Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія

Related posts:

1. Чергування У з В – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування У з В Буква У пишеться: 1. Між приголосними: Світлі дула прожекторів урізались аж ген увишину. (Тич.) Світ учить розуму. 2. Здебільшого на початку речення між при голосними: У присмерку літають ластівки так низько. (Пав.) 3. Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також сполученнями літер льв, хв, […]...
2. Чергування І з Й – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Буква І пишеться: 1. Після приголосного або розділового знака, крапки з комою, трьох крапок (у вимові на місці паузи) перед словами з будь-яким початковим звуком: День і ніч не спала, малих діток доглядала. (Шевч.) Нема вже тієї хатини, і я в сивині як у сні. (Павл.) 2. На […]...
3. Правопис приголосних у кінці префіксів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис приголосних у кінці префіксів Буква З пишеться: – у кінці префіксів роз-, без – незалежно від вимови: розписка, розчистити, безхмарний; – перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зжати, зсунути, зчистити. Буква С пишеться перед к, п, т, ф, х: скинути, сформувати, схил. В кінці префіксів від-, од-, над-, під – завжди […]...
4. Чергування о – а, е – і, е – и БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування о – а, е – і, е – и При чергуванні – буква А пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом – а – (-я-): Гонити – гАНяٰТи, котити – обкАЧаٰТи, ломити – лАМаٰТи, допомогти – допомАГаٰТи, вискочити – скАКаٰТи, схопити – хАПаٰТи. Пишеться […]...
5. Чергування звуків – Орфоепія Орфоепія Чергування звуків В українській мові нерідко відбувається чергування як голосних, так і приголосних звуків. Розрізняють чергування позиційні та історичні. Позиційні – це такі чергування, які залежать від позиції звука (його місця у слові), найчастіше виявляються при вимові: – : ; – : . Особливо важливим є чергування – (на письмі у – в), – […]...
6. Чергування прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Чергування У – В В українській мові чергуються прийменники У – В. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: А) між приголосними: Десь у хлібах кричав перепел; Б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); У лісі стояв […]...
7. Сполучення ЙО, ЬО – Орфографія Українська мова Орфографія Сполучення ЙО, ЬО Пишеться ЙО: 1. В українських словах на початку слів, після голосного та зрідка після приголосних: йому, йорж, знайомий, чийого, вйокати, підйомний. 2. В іншомовних словах (на місці іо, оу, jо, що вимовляються як один склад): йод, майор, курйоз, мільйон, Йорданія, Айова, Ескамільйо. Пишеться ЬО: для передавання звука о після […]...
8. Чергування У-В УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Чергування У-В В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в – у словах, якщо це не змінює значення слова. У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: 1. Між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел. 2. На початку […]...
9. Правопис слів іншомовного походження – Орфографія Орфографія Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні і подвоєні приголосні 1. У загальних назвах слів іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумулятор, бароко, беладона, група, інтелектуальний, комісія, лібрето, сума, шасі та ін. 2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня подвоєний приголосний маємо лише в тому випадку, коли в мові вживається непрефіксальне слово: імміграція (бо є […]...
10. Основні випадки чергування у – в, і – й ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування у – в, і – й Основні випадки чергування прийменників у – в і префіксів у – – в- 1. Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, У вживається: А) між буквами на позначення приголосних. Приїду, було, до них У […]...
11. М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...
12. Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...
13. Вживання апострофа – Орфографія Орфографія Вживання апострофа Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним не стоїть приголосний, що належить до кореня (крім р): б’ються, п’ятдесят, здоров’я, рум’яний, жираф’ячий. Але: духмяний, морквяний, цвях, дзвякнути; черв’як, верб’я, торф’яний; розв’язати, возз’єднання. 2. Після р при роздільній вимові: пір’я, матір’ю, узгір’я, бур’ян, подвір’я. […]...
14. Спрощення в групах приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Спрощення в групах приголосних 1. Відбувається у вимові та на письмі: – групи приголосних стн і ст спрощуються на сн і сл: перстень – персня, честь – чесний, область – обласний, щастя – щасливий; – винятки становлять слова кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний та прикметники, утворені від іменників іншомовного походження: контрастний, баластний, компактний, […]...
15. Чергування О, Е(Є) з І(Ї) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування О, Е(Є) з І(Ї) Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках: 1. При зміні форм – іменників: доба – діб, копа – кіп, двори – двір, осі – вісь, носорога – носоріг; – прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового – дядьків, Києва […]...
16. Правопис І та И в основах українських слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах українських слів Пишеться І: 1. Якщо відбувається чергування з О, Е: вечір – вечора, камінь – каменя. 2. Там, де в основах незапозичених російських слів виступає О або Е: вічність (вечность), чіткість (четкость). 3. Завжди на початку слова: інший. Пишеться И: 1. Там, де в російській […]...
17. Чергування Е – О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й – Чергування голосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних Чергування Е – О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й Е пишеться після Ж, ч, ш, щ, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з Е та И (яке походить від давньоруського И): Вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, стаєнь, увечері, учень, […]...
18. Правопис І та И в основах іншомовних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах іншомовних слів Пишеться І: 1. Перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, Греція, Чіатурі. 2. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлянда, кіно, хімік, пігмей, мільярд. 3. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): […]...
19. БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Морфеміка – це розділ науки про мову, що вивчає будову слова. Слова складаються із найменших значущих частин: Коренів, префіксів, суфіксів і закінчень. Ці частини називаються Морфемами. Отже, будова слова – це морфемний склад слова. Наприклад, у слові Мужній Виділяємо три морфеми – корінь Муж-, суфікс – н – І закінчення – ий; […]...
20. Правопис слів з частинами напів – і ПІВ – – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис слів з частинами напів – і ПІВ- Частини напів – і пів – звичайно пишуться разом: напівсон, півроку, піввідра, пів’яблука. Частина пів – пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-України, пів-Європи. Частина пів – пишеться окремо лише в зворотах типу пів на третю: пів до восьмої, о пів на шосту....
21. Чергування приголосних у коренях дієслів БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування приголосних у коренях дієслів – : ЇзДИти – їЖджУ – : ЛагоДИти – лагоДжУ – : ПроСИти – Прошу – : ВерТІти – верЧУ – : Зв’яЗАти – зв’яЖУ – : РоСтИти – вироЩУвати , , , , – , , , , : […]...
22. Найголовніші випадки чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Найголовніші випадки чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні – – КриГА-криЖАний-на криЗІ – – РіК-ріЧНиця-у роЦі – – ЛантуХ-лантуШОк-у лантуСІ...
23. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, й БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування Е – о Після ж, ч, ш, щ, й Після ж, ч, ш, щ, й: 1) пишемо Е Перед буквами на позначення м’яких приголосних і складами з та, що походить від давньоруського И, яке без змін збереглося в російській мові: ЖЕНити (рос. женИТь), ЧЕТвертий, […]...
24. Правопис О та А – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та А 1. У кількох дієслівних коренях голосний О перед наступним складом із суфіксом – а або – ува чергується з А, а саме: гонити – ганяти, ломити – ламати, клонитися – кланятися, могти – допомагати, котити – обкачати, скочити – скакати, кроїти – краяти, схопити – хапати. 2. Чергується […]...
25. Чергування Е з И – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Чергування Е з И відбувається у небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс ‑а, тобто – ер – переходить в – ира-: беру – збирати, протерти – протирати, вмерти – вмирати, сперти – спирати, дерти – здирати, терти – стирати, перу – обпирати, жерти – пожирати, зтерти – […]...
26. Правопис О та У – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та У 1. Сумнівний звук перевіряється наголосом: голубка – голуб, розумний – розум. 2. Інколи для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було ненаголошеного у чи і: кожух – кожушина, зозуля – зозулястий, поріг – порога, собі – собою. 3. Завжди вимовляється і […]...
27. Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Буква Ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках М’який знак пишеться на кінці числівників П’ять, шість, Від дев’яти до двадцяти та в числівнику Тридцять. У непрямих відмінках м’який знак пишеться після букв на позначення м’яких приголосних, перед О Та закінченням – ма, а також після С у числівнику восьми: […]...
28. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 17. ЧЕРГУВАННЯ КІНЦЕВИХ ПРИГОЛОСНИХ ОСНОВИ В ІМЕННИКАХ РІЗНОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ Які чергування кінцевих приголосних основи відбуваються в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках однини? 111. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок. Почалася заметіль. Цілу добу гуляла завірюха. У […]...
29. Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
30. Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння і подовження приголосних Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних: 1. Префікса й кореня слів – українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити; – іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм). 2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш. 3. Кореня […]...
31. Правопис суфіксів іменників – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис суфіксів іменників 1. Суфікси – ик, – ник, – івник, – чик (-щик) пишуться зи: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик. ПриміткА. Слід відрізняти український суфікс – ик від іншомовних – ик, – ік (-їк). В іншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и […]...
32. Уживання м’якого знака – Орфографія Українська мова Орфографія Уживання м’якого знака М’який знак уживається: 1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, гедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк. 2. Для позначення м’яких приголосних у середині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, тьохкати. 3. Після з, […]...
33. ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Фонетика. Графіка. Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове позначення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені і ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення […]...
34. Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
35. Чергування І – Й УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Чергування І-Й Сполучник І та початковий ненаголошений І В ряді випадків чергуються з Й у тих же позиціях, що й У – в. І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови: 1. Після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, […]...
36. Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
37. Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при – – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при- Пишеться пре- 1. В якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня якоїсь ознаки: презавзятий, прекрасний, пречудовий, премудрий. 2. В словах престарілий, презирство, презирливий, пречуття й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол. Пишеться при-: 1. Переважно в дієсловах, що означають: – наближення: прибігти, приблудитися, […]...
38. Чергування о, е з і БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування о, е З і 1. Згідно з вимовою, у відкритому складі чергуються з в закритому складі: А) при зміні форм іменників, прикметників (і похідних від них власних назв), числівників і займенників прикметникового типу, а також дієслів: СправедливОСті – справедливІСть, у прекраснОМу світі – у […]...
39. Ненаголошені Е та И в коренях слів – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е та И в коренях слів Написання ненаголошених перевіряємо наголосом: Буква Е пишеться: 1. Якщо при змінюванні неясний звук випадає: палець – пальця, шевця – швець. 2. Якщо при змінюванні неясний звук чергується з І: осені (осінь), каменя (камінь). Винятки: сидіти, звисати, злипатися. 3. В сполученнях – ере-, – еле-: перейти, […]...
40. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 32. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Про те, як при творенні слів чи зміні їхньої форми замість звуків [г], [к], [х] з’являються інші приголосні ПРИГАДАЙМО На які звуки змінюються приголосні [г], [к], [х] в іменниках перед закінченням [і]? 253 Прочитайте. Простежте, які зміни відбулися в коренях слів кожної групи. На основі спостереження […]...