, принципах діяльності з урахуванням типу соціально-економічної системи; 2) сенс існування організації, її призначення та роль у соціально-економічній системі суспільства. Конкретніше М. п. відображає реальну можливість задовольнити певний вид потреб окремої великої групи споживачів у товарах і послугах високої якості за […]...
- РИТУАЛ Культурологічний словник РИТУАЛ (від лат. ritualis – обрядовий) – сукупність і порядок обрядових дій, церемоній релігійного культу, що передбачають безумовне виконання твердих правил їх здійснення. Р., виступаючи зовнішнім проявом релігійного акту (богослужіння, весілля та ін.), нібито дає можливість вступити в контакт з духами, богами і т. п. Р. має магічне значення, притаманний і усім релігійним […]...
- НІМБ Культурологічний словник НІМБ (лат. nimbus – хмарина) – умовне позначення сяяння навколо голови при зображення богів, святих, ангелів, пророків. Походження Н. пов’язане з солярним та астральним культами у землеробських народів, від яких християнство запозичило іконографічну символіку....
- РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
- ЛІТОПИС ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЛІТОПИС ПРИРОДИ – 1) перелік проходження в часі сезонних явищ природи, які спостерігались у певному пункті або на певній території. Цим терміном користуються в фенології, а в метеорології він замінений на термін щомісячник; 2) річний науковий звіт діяльності заповідників....
- Що мав на увазі А. Сміт, формулюючи положення про “невидиму руку” економічних законів? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Що мав на увазі А. Сміт, формулюючи положення про “невидиму руку” економічних законів? Ідея Сміта про “невидиму руку” – одна з головних ідей “Багатства народів”. Зміст цього афористичного виразу такий. Сміт виходить з того, що прагнення кожного до власної вигоди, до множення особистого багатства слугує найважливішим спонукальним мотивом […]...
- Національна безпека Національна безпека – стан життєдіяльності суспільства та комплекс ефективних заходів з боку держави, громадських організацій і особи, за допомогою яких забезпечується захист демократичної системи суспільних відносин, здійснюється їх розвиток в інтересах народу. У найкоротшому визначенні фіксується глибинна внутрішня сутність (її ядро), у розгорненому – сутність (з урахуванням основних ознак, властивостей, якісних сторін сутності), у повному […]...
- Цінності моральні Цінності моральні – значення для людини, колективу і суспільства суспільних явищ і подій, а також ставлення людини до світу, країни, окремих соціальних груп і до самої себе. Основними елементами Ц. м. є морально-етичні якості людини, її діяльності і вчинків; зміст моральних принципів, норм, ідеалів тощо; морально-етичні характеристики діяльності різних колективів, партій, соціальних груп і класів, […]...