Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по біології ⇒ БАКТЕРІЇ. РОЛЬ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ Й ЖИТТІ ЛЮДИНИ. ПРОФІЛАКТИКА БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ ЛЮДИНИ

БАКТЕРІЇ. РОЛЬ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ Й ЖИТТІ ЛЮДИНИ. ПРОФІЛАКТИКА БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ ЛЮДИНИ

ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ

УРОК 37. БАКТЕРІЇ. РОЛЬ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ Й ЖИТТІ ЛЮДИНИ. ПРОФІЛАКТИКА БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ ЛЮДИНИ

Цілі уроку: розглянути роль бактерій у природі й житті людини, теоретичні основи та практичні способи профілактики бактеріальних інфекцій; ознайомити учнів із прикладами захворювань, збудниками яких є бактерії, та з історією боротьби людини з бактеріальними захворюваннями; звернути увагу на використання бактерій у сучасних біотехнологічних виробництвах.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації

“Будова прокаріотичної клітини”, “Різноманіття бактерій”, “Бактеріальні захворювання рослин”, “Бактеріальні захворювання тварин”, “Бактеріальні захворювання людини”.

Базові поняття й терміни: прокаріотичні організми, бактерії, коки, палички, спори, вібріони, спіріли, спірохети, антибіотики, вакцинація, імунітет, асептика, антисептика, біотехнологія.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

I. Які організми відносять до прокаріотів?

2. Які характерні особливості мають клітини

прокаріотів?

3. Як прокаріоти утворюють спори?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

У природі трапляється не дуже велика кількість морфологічних типів прокаріотичних клітин. Морфологія еукаріотів набагато різноманітніша. Це пов’язано, у першу чергу, з тим, що прокаріотичні організми для адаптації до змін навколишнього середовища використовують видозміни свого метаболізму. Тобто вони частіше змінюють уміст, а не форму.

Заповнення таблиці разом з учнями

Найбільш поширені морфологічні типи прокаріотичних клітин

Тип клітин	Особливості будови
Коки	Клітини мають кулеподібну форму. Часто утворюють колонії з двох (диплококи) або чотирьох (тетракоки) клітин. Колонії можуть також складатися із клітин, об’єднаних у вигляді ланцюжка (стрептококи) або грона (стафілококи)
Палички	Клітини мають подовжену циліндричну форму. Для позначення паличкоподібних бактерій, які здатні утворювати спори, інколи використовують термін “бацили”
Вібріони	Рухливі бактерії з полярно розташованими джгутиками, які мають форму коми
Спірили	Клітини мають форму паличок, вигнутих спірально. Рух забезпечують джгутики, розташовані на кінцях клітини
Спірохети	Клітини мають гвинтоподібну форму. Рухаються за рахунок згинання всієї клітини (змієподібний рух)
Коринебактерії	Клітини мають булаво-подібну форму
Актиноміцети	Прокаріотичні клітини утворюють багатоклітинну структуру, схожу на міцелій грибів

Значення бактерій у природі

Автотрофні бактерії відіграють дуже важливу роль у природі. Вони утворюють велику кількість органічних речовин, тобто є продуцентами. Найбільше значення фотосинтетики мають для водних біоценозів, де вони переважно й живуть. Проте, надмірне розмноження ціанобактерій може призводити до “цвітіння води” й масової загибелі живих організмів унаслідок виділення ними токсичних речовин і накопичення продуктів розпаду. А хемосинтетики є основою біоценозів, які функціонують у місцях, що не мають природного освітлення. Це глибини океанів, товща земної кори, печери тощо.

Найважливіша роль гетеротрофних бактерій у тому, що вони є редуцентами – організмами, які завершують розклад мертвої органіки до неорганічних речовин і знову повертають необхідні елементи до кругообігу речовин на нашій планеті. Без їхньої діяльності біосфера дуже швидко вичерпала би всі потрібні їй ресурси планети й загинула через їх нестачу.

Але не менш важливе значення гетеротрофних бактерій і як паразитичних та симбіотичних форм. Так, практично всі багатоклітинні еукаріоти, які живляться рослинами, використовують симбіотичних бактерій у своїх процесах травлення. На коренях бобових рослин утворюються спеціальні бульбочки, в яких живуть азотфіксуючі бактерії, що забезпечують рослини сполуками Нітрогену, який вони одержують з атмосферного азоту. А паразитичні збудники бактеріальних захворювань є важливими регуляторами чисельності всіх видів живих організмів. Бактерії викликають такі захворювання тварин, як сибірська виразка, туляремія, сап, бруцельоз, ботулізм. До рослинних захворювань бактеріальної природи належать чорний та жовтий бактеріози зернових, стеблова гниль кукурудзи, чорна ніжка й кільцева гниль картоплі тощо.

Людина також постійно використовує симбіотичні бактерії. Крім тих видів, які живуть у людському організмі, широко застосовуються бактерії для виготовлення продуктів харчування (йогуртів, кефіру тощо).

Багато зусиль потребує від людства боротьба з бактеріальними захворюваннями. Саме до бактерій належать збудники таких захворювань, як чума (паличкоподібна бактерія), дифтерія (коринебактерія), холера (вібріон), бактеріальна пневмонія (коки), ангіна (стрептококи та стафілококи), сифіліс (спірохети).

Доповідь учнів “Бактеріологічні дослідження Луї Пастера”

Розповідь учителя з елементами бесіди й заповненням таблиці

Профілактика бактеріальних захворювань

Захворювання	Шляхи зараження	Заходи профілактики
Ангіна (гострий тонзиліт)	Повітряно-крапельний або через продукти харчування	Активне виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація і раціональне лікування; максимальне розосередження людей; провітрювання житлових, службових і навчальних приміщень; проведення поточної та завершальної дезінфекції; посилення медичного контролю за технологією приготування і термінами збереження готової їжі
Дифтерія	Повітряно-крапельний	Основним заходом щодо профілактики дифтерії е правильно організовані та вчасно проведені щеплення дифтерійним анатоксином. 3 появою хворого на дифтерію в осередку проводиться весь комплекс протиепідемічних заходів: активне виявлення, ізоляція і госпіталізація хворих; бактеріологічне обстеження і санація виявлених носіїв; поточна й завершальна дезінфекція
Менінгококова інфекція	Повітряно-крапельний	3 появою хворого в осередку проводяться протиепідемічні заходи: активне виявлення, ізоляція і госпіталізація хворих; бактеріологічне обстеження з подальшою ізоляцією та санацією виявлених носіїв; дезінфекція; екстрена профілактика антибіотиками, щеплення за епідемічними показаннями менінгококовими вакцинами
Черевний тиф і паратифи	Фекально-оральний	Профілактика черевного тифу й паратифів грунтується на проведенні спільних для кишкових інфекцій санітарних, дезінфекційних і дезінсекційних заходів, спрямованих на попередження водного й харчового шляхів передачі інфекції. 3 появою хворого проводяться протиепідемічні заходи: раннє активне виявлення хворих, їх ізоляція та госпіталізація; лабораторне обстеження працівників харчування та водопостачання й осіб, які підпали під ризик зараження; поточна й завершальна дезінфекція; вакцинація (ревакцинація) проти черевного тифу; екстрена профілактика сухим полівалентним черевнотифозним бактеріофагом
Туляремія	Трансмісивний, через укуси інфікованих переносників (кліщів). Інколи зараження можливе повітряно-крапельним або фекально-оральним шляхом	Профілактичні заходи спрямовані на попередження потрапляння збудника інфекції, скорочення епізоотологічної активності природних осередків туляремії та попередження захворювань людей у цих осередках. Основним напрямком є проведення санітарно-технічних (захист приміщень від проникнення гризунів) та дератизаційних (знищення гризунів) заходів для боротьби з гризунами. За епідемічними показниками проводяться щеплення (вакцинація раніше не щеплених або щеплених понад п’ять років тому). Спеціальна екстрена профілактика проводиться антибіотиками
Чума	Трансмісивний, через укуси інфікованих переносників (бліх). Інколи можливе контактне зараження (під час зняття шкурок гризунів) або зараження повітряно-крапельним шляхом	Профілактичні заходи спрямовані на попередження заносу збудника інфекції, скорочення епізоотологічної активності природних осередків чуми та попередження захворювань людей у цих осередках
Холера	Фекально-оральний	У профілактиці холери особливо важливе суворе виконання санітарно – гігієнічних вимог щодо забезпечення правильного водопостачання, каналізації й очищення населених місць. Дуже важливу роль у профілактиці холери відіграє ретельне виконання всім населенням вимог особистої гігієни. Карантин встановлюють у тих чи інших місцевостях за наявності особливих умов, що спричиняють поширення холери. Здійснення специфічної профілактики (щеплення) має допоміжне значення

IV. Практична робота

Порівняння симптомів захворювання, які викликаються вірусами й бактеріями

Мета: виконати порівняння основних симптомів найбільш поширених захворювань людини, які викликаються вірусами й бактеріями.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації з переліком характерних симптомів бактеріальних і вірусних захворювань, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте таблиці або слайди презентації, які містять опис характерних симптомів бактеріальних і вірусних захворювань.

2. Заповніть порівняльну таблицю.

Порівняльна таблиця

Вірусні захворювання	Бактеріальні захворювання
Назва захворювання	Симптоми	Назва захворювання	Симптоми
Грип	Підвищення температури тіла, рясне потовиділення, слабкість, світлобоязнь, суглобові та м’язові болі, головний біль, біль у горлі, сухий (у ряді випадків – вологий)хворобливий кашель, нежить	Ангіна	Озноб, загальна слабкість, головний біль, ломота в суглобах, біль у горлі під час ковтання, збільшення і хворобливість ущільнених кутовощелепних лімфатичних вузлів; піднебінні дужки, язичок, мигдалини, а іноді й м’яке піднебіння в перші дні яскраво-червоного кольору; на мигдалинах можуть бути гнійники або ділянки скупчення гною
Кір	Лихоманка, млявість, слабкість, головний біль, дрібно-плямистий висип, ураження кон’юнктиви й нежить	Кашлюк	Запалення гортані, трахеї і бронхів; напади (пароксизмами) кашлю, тяжкість і тривалість яких варіюює
Вітряна віспа	Слабкість, підвищення температура тіла до 38 °С і поява на шкірі будь-якої ділянки тіла висипки. Спочатку це цятки рожевого або червоного кольору округлої форми. Через кілька годин на них утворюються прозорі блискучі пухирці, оточені вузьким рожево-червоним обідком	Дифтерія	Підвищення температури тіла до 38-39 °С протягом двох-трьох днів; нездужання, головний біль, слабкість, біль у горлі під час ковтання. Мигдалини набрякають, збільшуються, на їх опуклій поверхні з’являються плівки біло-сірого кольору