БАКЛАЖАНИ
Сад і город (енциклопедія)
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ
ГОРОДНІХ КУЛЬТУР
БАКЛАЖАНИ
Батьківщина баклажана – Східна Індія, де його почали культивувати в її тисячолітті до н. е. Спочатку баклажани поширилися в Японії та Африці й тільки в XV столітті вони з’явилися в Європі, але як декоративна рослина. З XIX століття баклажани нарешті оцінили в Європі як городню культуру й з того часу їхня популярність тільки зростає.
Баклажани належать до родини пасльонових. Це – однолітня трав’яниста рослина з дуже гарними плодами
Агротехніка оброблення баклажанів майже така ж, як і помідорів, але порівняно з останніми вони більш теплолюбні. Оптимальна температура для росту й розвитку баклажанів – +25…+30 °С.
При зниженні температури до +29 °С запилення, зав’язування та ріст плодів припиняються. При +13 °С ріст рослин припиняється, квітки й зав’язь опадають. Виходячи із цього, баклажани висаджують тільки розсадним способом при сталій теплій погоді.
Грунт
Попередниками для баклажанів можуть бути всі овочеві культури, крім рослин родини пасльонових (перець, помідори, картопля). На одному місці баклажани вирощують 1 рік, а повертають на колишнє місце не раніше, ніж через 3-4 роки.
Грунт готують з осені, вносячи добрива в такій кількості: 3-4 кг перегною, 400-500 г суперфосфату, 100-150 г хлористого калію на 1 м2. Потім грунт глибоко перекопують, загортаючи добрива.
Навесні за 10-12 днів до садіння розсади готують грядку. Якщо грунт малородючий і важкий, додають пісок, щоб забезпечити гарний дренаж, 15-20 кг перегною, 2 столові ложки повного добрива й 2 склянки деревного попелу. Грунт перекопують, присипаючи добрива, поливають розчином коров’яку (1 л коров’яку на 10 л води), витрачаючи на 1 м2 3-4 л.
Перед садінням відведену під баклажани ділянку рясно поливають із розрахунку 40-50 л на 1 м2. 60-65-денну розсаду висаджують так, щоб площа живлення становила 70×70 см на одне гніздо з двома рослинами або 70×35 см на 1 рослину. На момент висаджування розсада повинна мати 6-8 справжніх листочків.
Через 3-4 дні рослини оглядають, видаляють загиблі та ослаблені рослини, підсаджують замість них свіжі й ще раз поливають, але не так рясно, як перед садінням.
Доглядають баклажани так само, як і перець. У період вегетації проводять міжрядні розпушування, прополювання, поливання. Для розвитку придаткових корінців рослини підсапують. Це зміцнює кореневу систему й сприяє підвищенню врожайності.
Приблизно через 10 днів після висаджування розсади в грунт проводять підживлювання. На кожен квадратний метр вносять 400- 500 г коров’яку чи пташиного посліду, по 10-15 г суперфосфату, азотних і калійних добрив. При зниженій родючості грунту або якщо спостерігається вповільнення росту й розвитку рослин проводять ще 1-2 підживлювання, але без використання а30тних добрив, які підсилюють ріст зеленої маси й відтягують поживні речовини від плодів.
Збирають баклажани, коли вони набудуть насиченого характерного кольору, до того, як плоди почнуть ставати бурими. Щоб овочі краще зберігалися, їх слід зрізати ра30м із плодоніжкою. Баклажани не можна залишати до настання заморозків, тому збирають їх вчасно.
Рекомендовані сорти: Донський 14, Карликовий ранній 921, Донецький урожайний, Довгий фіолетовий, Сімферопольський 105, Універсал 6, Ювілейний, Дністровець, Алмаз.