БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ

Related posts:

1. АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ – досить вузька зона поширення виду чи іншої систематичної групи, біотичних угруповань. Див. також Ендеміки....
2. ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” Екологія – охорона природи ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” – 1) принцип різноманіття (А. Тінемана): чим різноманітніші умови біотопу, тим більше видів у біоценозі; 2) принцип відхилення умов (А. Тінемана): чим більші відхилення умов біотопу від норми, тим бідніший вид на специфічний біоценоз, а чисельність особин окремих його видів більша; 3) принцип плавності зміни середовища […]...
3. УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ, фітоценоз – сукупність рослин, що зростають на однорідній ділянці земної поверхні й перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами навколишнього середовища....
4. БІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ – істор. сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин і енергії. Сукупність живих компонентів Б. становить біоценоз, неживих – біотоп. Б. можуть бути наземними та водяними. Кожному Б. властиві однорідність структури, складу компонентів, а також певний характер матер.-енерг. обміну між ними....
5. БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
6. КАРТА Екологія – охорона природи КАРТА – 1) зменшене узагальнене зображення (графічна модель) земної, місячної поверхні, ін. небесних тіл, зоряного неба чи їхніх частин на площині в тій або ін. картографічній проекції і системі умовних знаків; 2) модель земної поверхні в певних горизонтальному і вертикальному масштабах (рельєфна К.)....
7. РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
8. РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) Екологія – охорона природи РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
9. ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
10. ОРОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ОРОГРАФІЯ – розділ геоморфології, що вивчає морфограф. характеристику форм земної поверхні....
11. ІНСОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною метою....
12. БІОЦЕНОЗ І ЙОГО СТРУКТУРА РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. ЛЮДИНА І БІОСФЕРА § 32. БІОЦЕНОЗ І ЙОГО СТРУКТУРА Що таке ярусність? Які організми належать до автотрофів, а які – до гетеротрофів? Популяції різних видів існують у природі не відокремлено, а пов’язані між собою різноманітними взаємозв’язками. Завдяки цьому формуються угруповання – певні сукупності популяцій різних видів, які тісно взаємопов’язані між собою. […]...
13. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
14. АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає клімат, умови шарів атмосфери, віддалених від земної поверхні....
15. ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
16. БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
17. ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
18. ТУМАН Екологія – охорона природи ТУМАН – накопичення продуктів конденсації водяної пари (водяних крапель, кристалів), завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні або через випаровування з поверхні теплих водойм в охолоджене повітря....
19. ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....
20. ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
21. ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ – наука про рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів і морів), його походження, вік, історію розвитку, закономірності геогр. поширення й госп. використання....
22. ЗОНА Екологія – охорона природи ЗОНА – територіально-класифікаційна категорія, класифікаційна одиниця ландшафтно-географічного підрозділу земної поверхні, що характеризується певними якісними ознаками....
23. ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ – чинник-1, джерелом якого є не окремий організм, популяція, вид чи їх довільна комбінація, а сукупна діяльність організмів, що складають біоценоз, прямий та опосередкований вплив їх на середовище....
24. БІОХОР Екологія – охорона природи БІОХОР – одиниця (підрозділ) розчленування земної поверхні, являє собою групу схожих біотопів. Б. іноді об’єднують у біоцикли: континент, море, внутрішні водойми....
25. АЕРОФОТОЗЙОМКА Екологія – охорона природи АЕРОФОТОЗЙОМКА – фотографування земної поверхні з повітря спец, фотоапаратами, встановленими на літаках, гелікоптерах, штучних супутниках Землі чи ракетах. Аерофотоплани застосовують як основу для екол.-бот. карт....
26. БАЛАНС РАДІАЦІЙНИЙ (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) Екологія – охорона природи БАЛАНС РАДІАЦІЙНИЙ (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ), залишкова радіація – різниця між сумарною (прямою і розсіяною) сонячною радіацією, поглиненою земною поверхнею, та ефективним опроміненням цієї поверхні. Один із чинників теплового балансу; може істотно змінюватись залежно від альбедо земної поверхні. Б. р. може бути позитивним (удень, влітку) і негативним (уночі, взимку). Річні суми його позитивні […]...
27. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
28. ДЕНУДАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕНУДАЦІЯ – руйнування гір. порід льодовиками, водою, вітром і переміщення продуктів вивітрювання цими чинниками або під впливом сили гравітації до нижчих ділянок земної поверхні, де вони нагромаджуються....
29. ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що оточує людину....
30. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
31. ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – внутр. зв’язок між явищами природи, що зумовлює їх існування та розвиток; необхідний, істотний зв’язок між явищами, що постійно повторюється; спрямованість або порядок перебігу подій у природі. 3. п.-і. може бути менш заг., тобто діяти в обмеженій сфері, і більш заг., всезагальним, універсальним....
32. РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли (напр., Закавказзя – льодовиковий Р.)....
33. СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....
34. ФОРМА РЕЛЬЄФУ Екологія – охорона природи ФОРМА РЕЛЬЄФУ – нерівності земної поверхні різного розміру (розрізняють по низхідній мегарельєф, макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф та нанорельєф), опуклі (позитивні) Ф. р. та ввігнуті (негативні) Ф. р., що мають різне походження (тектонічне, вулканічне, ерозійне тощо)....
35. АМФІДРОМНИЙ Екологія – охорона природи АМФІДРОМНИЙ – мандрівний, що скрізь зустрічається (стосовно рухомих тварин)....
36. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
37. РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ Екологія – охорона природи РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ – ординація біол. систем за ступенем їх організації: молекула – клітина – організм – популяція – біоценоз – біогеоценоз (екосистема) – біосфера. Відповідно основними Р. о. живих систем є молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організменний, біоценотичний, екосистемний, біосферний....
38. ТРОПОСФЕРА Екологія – охорона природи ТРОПОСФЕРА – нижній шар атмосфери, що прилягає до земної поверхні. Над полюсами Т. підіймається до 8-10 км, над помірними широтами – до 10-12, над екватором – до 16-18 км. У Т. поширені пов. течії, пов’язані із заг. циркуляцією пов. мас, відбувається конденсація водяної пари й утворення хмар та ін. метеорол. процеси. […]...
39. ТАЙФУН Екологія – охорона природи ТАЙФУН – сильний вітер із зливою, що виникає в тропічних широтах зах. частини Тихого океану і має енергію урагану (до 1 % енергії Сонця, яка надходить до земної поверхні за зіставлюваний проміжок часу). Т. великої сили надзвичайно руйнівні. Див. також Циклон тропічний....
40. МЕЗОКЛІМАТ Екологія – охорона природи МЕЗОКЛІМАТ, місцевий клімат – клімат невеликих територій, однорідних за прир. умовами (лісу, поляни, долини, міста тощо). Характер М. значною мірою визначається особливостями земної поверхні. Займає проміжне місце між мікрокліматом та макрокліматом....