Чи віддзеркалює політична свідомість ідейне життя суспільства?
17 Чи віддзеркалює політична свідомість ідейне життя суспільства?
Важливою характеристикою політичного життя суспільства є таке складне і багатовимірне поняття, як політична свідомість – сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображують політико – владні відносини та політичні інтереси суб’єктів. Сукупність знань політичної свідомості складається з пізнання політико – владних відносин кожної з гілок влади: представницької (законодавчої), виконавчої, судової, а також із сукупності політичних інтересів суб’єктів,
Структура політичної свідомості складна й суперечлива. Відповідно до функціонального принципу класифікації в ній можна виокремити такі аспекти:
– політико – психологічний – почуття, настрої, наміри, мотиви, установки,, переконання, воля тощо;
– політико – ідеологічний – цінність, ідеал, ідея, доктрина, концепція, погляди, теорія та ін.;
– політико
З погляду суб’єкта політична свідомість буває масовою, груповою та індивідуальною. Масова свідомість – це реальна політична свідомість тієї чи тієї спільноти людей, яка бере участь у політичному житті та впливає на нього. Її стан відображає суспільну думку, настрої та дії людей. Групова свідомість – це узагальнена свідомість великих (класи, соціальні групи та верстви) і малих (політична еліта, група тиску тощо) груп, пов’язаних з політикою. Система пізнавальних, мотиваційних і ціннісних компонентів, що забезпечують пізнання особою політики та участь у ній, становить індивідуальну свідомість.
За глибиною віддзеркалення дійсності розрізняють буденну та науково-теоретичну політичну свідомість. Перший тип формується на основі повсякденного досвіду людей і відображається у суспільній психології. Для нього характерні суперечливість, фрагментарність, несистематизованість, надмірна емоційність, стійкість та інерційність впливу на поведінку. Політична свідомість другого типу цілісна, систематизована, здатна до прогнозування; вона відображається у політичній ідеології.
Основними функціями політичної свідомості є такі:
– пізнавальна – певна система знань про навколишню політичну дійсність;
– оцінювальна – сприяє орієнтації у політичному житті, оцінці тих чи тих політичних подій;
– регулятивна – дає орієнтири щодо участі у політичному житті;
– інтегративна – сприяє об’єднанню соціальних груп суспільства на основі спільних цінностей, ідей, настанов;
– прогностична – створює основу для передбачення змісту й характеру розвитку політичного процесу;
– нормативна – дає змогу створити загальноприйнятий образ майбутнього.
Політична свідомість виникає й функціонує у процесі практично-діяльнісного засвоєння окремими людьми та соціальними спільнотами політичного буття. Діяльність є основою політичної свідомості, надає їй певності та загальнозначущого політичного змісту.
Громадська думка як форма політично? свідомості відображує ставлення соціальних спільнот та окремих осіб до політичних програм, дій політичних суб’єктів і лідерів. Це одне із дієвих джерел демократичної політичної системи, яке дає змогу політичним структурам збагнути інтереси мас і розпочати діяльність з метою їх задоволення.
Якщо громадська думка формується на основі спільної зацікавленості людей у конкретних політичних питаннях, то особливого значення набуває процес становлення й використання інтересів різних соціальних груп та осіб як підгрунтя компетентності громадської думки. Проте слід зважати не лише на громадську думку. Потребує регулювання й процес становлення та зміни інтересів людей як стимул їхньої діяльності. Інтереси так само суб’єктивні й багатоманітні, як індивідуальні та своєрідні люди. У суспільній думці відображаються індивідуальні оцінки людей з політичних питань, що становлять загальний інтерес. У свою чергу, вияв загального інтересу залежить від життєвої позиції індивідів, їхнього ставлення до політичних процесів, бачення у політичних проблемах власних інтересів. Компетентність громадської думки залежить від того, наскільки в ній відображені загальні інтереси і як трансформовані індивідуальні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...