Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ БІОХОР
БІОХОР
Екологія – охорона природи
БІОХОР – одиниця (підрозділ) розчленування земної поверхні, являє собою групу схожих біотопів. Б. іноді об’єднують у біоцикли: континент, море, внутрішні водойми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
- БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
- ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
- ЗОНА Екологія – охорона природи ЗОНА – територіально-класифікаційна категорія, класифікаційна одиниця ландшафтно-географічного підрозділу земної поверхні, що характеризується певними якісними ознаками....
- МАТЕРИК Екологія – охорона природи МАТЕРИК, континент – велика ділянка земної кори, більша частина якої підійнята над рівнем Світового океану у вигляді суходолу. М. оточений смугою материкової обмілини (шельфом)....
- ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
- КАРТА Екологія – охорона природи КАРТА – 1) зменшене узагальнене зображення (графічна модель) земної, місячної поверхні, ін. небесних тіл, зоряного неба чи їхніх частин на площині в тій або ін. картографічній проекції і системі умовних знаків; 2) модель земної поверхні в певних горизонтальному і вертикальному масштабах (рельєфна К.)....
- УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ, фітоценоз – сукупність рослин, що зростають на однорідній ділянці земної поверхні й перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами навколишнього середовища....
- ЕРОЗІЯ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини, особливо за наявності завислих часточок або агресивних хім. домішок (Е. металів, Е. грунтів, Е. гір. порід). Великий вплив на Е. грунтів, […]...
- РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
- ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
- РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) Екологія – охорона природи РАДІАЦІЙНИЙ БАЛАНС (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
- БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи БІОЦЕНОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ – той, що зустрічається на обмеженій ділянці земної поверхні....
- ОРОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ОРОГРАФІЯ – розділ геоморфології, що вивчає морфограф. характеристику форм земної поверхні....
- ІНСОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною метою....
- ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
- АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає клімат, умови шарів атмосфери, віддалених від земної поверхні....
- ОДИНИЦЯ КОРМОВА Екологія – охорона природи ОДИНИЦЯ КОРМОВА – одиниця поживності кормів. Енерг. цінність О. к. в СІ дорівнює 1414 кДж/100 г....
- ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....
- ФЕРМА Екологія – охорона природи ФЕРМА, фермерське господарство – 1) приватне, кооперативне, іноді держ. с.-г. підприємство, яке створене на власній, орендованій або наданій на інших умовах землі і працює за рахунок сил власника чи орендатора із застосуванням найманої праці або без неї (сімейна ферма); 2) тваринницьке госп-во (підрозділ більшого підприємства або самостійне), що займається виробництвом м’ясо-молочної […]...
- ТУМАН Екологія – охорона природи ТУМАН – накопичення продуктів конденсації водяної пари (водяних крапель, кристалів), завислих у повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні або через випаровування з поверхні теплих водойм в охолоджене повітря....
- ЗОНА КЛІМАТИЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА КЛІМАТИЧНА – 1) найбільша одиниця клімат, районування: великий регіон земної кулі, що має більш-менш широтне розташування, характеризується особливими умовами формування клімату. 3. к. може мати також вигляд поясу навколо земної кулі або окремих контурів, що не мають широтного розташування. 3. к. поділяється на дрібніші територіальні одиниці; 2) вертикальний пояс (зона) […]...
- ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
- ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ – наука про рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів і морів), його походження, вік, історію розвитку, закономірності геогр. поширення й госп. використання....
- СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА – наук, установа або її підрозділ, розміщені в місці проведення експериментів на природі чи на с.-г. землях та біля с.-г. об’єктів....
- АЕРОФОТОЗЙОМКА Екологія – охорона природи АЕРОФОТОЗЙОМКА – фотографування земної поверхні з повітря спец, фотоапаратами, встановленими на літаках, гелікоптерах, штучних супутниках Землі чи ракетах. Аерофотоплани застосовують як основу для екол.-бот. карт....
- ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
- ДЕНУДАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕНУДАЦІЯ – руйнування гір. порід льодовиками, водою, вітром і переміщення продуктів вивітрювання цими чинниками або під впливом сили гравітації до нижчих ділянок земної поверхні, де вони нагромаджуються....
- МЕРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕРОБІОСФЕРА – підрозділ біосфери, що об’єднує аналогічні за фіз. фазою середовища життя підсфери: геобіосфера складається з терабіосфери та літобіосфери, гідробіосфера – з аквабіосфери та океанобіосфери....
- ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що оточує людину....
- БАЛАНС РАДІАЦІЙНИЙ (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) Екологія – охорона природи БАЛАНС РАДІАЦІЙНИЙ (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ), залишкова радіація – різниця між сумарною (прямою і розсіяною) сонячною радіацією, поглиненою земною поверхнею, та ефективним опроміненням цієї поверхні. Один із чинників теплового балансу; може істотно змінюватись залежно від альбедо земної поверхні. Б. р. може бути позитивним (удень, влітку) і негативним (уночі, взимку). Річні суми його позитивні […]...
- КАТАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАБОЛІЗМ – одна зі сторін внутрішньоклітинного обміну речовин, що являє собою сукупність реакцій, які супроводжуються розпадом (дисиміляцією) складних органічних сполук....
- ФІТОТРОН Екологія – охорона природи ФІТОТРОН – станція або камера штучного клімату, що являє собою повністю автоматизовану установку, де регулюються всі основні фактори росту та розвитку рослин за заданою програмою....
- РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли (напр., Закавказзя – льодовиковий Р.)....
- ГОРИЗОНТ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ – 1) лінія позірного перетину небесної півсфери і земної поверхні (видимий Г.); 2) велике коло небесної півсфери, площина якого перпендикулярна до вертикальної лінії на Місці спостереження (справжній Г.); 3) Г. води – рівень води в річках, озерах, морях; 4) (геол.) сукупність відкладів, що включає одновікові породи різного складу, іноді з […]...
- СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
- СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....
- ФОРМА РЕЛЬЄФУ Екологія – охорона природи ФОРМА РЕЛЬЄФУ – нерівності земної поверхні різного розміру (розрізняють по низхідній мегарельєф, макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф та нанорельєф), опуклі (позитивні) Ф. р. та ввігнуті (негативні) Ф. р., що мають різне походження (тектонічне, вулканічне, ерозійне тощо)....
- БІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ – істор. сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин і енергії. Сукупність живих компонентів Б. становить біоценоз, неживих – біотоп. Б. можуть бути наземними та водяними. Кожному Б. властиві однорідність структури, складу компонентів, а також певний характер матер.-енерг. обміну між ними....
- ТАЙФУН Екологія – охорона природи ТАЙФУН – сильний вітер із зливою, що виникає в тропічних широтах зах. частини Тихого океану і має енергію урагану (до 1 % енергії Сонця, яка надходить до земної поверхні за зіставлюваний проміжок часу). Т. великої сили надзвичайно руйнівні. Див. також Циклон тропічний....