Політологічний словник
Білль про права (англ. bill – законопроект, закон) – конституційне унормування основних прав і свобод громадян і визначення засобів їх гарантій та захисту з боку держави. Біллям передували Велика хартія вольностей 1215 p., Петиція про право 1628 р. та деякі інші акти. Білль про права від 23 жовтня 1689 р. досі вважається однією з найважливіших частин Біблії – неписаної конституції Великої Британії. Він значно обмежив владу короля, визначив загальні риси англійської конституційної монархії і встановив низку конституційних
норм, зокрема заборону монархові призупиняти дію законів без відома парламенту (ст. 1); неможливість для монарха вилучати ті чи інші статті з нормативних актів (ст. 2); скасування рішень і оголошення поза законом суду комісарів у церковних справах та інших закладів і судів такого роду (ст. 3); встановлення податків і зборів виключно за згодою парламенту (ст. 4); незаперечне право підданих звертатися з будь-якими проханнями до короля (ст. 5); вирішальну роль парламенту в ухваленні законів про призов до війська і його утримання в мирний час (ст. 6); дозвіл протестантам носити зброю згідно з їх станом (ст. 7); свободу виборів
до законодавчого органу країни (ст. 8); свободу слова, суджень депутатів на засіданнях парламенту і недопустимість їх переслідування за будь-які висловлювання (ст. 9); ліквідацію надмірних штрафів та жорстоких покарань (ст. 10); порядок формування суду присяжних (ст. 11); заборону будь-яких приватних подарунків із штрафів або конфіскованого майна (ст. 12); якнайчастіше скликання парламенту (ст. 13) тощо. У 1776 р. Білль про права був ухвалений у штаті Віргінія, а згодом – як перші 10 поправок до Конституції США 1787 р., ратифікований конгресом і законодавчими зборами штатів у 1789 – 1791 рр. Поправки конституювали: свободи совісті, слова, друку, зібрань, звернення з петиціями до владних органів; право на зберігання і носіння зброї; недоторканність особистості, життя, паперів і майна; недопустимість подвійної відповідальності за одну й ту саму провину; заборону примусу для свідчень у кримінальних справах проти самого себе; обов’язковість відшкодування реквізованої приватної власності; право обвинувачуваного вимагати суду присяжних, очної ставки зі свідками, допомоги адвоката, висування свідків зі свого боку; заборону надмірних штрафів та жорстоких покарань. Англійський і американський біллі значно збагатили ідеї конституціоналізму, неабияк вплинули на абсолютну більшість конституцій ХІХ – ХХ ст., французьку Декларацію прав людини і громадянина, Загальну декларацію прав людини 1948 р., на канадський Білль про права 1960 р. тощо.
Коррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки. – К., 1993; Конституция и законодательные акты буржуазных государств в XVII – XIX вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия. – М., 1957; Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн. – К., 1997; Юридична енциклопедія. 1 т. А – Г. – К., 1998.
В. Храмов