БУДОВА СТЕБЛА
ТЕМА 3 РОСЛИНИ
§26. БУДОВА СТЕБЛА
Пригадайте типи тканин у рослин. Що означає висхідний і низхідний рух речовин? Яка внутрішня будова кореня?
Які будова та функції стебла? Осьовою частиною пагона, яка з’єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки), є стебло. Основна функція стебла – провідна. По ньому рухається вода і розчинені в ній поживні речовини з кореня до надземних органів (висхідний рух) та органічних речовин від листків до всіх органів (низхідний рух). Так забезпечується зв’язок надземних частин рослини з її
Опорна функція стебла полягає в тому, що воно підтримує в певному положенні інші надземні частини рослини: бруньки, листки, квітки. Зелені стебла здійснюють фотосинтез. Крім того, у стеблі накопичуються запасні поживні речовини, а в деяких видів посушливих місцезростань – вода. Стебло також забезпечує газообмін з навколишнім середовищем під час дихання і фотосинтезу.
За напрямком росту і розміщенням у просторі пагони бувають прямостоячі, виткі, повзучі, чіпкі (мал. 110). Прямостоячі пагони мають добре розвинену механічну тканину (пригадайте особливості будови механічної тканини). Виткі
Мал. 110. Різноманітність пагонів:
1 – прямостоячий; 2 – виткий; 3 – повзучий; 4 – чіпкий
Поверхня стебла може бути різною: гладенькою і шорсткою, голою і вкритою волосоподібними чи твердими виростами, колючками, шипами (як-от у малини, ожини, шипшини).
Залежно від середовища, у якому розвиваються стебла, їх можна поділити на надземні, підземні й водні.
Що таке галуження стебла? Утворення на головному стеблі з вегетативних бруньок бічних пагонів називають галуженням. Унаслідок галуження формується крона, тобто сукупність усіх надземних пагонів дерева, що відходять від стовбура. У чагарників стебло починає галузитися біля самої поверхні грунту, утворюючи кілька бічних пагонів (у шипшини, смородини, агрусу; див. мал. 111). У жита, пшениці бічні пагони виростають з найнижчих бруньок стебла чи навіть з підземної частини пагона. Таке галуження називають кущінням. Що краще кущаться злакові рослини, то більше утворюється бічних пагонів з колосками, а отже, ліпшим буде врожай.
Галуження визначає зовнішній вигляд рослини. Воно дає змогу створити значну листкову поверхню для фотосинтезу.
Мал. 111. Різні типи галуження стебла: 1 – формування крони у дерева; 2 – галуження стебел у чагарників; 3 – кущіння у пшениці
! Цікаво знати, що, знаючи закони галуження, людина штучно формує крони плодових та декоративних деревних рослин для досягнення найвищих урожаїв плодів чи задоволення своїх естетичних потреб. Ви, мабуть, звертали увагу на те, якою різноманітною може бути крона дерев і чагарників у парках. Цю різноманітність людина створює завдяки зрізанню верхівкових бруньок, припиняючи ріст пагона у висоту і стимулюючи ріст бічних пагонів. Наприклад, таким чином можна виростити невисоке плодове дерево із щільною кроною, що полегшує збирання плодів.
Яка внутрішня будова стебла? Розглянемо внутрішню будову стебла на прикладі трирічного пагона деревної рослини (мал. 112). Ви, мабуть, неодноразово бачили зрізаний стовбур дерева і помічали, що він має неоднорідні ділянки. Ці ділянки стебла складаються з різних тканин. У стеблі деревної рослини розрізняють такі послідовні шари: кору, камбій, деревину та серцевину.
Кора – зовнішня частина стебла і кореня (мал. 112, 1). На поперечному розрізі добре помітно, що стебло зовні вкрите корком, який складається із шарів відмерлих клітин (мал. 112, 2). Корок захищає рослину від надмірного випаровування води та механічних ушкоджень. У деяких рослин (корковий дуб) корок формує щільний шар, який використовують для промислового виготовлення пробок. Молоді пагони деревних рослин вкриті шкіркою (мал. 112, 3), яку наприкінці першого року життя заступає корок (пригадайте, чим відрізняються ці два типи покривної тканини).
На поверхні кори помітні невеличкі горбки – сочевички, заповнені всередині пухко розташованими клітинами (мал. 112, 4). Їхні розміри варіюють від часток міліметра до 1 см. Свою назву сочевички отримали тому, що зовні нагадують зернятка рослини – сочевиці.
Сочевички забезпечують газообмін і випаровування води.
Під корком розташовані клітини основної тканини (мал. 112, 5). Внутрішню частину кори називають луб (мал. 112, 6).
Це сукупність різних типів тканин: провідної (ситоподібні трубки), механічної (луб’яні волокна) та основної. Луб забезпечує низхідний потік органічних речовин. Луб’яні волокна надають стеблу міцності та підвищують його опір до зламування.
Між корою та деревиною по всій довжині стебла розташований шар клітин камбію (мал. 112, 7). Це твірна тканина, за рахунок діяльності якої потовщується стебло. На поперечному зрізі стебла камбій має вигляд вузького кільця. Унаслідок поділу клітин камбію з його зовнішнього боку формується луб, а з внутрішнього – деревина (мал. 112, 8).
Мал. 112. Внутрішня будова стебла: 1 – кора; 2 – корок;
3 – шкірка; 4 – сочевички;
5 – основна тканина; 6 – луб; 7 – камбій; 8 – деревина;
9 – судини; 10 – серцевина
Деревина, як і луб, складається з провідної, основної та механічної тканин, розташованих між камбієм і серцевиною. Провідна тканина утворена судинами – мертвими клітинами з потовщеними здерев’янілими стінками (див. мал. 112, 9). Як ви знаєте, судинами розчини поживних речовин рухаються від кореня до надземної частини рослин. Відмерлі, видовжені клітини механічної тканини утворюють деревні волокна. Опорну функцію здійснюють і самі судини.
Серцевина – центральна частина стебла, яка не містить провідних тканин і складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин основної тканини (мал. 112, 10). У цих клітинах запасаються поживні речовини (крохмаль, жири тощо). Від серцевини починаються ряди клітин основної тканини, які у вигляді променів перетинають шар деревини і сягають кори. Тому їх називають серцевинними променями. Вони забезпечують переміщення різних речовин у горизонтальному напрямку між різними шарами стебла.
Мал. 113. Річні кільця
Що таке річні кільця? Погляньте на поперечний зріз стовбура дерева. У ділянці деревини ви побачите світлі і темні концентричні кільця (мал.113). Їх називають річними, оскільки щорічно з’являється одне таке кільце, що має світлу та темну ділянки. Це зумовлено сезонною активністю камбію. Навесні клітини камбію активно діляться й утворюють клітини деревини великих розмірів з тонкими стінками. На поперечному розрізі вони мають вигляд світлої частини річного кільця. Улітку камбій формує значно дрібніші товстостінні судини та клітини механічної тканини. Так виникає темна частина кільця. Узимку клітини камбію не діляться. Наступної весни діяльність камбію відновлюється, і починає формуватися нове річне кільце.
! Цікаво знати, що, підрахувавши кількість річних кілець стовбура, можна визначити вік пагона. Вони можуть також “розповісти” про умови життя рослини. Так, окремі кільця можуть бути різної ширини, адже більший приріст відбувається в роки, коли погодні умови сприятливіші.
УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ
– Стебло деревної рослини зовні вкрите корою, яка складається з клітин покривної, провідної, механічної та основної тканин.
– Внутрішню частину кори називають лубом. Під корою розташований камбій. Усередину від камбію розташована деревина, яка складається з провідної, основної та механічної тканин.
– Центральна частина стебла – серцевина. Від серцевини через деревину та кору проходять ряди клітин основної тканини – серцевинні промені.
У деревині багаторічної деревної рослини помітні концентричні шари – річні кільця, які формуються внаслідок нерівномірної діяльності камбію в різні пори року.
Поповніть свій біологічний словник: кора, луб, деревина, камбій, серцевина, річні кільця.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
Виберіть одну правильну відповідь
1. Зазначте, як називають внутрішню частину кори: а) камбій; б) луб; в) серцевина; г) деревина.
2. Укажіть тканину, якою утворено серцевину стебла: а) провідна; б) твірна; в) механічна; г) основна.
Дайте відповідь на запитання
1. Що таке корок, луб і камбій?
2. Що таке серцевина? Яка її основна функція?
3. Що таке річні кільця? Чому їх називають річними, як вони утворюються і як їх визначають?
Дослідницький практикум “Дослідження процесу росту вегетативних органів” (виконувати вдома з допомогою дорослих).
1. У горщечки із землею посадіть насіння сої, гороху чи квасолі (на вибір), полийте відстояною водою і поставте в тепле місце.
2. Щодня помірно зволожуйте грунт у горщечках відстояною водою.
3. Спостерігайте за появою верхівки першого зеленого проростка.
4. Запишіть дату появи першого проростка, молодого пагона з листками. Через кожні 5-8 днів вимірюйте розміри пагона. Дані занотовуйте в таблиці.
Поміркуйте! Чому дерева вологих тропічних лісів часто не мають річних кілець?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...