БІОКАЛІМА

Related posts:

1. ПІКНОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПІКНОБІОСФЕРА – один із термінів, що означають “плівку життя”....
2. ПЛЕТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПЛЕТОБІОСФЕРА – один із термінів, що означає “плівку життя”....
3. БІОГЕОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОГЕОСФЕРА – один із синонімів “плівки життя” В. І. Вернадського....
4. ДИСПЕРСАНТ (НАФТОВИЙ) Екологія – охорона природи ДИСПЕРСАНТ (НАФТОВИЙ) – 1) речовина, що використовується для очищення води від нафти; роздроблює нафтову плівку або скупчення нафти у воді на дрібні часточки; 2) нафта у стані дисперсної системи (суспензія, емульсія тощо)....
5. ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО – Е. С. БАУЕРА) – будь-яка біол. та біокосна (система з участю живого) система, що перебуває в стані стійкої незбалансованості, тобто дин., рухомої рівноваги з навколишнім середовищем, та еволюц. розвивається, збільшує свій вплив на середовище....
6. ПРАВИЛО ФЕНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ФЕНОЛОГІЧНОЇ ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – варіація термінів прильоту та відльоту птахів (навіть у межах одного виду) змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація....
7. ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ Екологія – охорона природи ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ – заходи, спрямовані на утримання від переміщення пісків, що рухаються під дією вітру, за допомогою висівання, висаджування рослин або сприяння росту прир. рослинності. Застосовують також хім. речовини, що утворюють на поверхні піску тверду або густу плівку....
8. ЗАКОН ХІРАЛЬНОЇ (КІРАЛЬНОЇ) ЧИСТОТИ (Л. ПАСТЕРА) Екологія – охорона природи ЗАКОН ХІРАЛЬНОЇ (КІРАЛЬНОЇ) ЧИСТОТИ (Л. ПАСТЕРА) – жива речовина складається з хірально чистих структур. Напр., цукри, що виробляються живими організмами, завжди повертають площину поляризації світла тільки вправо. 3. х. ч. – дуже важливий окремий випадок більш заг. закону фіз.-хім. єдності живої речовини (В. І. Вернадського). Див. також Чистота хіральна....
9. ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)- міграція хім. елементів на земній поверхні і в біосфері загалом відбувається за безпосередньої участі живої речовини (біогенна міграція) або в середовищі (О2, СО2, Н2 тощо), геохім. особливості якого зумовлені живою речовиною, як тією, що нині населяє біосферу, так і тією, яка діяла на Землі […]...
10. ІНДЕКС ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ – співвідношення між числом видів та будь-яким показником значимості виду (чисельність особин, біомаса, продуктивність та ін.). Видову різноманітність трофічної групи визначають переважно рідкісні види, тоді як показники “значимості” – нечисленні види – “домінанти”....
11. ІЗОАНТИ Екологія – охорона природи ІЗОАНТИ – ізолінії термінів зацвітання яких-небудь рослин; лінії, які сполучають на карті пункти з одночасним цвітінням певних рослин....
12. ГАЗОАНАЛІЗАТОР Екологія – охорона природи ГАЗОАНАЛІЗАТОР – прилад, за допомогою якого визначають якісний і кільк. склад суміші газів прир. чи пром. походження....
13. ТЕНЗИДИ Екологія – охорона природи ТЕНЗИДИ – поверхнево активні речовини, які концентруються на межі поділу вода – повітря. Т. – складові частини мийних засобів, застосовуються в косметиці. Класичний приклад Т. – мило. Шкідлива дія Т. зумовлена їхньою здатністю розчиняти жири. Т. виявляють агресивну дію на захисну водно-жирову плівку шкіри, через що вона висихає, тріскається, а потім […]...
14. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
15. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
16. ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ – вид, за яким та в присутності якого розрізняють різні угруповання....
17. ІЗОКЛІНИ Екологія – охорона природи ІЗОКЛІНИ – ізолінії магнітних нахилень на магнітних картах. І. нульового нахилення визначають магнітний екватор....
18. ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем....
19. АЛЕЛІ Екологія – охорона природи АЛЕЛІ – спадкові одиниці (стани гена), які містяться в однакових ділянках гомологічних (парних) хромосом і визначають напрям розвитку однієї й тієї самої ознаки....
20. СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ – територіально цілісна та функціонально взаємозв’язана сукупність населених пунктів, яка часто формується під впливом суто прир. чинників, що й визначають розмір і характер даної С. р....
21. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
22. ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал....
23. ІНДЕКС СТІЙКОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС СТІЙКОСТІ – показник стійкості виду або популяції в біоценозі. І. с. визначають як коефіцієнт варіації кількості їхньої біомаси або середньої чисельності особин, обчислений за багаторічними даними....
24. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
25. КІЛЬЦЮВАННЯ ПТАХІВ Екологія – охорона природи КІЛЬЦЮВАННЯ ПТАХІВ – один із методів вивчення біології диких птахів, шляхів і термінів їх перельоту тощо. На лапці спійманого птаха закріплюють марковане, стійке проти окиснення (алюмінієве, пластмасове тощо) кільце, на якому звичайно зазначають номер, країну, установу К. п.). З 1962 р. діє Міжнародний комітет з К. п. (EURING). В Україні Нац. […]...
26. РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли (напр., Закавказзя – льодовиковий Р.)....
27. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
28. СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ – місце (територія, акваторія) з винятково сприятливими умовами для життя даного виду, де він зберігається в найтяжчі для нього періоди життя....
29. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
30. ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....