Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ БІОГЕОФІЗИКА
БІОГЕОФІЗИКА
Екологія – охорона природи
БІОГЕОФІЗИКА – галузь науки, що досліджує біофіз. процеси в ценозах, які розгортаються у певних геофіз. полях, одним із чинників яких є йонізуюча радіація. Б. разом із радіац. біогеоценологією досліджує закономірності міграції радіоакт. ізотопів у природних біогеоценозах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- РАДІОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив радіоакт. речовин середовища на організми та їх угруповання. Досліджує розподіл, концентрування та міграцію радіонуклідів в окремих організмах, ланцюгах живлення та біосфері загалом. Об’єктами вивчення Р. є й рослини, наявність яких свідчить про геохім. аномалії і поклади радіоакт. елементів; вивчаються також якісні і кільк. зміни […]...
- НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ Екологія – охорона природи НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ – підвищення конц. речовин у біол. системах. Тварини, рослини і людина отримують необхідні для життєдіяльності хім. речовини переважно з їжі і нагромаджують їх у своєму організмі. Цей процес наз. нагромадженням. Оскільки радіоакт. ізотопи не відрізняються за хім. властивостями від не радіоакт. ізотопів того самого елемента, вони […]...
- БЕТА-РОЗПАД Екологія – охорона природи БЕТА-РОЗПАД – спонтанний радіоакт. розпад атомних ядер. Розрізняють Б.-р. елементарний, як результат перетворення одного з нейтронів ядра на протон, та Б.-р. позитронний – перетворення одного з протонів ядра та нейтрон. Відомо близько 900 атомів та ізотопів, для яких характерний Б.-р. Ядерні перетворення таких елементів обов’язково супроводжуються гамма-випромінюванням. Із них лише 20 […]...
- ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
- ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
- РАДІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОБІОЛОГІЯ – наука про вплив усіх видів йонізуючого випромінювання на організми і з’ясування механізмів їх радіац. ураження. Р. здійснює пошук різних заходів захисту організму від опромінення і шляхи його пострадіац. відновлення від ушкодження, прогнозування небезпеки для людства зростаючого рівня радіоактивності навколишнього середовища, пошук нових шляхів використання йонізуючих випромінювань у медицині, с. […]...
- БЕТА-ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи БЕТА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – випускання електронів або позитронів під час радіоакт. перетворення нестабільних атомних ядер деяких природних атомів та значної кількості їхніх ізотопів, що утворюються в разі ядерних вибухів, у ядерних реакторах тощо. Б.-в. завдає значної шкоди біол. об’єктам, хоча вільний пробіг бета-частинок у повітрі пересічно становить ЗО см....
- РАДІАЦІЯ Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ, випромінювання – потік ел.-магн. та корпускулярної енергії під час ядерних перетворень (радіоактивність), випромінювання Сонця (Р. сонячна), а також косм. випромінювання. Класифікують Р. залежно від джерел походження і фіз. параметрів. Усі прир. тіла й організми перебувають під впливом різноманітних видів Р. Зокрема, рослини використовують видиму ділянку Р. сонячної для фотосинтезу і […]...
- ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....
- КОНТАМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНТАМІНАЦІЯ – забруднення предметів, приміщень і навколишнього середовища отруйними хім. і радіоакт. речовинами, вірусами. Люди, які безпосередньо стикаються з радіоакт. речовинами, напр., ті, що перебувають у забруднених приміщеннях, теж є контамінованими. Деконтамінацію, або дезактивацію, звичайно провести важко. Забруднені робочі прилади і робочий одяг на атомних електростанціях, у н.-д. і мед. закладах […]...
- РАДІАЦІЯ СУМАРНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ СУМАРНА – сума прямої сонячної та розсіяної радіації небосхилу, яка надходить на гориз. поверхню. Р. с. – основна прибуткова частина радіац. балансу земної поверхні. Середньорічна Р. с. змінюється від величини порядку 336 кДж/см2 на рік у полярних районах до значень понад 924 кДж/см2 на рік у тропічних пустелях. Майже на […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ – комплекс геоморф., геофіз. та геохім. умов, у яких існує організм, у т. ч. людина та її госп-во....
- ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ІНКОРПОРАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН – приєднання, включення до свого складу шкідливих, напр., радіоакт. речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею або крізь шкіру. Багато радіоакт. речовин поза тілом людини здатні спричинити незначне радіаційне ураження, а в разі їхньої інкорпорації становлять велику небезпеку. Радіоакт. речовини здатні нагромаджуватися у внутр. органах організму людини. […]...
- РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та радіоакт. забрудників середовища....
- БІОГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОХІМІЯ – наук, дисципліна, що досліджує роль живих організмів у руйнуванні гірських порід та мінералів, міграції, розподілі та концентруванні хім. елементів у біосфері....
- АЛЬФА-ЧАСТИНКИ Екологія – охорона природи АЛЬФА-ЧАСТИНКИ – частинки (ядра атомів гелію), які випромінюються деякими радіоакт. елементами (торій, радій) і багатьма радіоакт. ізотопами. Виявляють сильні радіобіол. та радіоекол. ефекти....
- ЦЕНОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕОГРАФІЯ – розділ геоботаніки, що досліджує закономірності розподілу біоценозів на земній поверхні....
- РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА – частина променистого потоку Сонця, яка на шляху до поверхні Землі дифузно розсіюється аерозольними компонентами атмосфери та молекулами атм. газів. Характеризується максимумом енергії у короткохвильовій частині спектра, чим пояснюється блакитний колір неба. Інтенсивність Р. р. небосхилу зростає із збільшенням забруднення атмосфери і зменшенням прямої радіації (напр., узимку при значній […]...
- АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
- ГАММА-МЕТОД Екологія – охорона природи ГАММА-МЕТОД – метод розвідування покладів корисних копалин, що грунтується на вимірюванні інтенсивності випромінювання природних радіоакт. елементів, які містяться в гір. породах....
- РАДІАЦІЯ ПРЯМА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ПРЯМА – променистий потік, що безперешкодно досягає поверхні прир. або штучних тіл, від джерела випромінювання (сонце, електролампа тощо). Відповідні частини цього потоку можуть поглинатися тілами, відбиватися від поверхні (радіація відбита) або проникати, не поглинаючись. Інтенсивність Р. п. разом з радіацією розсіяною дає радіацію сумарну, яка і визначає тепловий режим системи....
- ФОН РАДІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ФОН РАДІАЦІЙНИЙ – інтенсивність радіоакт. випромінювання на певній території.. Ф. р. зумовлений наявністю в земній корі, грунті, повітрі, воді, живих організмах радіоакт. нуклідів прир. і штучного походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. променів з ядрами атомів середовища існування. В останнє десятиріччя Ф. р. значно зріс на […]...
- ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
- УЛЬТРАФІОЛЕТОВА РАДІАЦІЯ Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВА РАДІАЦІЯ – див. Радіація ультрафіолетова....
- РАДІАЦІЯ ВІДБИТА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ВІДБИТА – певна частина енергії променистого потоку, що досягає поверхні прир. чи штучного тіла і, не поглинаючись, відбивається від нього. Залежно від природи тіла, структури поверхні і спектр. – оптичних властивостей значення Р. в. істотно різняться і визначаються показником альбедо – відбивальною здатністю. Найвищий показник Р. в. у тіл із […]...
- ЦИРКАРИТМИ Екологія – охорона природи ЦИРКАРИТМИ – група біол. ритмів з періодом, близьким до геофіз. і астрономічних констант: сонячної доби (24 год), місячної доби (24,8 або 12,4 год), місяця (29,53 доби) та астрономічного року. З ними пов’язані припливні ритми, добові ритми, місяцеві ритми і річні ритми, що в разі послаблення дії зовн. чинників набувають періоду, який […]...
- ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
- РАДІАЦІЯ ЙОНІЗУЮЧА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЙОНІЗУЮЧА – випромінювання, взаємодія якого із середовищем спричинює йонізацію атомів і молекул. Джерелами Р. й. є ел.-магн. випромінювання, потоки р-частинок, Позитронів, протонів та ін. заряджених і не заряджених частинок, що утворюються спонтанно під час термоядерних реакцій на Сонці, розпадів радіакт. елементів на Землі, в ядерних реакторах або прискорювачах. Р. й. […]...
- РАДІОНУКЛІДИ Екологія – охорона природи РАДІОНУКЛІДИ – радіоакт. елементи та їхні нестійкі ізотопи, які довільно розпадаються на ін. нукліди з швидкістю, що визначається періодом їхнього напіврозпаду. Одні Р. після розпаду перетворюються на стабільні елементи, ін., розпадаючись, перетворюються на ін. нестабільні Р., утворюючи цілу родину Р., яка закінчується стабільним елементом. Р. у розсіяному вигляді містяться у всіх […]...
- УРАН Екологія – охорона природи УРАН – прир. радіоакт. елемент з фіз. періодом напіврозпаду 700 млн років (11-235) та 4,5 млрд років (11-238), а біол. – 300 діб. Розпад У. супроводжується а – і у-випромінюванням, и-235 використовується на АЕС і для виробництва атомних бомб. 11-238 не може бути ядерним паливом, але є вихідним матеріалом для виробництва […]...
- СТАН ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ (РАВ) Екологія – охорона природи СТАН ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ (РАВ) – на території України розташовано понад 8000 різних установ та організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоакт. відходів. Основними виробниками радіоакт. відходів і місцями їх конц. на сьогодні є: 1. АЕС (накопичено близько 70 000 м3 РАВ). 2. Урановидобувна і переробна промисловість (накопичено 65,5 млн […]...
- СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
- БІОІНДИКАТОР(И) Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин....
- ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення....
- НОЗОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи НОЗОГЕОГРАФІЯ – розділ мед. географи, що вивчає закономірності поширення окремих хвороб і патологічних станів людини в різних геогр. зонах. Основним завданням Н. є визначення сукупності зовн. чинників, які зумовлюють виникнення певних хвороб і нозоареалів (районів поширення окремих хвороб), та вивчення їхньої динаміки....
- ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА – розділ гігієни, що досліджує вплив прир. і соц. чинників на стан здоров’я населення, розробляє гігієнічні нормативи і сан. заходи стосовно гігієни атм. повітря, водопостачання, сан. очищення населених пунктів, сан. охорони водойм тощо....
- ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ Екологія – охорона природи ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ – продукти радіоакт. розпаду, які випадають на поверхню Землі у вигляді пилу або з атм. опадами....
- ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи ДОЗА ВИПРОМІНЮВАННЯ – енергія йонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси речовини. Д. в. є характеристикою радіац. небезпеки і мірою дії випромінювання в якому-небудь середовищі....
- ГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЯ – наука про хім. склад та закони поширення і міграції хім. елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та прир. системах. Важливими чинниками міграції елементів у верхніх шарах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антроп. вплив на природу....
- РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....