БАКТЕРІЇ – БАКТЕРІЇ. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ
Біологія – універсальний довідник
БІОРОЗМАЇТТЯ
БАКТЕРІЇ. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ
БАКТЕРІЇ
Будова. Бактерії – дуже дрібні живі організми. їх можна бачити тільки під мікроскопом з дуже великим збільшенням. Усі бактерії одноклітинні. Внутрішня будова клітини бактерій не схожа на клітини рослин і тварин. У них немає ні ядра, ні пластид. Ядерна речовина і пігменти є, але в “розкиданому” стані. Форма різноманітна.
Багато бактерій пересуваються за допомогою джгутиків.
Утворення спор. Спори в бактерій служать для перенесення
Живлення. Багато бактерій мають хлорофіл та інші пігменти. Вони здійснюють фотосинтез так, як рослини (ціанобактерії, пурпурні бактерії). Інші бактерії отримують енергію з неорганічних речовин – сірки, сполук заліза та інших, але джерело вуглецю, як і при фотосинтезі, – вуглекислий газ.
Більшість бактерій здатні використовувати готові органічні сполуки.
Розмноження. Бактерії розмножуються простим поділом клітин із наступним їхнім ростом і поділом. Темп поділу за сприятливих умов дуже високий. Поділи можуть відбуватися один за одним через 20-30 хв., тому так швидко виникають небезпечні хвороби.
Роль у природі. Поширення й екологія. Бактерії поширені всюди: у водоймах, повітрі, грунті. У повітрі їх найменше (але не в місцях скупчення людей). У водах рік їх може бути до 400 000 в 1 см3, а в грунті – до 1 000 000 000 в 1 г. Бактерії по-різному реагують на кисень: для одних він необхідний, для інших – згубний. Для більшості бактерій найсприятливіші температури між + 4 і + 40 °С. Пряме сонячне світло згубно впливає на багато бактерій.
Зустрічаючись у величезній кількості (число їхніх видів досягає 2500), бактерії відіграють винятково важливу роль у багатьох природних процесах. Разом із грибами і грунтовими безхребетними тваринами вони беруть участь у процесах розкладання рослинних залишків (листки, що опадають, гілки і т. п.) до перегною. Діяльність сапрофітних бактерій призводить до утворення мінеральних солей, що засвоюються коренями рослин. Бульбочкові бактерії, що живуть у тканинах коренів бобових, а також деякі вільноживучі бактерії мають чудову здатність засвоювати атмосферний азот, недоступний для рослин. Таким чином, бактерії беруть участь у кругообігу речовин у природі.
Значення бактерій у житті людини. Велике значення мають процеси бродіння; так називають, в основному, розкладання вуглеводів. Зокрема, у результаті бродіння молоко перетворюється в кефір та інші продукти; силосування кормів – теж бродіння. Бродіння відбувається й у кишечнику людини. Без відповідних бактерій (наприклад, кишкової палички) кишечник нормально не може функціонувати. Гниття, корисне у природі, вкрай небажане в побуті (наприклад, псування м’ясних продуктів). Не завжди корисне і бродіння (наприклад, скисання молока). Щоб продукти не псувалися, їх солять, сушать, консервують, тримають у холодильниках. У такий спосіб знижують діяльність бактерій.
Бактерії, що викликають хвороби. Найважливіші бактеріальні хвороби людини: бактеріальна пневмонія, дифтерія, туберкульоз, черевний тиф, холера, дизентерія. Туберкульоз (або сухоти) – хвороба, що повільно розвивається; це – справжня біда людства. У наш час в Індії хворих на туберкульоз не менше 6 млн. чоловік; навіть у СІЛА щорічно вмирає від туберкульозу близько 20 тис. чоловік. У розвинутих країнах небезпека виникнення гострих інфекційних захворювань істотно знижена, але аж ніяк не ліквідована.
Багато хвороб рослин викликаються бактеріями. Від них гине приблизно 1/8 частина світового урожаю.