Мохоподібні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Значення в природі та житті людини

Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Тема 2. Вищі спорові рослини

УРОК 31

Тема. Мохоподібні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Значення в природі та житті людини

Лабораторна робота № 12. Будова мохоподібних

Мета. Сформувати в учнів знання про мохоподібних, середовище їхнього існування, будову і процеси життєдіяльності.

Основні поняття і терміни: бріологія, маршанція, сфагн, зозулин льон, слань, ризоїди, гаметофіт, спорофіт, спорогон.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь,

бесіда (підготовча)); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи).

Обладнання: гербарні зразки або ілюстрації моху зозулин льон, маршанції, сфагнуму; мікроскопи, мікропрепарати.

Тип уроку, комбінований.

Структура уроку

Етапи уроку

Час, хв.

1.

Організаційний момент.

1

2.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

10

3.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

3

4.

Сприйняття

і первинне осмислення нового матеріалу.

14

5.

Узагальнення і систематизація вивченого (виконання лабораторної роботи).

10

6.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

5

7.

Домашнє завдання.

2

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Фронтальна бесіда:

1. Які зміни клімату та зміни у зовнішній та внутрішній будові дозволили рослинам пристосуватись до життя на суші?

2. Дайте визначення, що таке рослинні тканини. Які тканини рослин ви знаєте?

3. Які тканини першими з’являються у наземних рослин, у чому полягають їхні функції?

4. Чому в перших наземних рослин для існування на суші з’являються нові органи?

5. Які рослини називають вищими споровими? Звідки походить назва вищих спорових рослин?

6. Розкрийте зміст понять: гаметофіт, спорофіт, антеридії, архегонії, яйцеклітина, сперматозоїд, гамета, спора, зигота, запліднення.

7. Що таке життєвий цикл? Опишіть в загальному плані життєвий цикл вищих спорових рослин.

8. Розкрийте роль води у життєвому циклі вищих спорових рослин.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрування гербарного зразку моху зозулин льон. Підготовна бесіда. Як ви гадаєте, що це таке? Це – мох. Пригадайте, де ви його банили, в яких умовах він мешкає. (Учні дають відповідь, розповідають з власних спостережень.)

А чи знаєте ви, що мохоподібні дуже чутливі до нестачі вологи? Тому існування в умовах суші у мохоподібних виробилося багато різних пристосувань. Ось основні з них: здатність вбирати атмосферну вологу всією поверхнею тіла; здійснювати фотосинтез за будь-яких умов (навіть у темряві печер і під снігом); висихати до повітряно-сухого стану, залишаючись при цьому живими. Відомо випадки, коли висушені зразки мохів оживали через п’ятнадцять років, коли для них створювали вологе середовище.

Як ви вже зрозуміли, сьогоднішньою темою нашого уроку є: відділ Мохоподібні (тема і план уроку попередньо написані на дошці).

План

1. Бріологія – вчення про мохи.

2. Загальна характеристика мохів.

3. Лабораторна робота № 12.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Бріологія – вчення про мохи

Розповідь. Бріологія – вчення про мохи, тобто наука, що займається вивченням мохів (з грецької logos означає “вчення”, а bryon – “мох”).

Мохи – невеличкі рослини, що підносяться лише на кілька сантиметрів над землею або стеляться по її поверхні. А витривалість у них дивовижна. Мохи витримують висушування навіть протягом кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні температурні коливання. Наприклад, мохи знаходили у гарячих джерелах Камчатки, де температура підвищується до +40 °С…+45 °С. Інші види трапляються в антарктичній пустелі, де морози сягають -50 °С. Мохи невибагливі й до освітлення: вони добре почуваються як при повному сонячному освітленні у піщаних пустелях, так і при світлі у нетрях лісів та в печерах, де у 150-200 разів темніше, ніж на поверхні. Багато мохів, використовуючи розсіяне світло, відновлюють свою життєдіяльність після зимового стану спокою ще під сніговою ковдрою.

На глинистих грунтах берегами струмків, канав, на торфовищах можна знайти маршанцію. (Демонстрування ілюстрації чи гербарного зразка). Ця рослина має дуже просту будову. Дихотомічно розгалужена слань, яка має вигляд пластинки, зісподу багато ризоїдів, за допомогою яких маршанція прикріплюється до грунту. На поверхні слані виростають виводкові кошики на тонких ніжках і вирости-підставки. Кошики мають вигляд невеликих чашечок із зубчастими краями. Всередині такого кошика є маленька виводкова брунька, прикріплена до дна кошика коротенькою прозорою ніжкою. Вона складається з однієї клітини. Ця ніжка легко руйнується, і виводкова брунька випадає з кошика. На вологому грунті виводкові бруньки легко проростають. Так відбувається вегетативне розмноження маршанції.

Цікавим представником мохів, який має практичне значення, є сфагнум, або сфагн. (Демонстрування ілюстрації чи гербарного зразка). Стебло у цих рослин в’яле, до 10-20 см, з необмеженим ростом угорі, а внизу поступово відмирає (внаслідок постійного відмирання стебла унизу утворюється шар торфу), вкрите короткими гілочками, які у верхній частині стебла густо зібрані в головку. Листки без жилки, сидячі. Розмножується сфагнум за допомогою паростків і спорами. Крім того, що із сфагнуму утворюється торф, він має і лікувальні властивості. Завдяки вмісту спеціальної хімічної речовини рослина діє як активний антисептик, прискорює загоювання ран. А ще сфагн може накопичувати і довго утримувати велику кількість води (що в 30-40 разів перевищує вагу самого моху). При висиханні мертві клітини стають білими (тому цей мох іноді називають білим).

Загальна характеристика мохів

Розповідь з послідовним заповненням таблиці практикуму.

Під час вивчення вищих спорових рослин ми будемо заповнювати таблицю.

Характеристика вищих спорових рослин

Відділ

Характериcтика—————

Мохоподібні

Плауноподібні

Хвощеподібні

Папоротеподібні

1. Особливості будови надземної частини

2. Особливості будови підземної частини

3. Фотосинтезуючі органи

4. Органи, в яких утворюються спори

5. Цикл відтворення

6 Основні представники

7. Значення в природі та житті людини

Сьогодні ми будемо заповнювати лише колонку по мохоподібних.

– Особливості будови надземної частини: представлена сланню, як у високорозвинених водоростей, або має листко-стеблову будову, подібну до вищих рослин. Мохоподібні – багаторічні, досить дрібні рослини, висота яких зазвичай становить 10-20 см.

– Особливості будови підземної частини: до субстрату мохоподібні прикріплюються ризоїдами, немає справжніх коренів.

– Фотосинтезуючі органи у мохоподібних – слань, або листки. Фотосинтез може здійснюватись навіть під снігом чи в дуже темних печерах.

– Органи, в яких утворюються спори: коробочка, розміщена на ніжці та стопі (спорогон).

– Життєвий цикл: переважає гаметофіт, після злиття гамет утворюється спорогон (коробочка). Спорогон у мохоподібних недовговічний й існує здебільшого один вегетаційний період. Спори дають початок новому гаметофіту.

– Основні представники: маршанція, політрих звичайний, сфагнові мохи або білі мохи, зозулин льон.

– Значення в природі та житті людини: регулятори режиму зволоження на болотах, луках, у лісах та високогір’ях; утворюють поклади торфу; раніше використовувались як перев’язувальний матеріал. Негативне значення: ускладнюють насичення грунту повітрям; є причиною пожеж. До Червоної книги України (1996) занесено 28 видів мохоподібних.

Отже, мохоподібні – це багаторічні, досить дрібні рослини, які мають листково-стеблову будову надземної частини, а прикріплюються за допомогою ризоїдів. У життєвому циклі мохоподібних переважає гаметофіт, а після злиття гамет утворюється спорогон (коробочка). Спори дають початок новому гаметофіту. Представники: маршанція, політрих звичайний, зозулин льон, сфагнові мохи.

5. Узагальнення та систематизація вивченого.

Лабораторна робота № 12

Тема. Будова мохоподібних.

Мета. Ознайомитися з будовою мохів на прикладі зозулиного льону;

Виявити ознаки пристосованості до життя на суходолі. Обладнання і матеріали: гербарні зразки зозулиного льону, мікроскоп, мікропрепарат “Спорогон зозулиного льону”, підручник.

Хід роботи

1. Уважно розгляньте гербарний зразок зозулиного льону. Знайдіть у нього ризоїди, стебло і листки. Схематично замалюйте будову зозулиного льону. Позначте на малюнку гаметофіт і спорофіт, ризоїди, стебло, листки.

2. На верхівці стебла моху знайдіть спорогон, що складається з довгої, тонкої ніжки й коробочки. На попередньому малюнку позначте спорогон, його ніжку та коробочку.

3. За допомогою мікроскопа на мікропрепараті “Спорогон зозулиного льону” роздивіться поздовжній розріз спорангія. Усередині знайдіть спори. Побачене намалюйте.

Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.

У висновку дайте відповідь на запитання: Яку будову мають мохоподібні? Які ознаки у зовнішній будові свідчать про те, що ці рослини пристосовані до життя на суходолі?

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Вивчити відповідний матеріал за підручником.

Дати відповіді на поставлені в кінці тексту запитання.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Правило відносної незалежності адаптацій.
Ви зараз читаєте: Мохоподібні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності. Значення в природі та житті людини