БІОКЛІМАТОЛОГІЯ

Related posts:

1. АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає клімат, умови шарів атмосфери, віддалених від земної поверхні....
2. ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
3. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
4. ГІПЕРПЛАЗІЯ Екологія – охорона природи ГІПЕРПЛАЗІЯ – надмірне розростання тканин тваринного або рослинного організму, зумовлене пат. розмноженням клітин....
5. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
6. АНТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АНТЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив різних чинників на екологію квітки, процеси цвітіння і запилення....
7. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
8. ПСИХОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ПСИХОЕКОЛОГІЯ – комплексна дисципліна, що вивчає вплив екол. чинників на психіку людини....
9. АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу)....
10. БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ – фітогеографія, розділ біогеографії, що вивчає закономірності поширення рослинного світу на Землі....
11. КЛОН Екологія – охорона природи КЛОН – невелика популяція, що є потомством однієї особини, яка розмножується вегетативно. У ширшому розумінні – потомство рослинного або тваринного організму, що з’явилося внаслідок вегетативного розмноження (у багатоклітинних організмів) або нестатевого поділу клітин (у одноклітинних організмів)....
12. ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА – розділ науки, що вивчає закономірності поширення рослинного покриву на земній поверхні. Див. також Географія рослин....
13. ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА – галузь медицини, що вивчає вплив соц. чинників середовища життя на стан здоров’я населення, розробляє профілактичні заходи запобігання захворюванням, що викликаються несприятливими умовами довкілля....
14. ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – тип живлення орг. речовинами тваринного або рослинного походження....
15. ТЕРАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ТЕРАТОЛОГІЯ – розділ медицини, зоології і ботаніки, що вивчає виродливості (природжені відхилення від норм, будови організму) людини, тварини і рослин....
16. ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
17. ЗОНА НЕРИТОВА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕРИТОВА, зона неритична – мілководна частина Світового океану, яка в основному відповідає материковій мілині. Характеризується значними швидкостями переміщування течій води, великими коливаннями т-ри, добрим освітленням сонцем, різноманітністю рослинного й тваринного світу. На властивостях води, складі донних відкладів, флорі і фауні 3. н. позначається сильний вплив суходолу, в т. ч. поверхневого […]...
18. ТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіол. процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму. Залежить від метеорол. чинників та фізіол. особливостей рослин. Разом з кореневим тиском забезпечує сталий рух води через корені, стебло, листки, з грунту в атмосферу. Регулює водний і температурний режими рослини, газообмін С02 і 02, запобігає перегріванню листків....
19. ГЕЛІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОЛОГІЯ – розділ біофізики, який вивчає зв’язок сонячної активності з різними явищами в біосфері Землі та її вплив на живі організми. Г. виявляє роль чинників сонячної активності у функціонуванні біол. систем, вивчає їхні кільк. закономірності та механізми впливу. Сонячна активність, очевидно, впливає на коливання рівнів захворюваності й смертності, функціональний стан нервової […]...
20. ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на геол. середовище та зворотний вплив зміненого середовища на довкілля....
21. СОЗОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СОЗОЛОГІЯ – наука про охорону природи, яка є комплексною дисципліною, що розробляє заг. методи і принципи збереження та відновлення прир. ресурсів. Як головні розділи включає охорону земель, вод, атмосфери, рослинного й тваринного світу та прир. комплексів....
22. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
23. МАКРОКЛІМАТ Екологія – охорона природи МАКРОКЛІМАТ – клімат великих територій (геогр. зон, материків, океанів), який формується під дією кліматоутворювальних чинників планетарного масштабу....
24. ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що оточує людину....
25. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
26. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
27. МЕРИСТЕМА Екологія – охорона природи МЕРИСТЕМА, твірна тканина – тканина, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму....
28. ЗАКОНОДАВСТВО ПРИРОДООХОРОННЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ПРИРОДООХОРОННЕ – законодавство, що охоплює юридичні (правові) норми та правила, а також встановлює відповідальність за порушення в галузі охорони природи. Включає законодавство пов., водне, ліс., гірниче, земельне, законодавство з охорони рослинного і тваринного світу, прир.-заповідного фонду....
29. АНАТОМІЯ Екологія – охорона природи АНАТОМІЯ – розділ морфології, що вивчає форму і будову організму в цілому, окремих органів та систем у взаємозв’язку з їхніми функціями і розвитком. Розрізняють А. людини, тварин (зоотомія) та рослин (фітотомія)....
30. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...