АЗАРТ

Related posts:

1. ІРРАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛЬНЕ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – те, що перебуває поза межами розуму, пізнання. Нелогічне, містичне....
2. КРИПТИЗМ Екологія – охорона природи КРИПТИЗМ – здатність організмів набувати забарвлення, яке робить їх непомітними або малопомітними на тлі предметів навколишнього середовища (грунту, кори дерев, листків тощо) і забезпечує захист від ворогів або маскування хижаків. К. вважається формою мімікрії. Зокрема, в заростях червоної водорості філофори такого самого забарвлення набувають і ін. організми цього ценозу....
3. АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ДОПУСТОВИМ ЗНАЧЕННЯМ – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ДОПУСТОВИМ ЗНАЧЕННЯМ Відіменникові аналітичні прислівники із значенням допустовості базуються на прийменникових формах лише двох відмінків – давального та родового, причому кожен з них поєднується з обмеженою кількістю прийменників. Так, давальний відмінок значення умови, незважаючи на яку реалізується дія, виражає з двома похідними прийменниками всупереч і наперекір, […]...
4. ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
5. ДУХОВНІСТЬ Культурологічний словник ДУХОВНІСТЬ – індивідуальна здатність до світо – і самопізнання, орієнтованість особистості діяти “для інших”, пошук нею моральних абсолютів....
6. ЗМІННА ДИСКРЕТНА ТА ЗМІННА НЕПЕРЕРВНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗМІННА ДИСКРЕТНА ТА ЗМІННА НЕПЕРЕРВНА – З. д. може набувати лише деяких фіксованих значень на певному інтервалі. Якщо ж змінна може набувати будь-яких значень з певного числового інтервалу, то вона є З. н. Так, після кодування дискретними стають всі якісні змінні – “стать”, “сімейний стан” тощо. Така кількісна змінна, як, напр., […]...
7. САМОПІЗНАННЯ Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб’єктивним, індивідуально-самобутнім. Елементарні форми С. виявляються уже в ранньому дитячому віці. С. нарощується одночасно з розумовим розвитком дитини. С. необхідне для правильної […]...
8. ЕМОЦІЇ Культурологічний словник ЕМОЦІЇ (від франц. еmotion – хвилювання, збудження) – реакції людини і тварин на дії внутрішніх і зовнішніх подразників, які мають яскраво виражене суб’єктивне забарвлення й охоплюють усі види чутливості і переживань. Завдяки Е. люди не лише відчувають, сприймають, уявляють чи розуміють навколишню дійсність, а й переживають її. Сукупність Е. і почуттів становить емоційну […]...
9. ЮРИДИЧНИЙ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus – судовий) – правовий, той, що стосується правознавства; юридична особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді....
10. ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
11. САМООЦІНКА Культурологічний словник САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. С.- вияв оцінного ставлення людини до себе. Якщо на початкових стадіях формування С. еталоном виступають якості, що виявляються в інших людей, або оцінні судження дорослих чи норми поведінки, правила, то пізніше виникають […]...
12. РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
13. АБУЛІЯ Культурологічний словник АБУЛІЯ (від грец. – нерішучість) – термін патопсихології, вживається на означення хворобливого ослаблення або втрати волі. А. виступає як безвольність, незібраність, невміння спрямовувати свої психологічні зусилля в напрямі досягнення мети, нездатність приймати рішення і діяти. Незначні прояви А. можуть переборюватися шляхом тренування, виховання у людини вольових якостей. Сильні прояви А. є симптомом хвороби, […]...
14. ВІРА РЕЛІГІЙНА Культурологічний словник ВІРА РЕЛІГІЙНА – невід’ємна ознака релігійної свідомості, особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В. р. знайшла виразну характеристику в словах Тертулліана: “Вірую, тому що абсурдно”. Це означає, що в догмати релігії можна лише вірити, бо для розуму вони звучать абсурдно, оскільки людина, внаслідок […]...
15. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
16. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
17. ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ЗДІБНОСТІ – психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці). Виділяють загальні З., які тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах людської діяльності (загальні розумові здібності, пам’ять, увага та ін.), і спеціальні здібності, які відповідають вужчому колу вимог конкретної діяльності […]...
18. РОМАНТИЗМ Культурологічний словник РОМАНТИЗМ (франц.) – ідейний і художній напрям кінця XVIII – поч. XIX ст., що охопив усі види мистецтва і науку, надавши їм національно-патріотичного забарвлення. Характеризувався проникненням фольклорних явищ у професійне мистецтво, зверненням до національних традицій та історії....
19. ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ (В. ШЕЛФОРДА), принцип Шелфорда – лімітуючим чинником процвітання Організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екол. впливу, діапазон між якими визначає величину витривалості (толерантності) організму до даного чинника. Зміст 3. т. очевидний: образно кажучи, погано і недогодувати, і перегодувати, все добре в міру. 3. т. слід застосовувати […]...
20. КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ Культурологічний словник КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ (від лат. constructio – побудова) – така відповідь людини на дії або висловлювання іншої людини, яка містить корисні пропозиції щодо вирішення проблеми, що хвилює іншу людину, і може стати основою для подальших дій....
21. НАМІР Культурологічний словник НАМІР – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є вольовою установкою для людини. В цьому випадку Н. виступає як певне спонукання, що формується на грунті осмислення людиною мети і завдань, які стоять перед нею. Н. може реалізуватися в конкретних ділах. Показником соціальної активності особи […]...
22. ПЕРЕЖИВАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕЖИВАННЯ – узагальнене поняття для позначення безпосереднього психічного досвіду індивіда. П. є своєрідним психофізіологічним станом, в якому виявляється зацікавлене ставлення до когось, чогось, до об’єкта свого П. П. є універсальною психічною здатністю психічно здорової людини, воно супроводжує всі види діяльності людини, а також процеси її спілкування. Можна твердити, що будь-який психічний процес є […]...
23. НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
24. ГОЛОСІННЯ Культурологічний словник ГОЛОСІННЯ – старовинні українські народні пісні (на похованнях). Це імпровізаційні поетичні твори, пов’язані переважно зі смертю, похованням та поминками небіжчика....
25. СИМПАТІЯ Культурологічний словник СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою психологічного комфорту. С. не слід ототожнювати з емпатією, яка є переважно інтелектуальним ставленням. Протилежне – антипатія....
26. АГНОЗІЯ Культурологічний словник АГНОЗІЯ (грец. agnosis – незнання) – стан людини, при якому мозок не може розшифрувати інформацію, що надходить від органів чуття, які функціонують нормально....
27. ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута. Д. часто є діяльністю у її потенційній формі (у вигляді здатності, нахилу, установки). Знаючи Д., можна докладніше пояснити причини поведінки людини. Окремим видом Д. є звичка....
28. ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається застарілим і не відповідає нормативним вимогам до термінології, оскільки має негативно-емоційне забарвлення. Поняття Я. охоплює широкий спектр вірувань народу з найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, […]...
29. ЙОГА Культурологічний словник ЙОГА (санскрит., дослівно з’єднання, роздуми, споглядання) – в індійській традиції один з шести ортодоксальних (брахманських) напрямів, який розробив систему послідовного очищення і просвітлення розуму, а також комплекс практичних вправ для досягнення стану “звільнення” душі від “пут” матерії, тіла. Засновником класичної Й. вважається Патанджалі (близько П ст. до н. е.). В залежності від особливостей […]...
30. НАТЮРМОРТ Культурологічний словник НАТЮРМОРТ (франц. nature morte, букв. – мертва природа) – жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо....
31. ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
32. ГІСТРІОН Культурологічний словник ГІСТРІОН (від лат. histrio (histrionis) – актор) – у Стародавньому Римі й за середньовіччя, переважно у Франції, – народний актор (одночасно музикант, співак, оповідач, акробат, мандрівний комедіант тощо)....
33. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
34. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
35. ВІАДУК Культурологічний словник ВІАДУК (франц. viaduc, від лат. via – шлях і duco – веду) – міст через глибокий яр, балку, ущелину тощо, великої довжини, багатопрогінний, на високих опорах, переважно аркової, рідше балкової конструкції....
36. ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо. І. часто виступає як риса характеру людини....
37. ФАМІЛЬЯРНІСТЬ Культурологічний словник ФАМІЛЬЯРНІСТЬ (від лат. familiaris – сімейний, близький) – стиль поведінки людини; виявляється у безцеремонності, панібратстві, розв’язності. Ф. є виявом морального й естетичного несмаку, свідченням низької етичної культури людини....
38. ХОЛІЗМ Культурологічний словник ХОЛІЗМ – філософія цілісності світу, людини та пізнання їх....
39. ІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ІМПРЕСІОНІЗМ (франц. impressionisme, від impression – враження) – художній напрям у мистецтві й літературі останньої трет. XIX – поч. XX ст. Провідною метою мистецтва І. проголошував витончене відтворення суб’єктивних скороминущих вражень і спостережень, мінливих відчуттів і переживань художника. І. сформувався в пейзажному живописі у Франції (70-80 р. XIX ст.); художники-імпресіоністи збагатили живопис творчими […]...
40. РЕФЛЕКСІЯ Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом....