ЦІННІСТЬ КОРМОВА

Related posts:

1. ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА Екологія – охорона природи ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА – кількість засвоюваних організмом поживних хім. речовин (орг., неорг.). Виражається в енергет. одиницях і одиницях маси....
2. ОДИНИЦЯ КОРМОВА Екологія – охорона природи ОДИНИЦЯ КОРМОВА – одиниця поживності кормів. Енерг. цінність О. к. в СІ дорівнює 1414 кДж/100 г....
3. ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН (У ГРУНТІ) – заг. вміст поживних речовин у певному шарі грунту. Виражається в кг/га....
4. МОРТМАСА Екологія – охорона природи МОРТМАСА – вироблена біогеоценозом, відмерла (мертва) речовина, кількість якої виражається в одиницях маси, віднесених до одиниці площі поверхні чи об’єму....
5. ПРИРІСТ БІОМАСИ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ БІОМАСИ – кільк. збільшення живої речовини популяції, віднесене до одиниці часу. Виражається в одиницях маси на одиницю площі....
6. МОРКВА КОРМОВА КОРЕНЕПЛОДИ 3.4. МОРКВА КОРМОВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Морква кормова у разі застосування відповідної агротехніки дає високі врожаї соковитого корму, який містить значну кількість провітаміну А (каротину), а також вітаміну В. Морква має велике значення як дієтичний корм для молодняку тварин, наприклад 100 кг коренеплодів її відповідають 13,7 кормової одиниці і містять 0,4 кг перетравного протеїну. Надземна […]...
7. БРУКВА КОРМОВА КОРЕНЕПЛОДИ 3.6. БРУКВА КОРМОВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Бруква (Brassica napus rapifera L.) належить до родини Капустяних. У перший рік утворює коренеплід округло-кулястої або сплюснутої форми, зовні і всередині білого або жовтого кольору. У нижній частині корінь досить сильно розгалужений, стрижневий, глибоко проникає в грунт. На другий рік бруква формує квітконосні розгалужені стебла. Насіння дрібне, кулясте, темно-буре. […]...
8. КОРМОВА НАДСТАВКА КОРМОВА НАДСТАВКА – звичайний магазин із медяними напіврамками. К. н. поміщається над гніздом бджолосім’ї при складанні гнізд на зимівлю. К. н. забезпечує бджіл весняною підгодівлею, коли матка починає активну яйцекладку. К. н. частіше використовують на невеликих пасіках, де бджоли утримуються у вуликах зі зменшеною рамкою (435 х 230 мм) і де сім’ї, відправлені на зимівлю, […]...
9. Потік енергії на тваринницькій фермі ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 10. ПОТІК ЕНЕРГІЇ ТА ПРОТУКТИВНТСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ 10.2. Потік енергії на тваринницькій фермі У тваринництві також діють певні енергетичні закономірності, згідно яких потенціальна енергія корму, що звільнилась в організмі при розпаді органічних речовин, використовується на утворення кінцевої продукції – м’яса, молока, яєць – лише частково. Кількісний розподіл її важко простежити. Вона витрачається […]...
10. СТЕНОФАГІЯ Екологія – охорона природи СТЕНОФАГІЯ – вузькоспеціалізоване живлення. Розрізняють олігофагію – живлення небагатьма видами корму і монофагію – живлення лише одним видом корму....
11. МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА – один з найважливіших факторів розвитку продуктивного бджільництва. К. б. для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах виростають у різних співвідношеннях. Чудовою К. б. для бджіл є сільськогосподарські угіддя, на яких висівають медоносні культури. Для одержання високих медозборів бджолярі повинні, виходячи з місцевих умов, […]...
12. НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ – середня кількість відходів, утворюваних на встановлену розрахункову одиницю (одна особа для житлових приміщень, 1 м2 площі для магазинів, ринків тощо за певний період часу – рік, добу). Н. н. в. визначається в одиницях маси або об’єму. Див. також Навантаження техногенне....
13. ПОШУК КОРМУ ХИЖАКАМИ Екологія – охорона природи ПОШУК КОРМУ ХИЖАКАМИ – наземних та водяних хижаків за способом добування корму поділяють на: фільтраторів, що уловлюють здобич шляхом пропускання маси води через спец, пристрої (широко відомий китовий вус); вишукувачів, які шукають здобич у місцях її укриття; чатувальників, що вичікують здобич та кидаються на неї із засідки; мисливців – вибирають здобич […]...
14. ТРОФОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРОФОТРОПІЗМ – вигини ростучих частин рослин, зумовлені нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
15. ТРОФОТАКСИС Екологія – охорона природи ТРОФОТАКСИС – позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
16. МЕЗОТРОФ Екологія – охорона природи МЕЗОТРОФ – організм (рослина, гриб тощо), помірно вибагливий до вмісту в грунті поживних речовин, у т. ч. мін., напр., ялина....
17. ЛУКІВНИЦТВО Екологія – охорона природи ЛУКІВНИЦТВО – 1) наука, яка розробляє теорію і практику організаційних і техн. заходів та прийомів, спрямованих на поліпшення прир. кормових угідь, створення штучних сіножатей і пасовищ; 2) галузь рослинництва, що займається використанням і поліпшенням прир. луків, а також створенням і використанням штучних кормових угідь. Поліпшення лук поділяють на поверхневе (видаляють чагарник, […]...
18. МІКОРИЗА Екологія – охорона природи МІКОРИЗА – симбіотичне існування грибів на коренях та в тканинах коренів рослин, що забезпечує симбіонтам одержання частини поживних речовин один від одного....
19. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
20. КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА – сукупність медоносної й пилконосної рослинності, що є джерелом кормів бджіл і товарної продукції пасік. Кормовою базою для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях. К. б. можуть складати різноманітні медоносні рослини, різні за місцем виростання або видом. Медоноси лісових угідь. […]...
21. КЛАРК (ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА) Екологія – охорона природи КЛАРК (ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА) – числова оцінка середнього вмісту хім. елемента в земній корі, літосфері, гідросфері, атмосфері, біосфері, живій речовині, Землі загалом, у різних гір. породах, косм. об’єктах тощо. К. виражаються в одиницях маси (%, г/т та ін.) або в атомних відсотках....
22. Визначення продуктивності популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 10. ПОТІК ЕНЕРГІЇ ТА ПРОТУКТИВНТСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Основні терміни і поняття: Біологічна продуктивність організму, біологічна і екологічна продуктивність популяції, чиста продукція, оборот особинами, ротація біомаси, наслідки експлуатації популяції, агроенергетика. Зв’язок організмів, а через них і всієї популяції із середовищем, є постійним і безперервним. Він здійснюється через надходження в організм із середовища певної […]...
23. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ КОРМОВИХ УГІДЬ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ КОРМОВИХ УГІДЬ – облік щільності та продуктивності луків, пасовищ та ін. територій з метою їх рац. використання....
24. МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках матер. ресурсів у структурі собівартості пром. продукції. Одним із шляхів зниження М. є використання вторинної сировини та пром. відходів....
25. КОПРОФАГІЯ Екологія – охорона природи КОПРОФАГІЯ – поїдання чужих або повторне пропускання крізь травний канал власних фекалій. Тварин, яким властива К., називають копрофагами. Багато з них живляться не стільки екскрементами, скільки бактеріями та інфузоріями, що в них містяться. К. властива також детритофагам. К. відіграє важливу роль у колообігу речовин, щонайповнішому використанні енергет. ресурсів корму....
26. БІОМАСА Екологія – охорона природи БІОМАСА – кількість живої речовини тих чи інших організмів, виражена в одиницях маси або енергії, що припадає у даний час на одиницю площі або об’єму. Визначають Б. консументів, продуцентів та редуцентів із розрахунку на живу речовину чи її сухий залишок. Для встановлення зв’язку між потоком енергії в екосистемі та пересічною Б. […]...
27. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСОВИЩА – кількість рослинної маси, що може бути використана на корм худобі під час її випасання; відноситься до одиниці площі. Іноді виражається кількістю голів худоби, які можуть цілорічно випасатися на одиниці площі (100 або 1000 га)....
28. Цінність Цінність – 1) єдність корисності товару для споживача та його вартості (індивідуальних витрат виробництва) для виробника у процесі купівлі-продажу; 2) діалектична єдність суспільної корисності певної маси товарів для споживачів та їх вартості (суспільно необхідних витрат виробництва) для виробників цих товарів; 3) синтез результатів (єдність конкретної та абстрактної корисності) і витрат (конкретної та абстрактної праці), причому […]...
29. ЗЯБ Екологія – охорона природи ЗЯБ – літньо-осіння оранка грунту під весняні (ярові) сільськогосподарські культури чи під пар-2 (чорний, або зайнятий). Застосовується з метою поліпшення накопичення вологи, мобілізації поживних речовин, знищення бур’янів, шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур....
30. МІНЕРАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М....
31. КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ – кількість забруднювальних речовин у певному об’ємі або одиниці маси повітря, води, грунту чи ін. середовища....
32. МОНОФАГІЯ Екологія – охорона природи МОНОФАГІЯ, одноїдність – вузькоспеціалізоване живлення єдиним видом корму. Крайній ступінь стенофагії....
33. ПРИКОРМЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИКОРМЛЮВАННЯ – підгодовування, розкладання корму з метою приваблювання тварин до певного місця (для подальшого спостереження чи здобування)....
34. СТЕНОФАГИ Екологія – охорона природи СТЕНОФАГИ – організми, які живляться невеликою кількістю видів корму або навіть одним його видом....
35. ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
36. НАПІВПАРАЗИТ Екологія – охорона природи НАПІВПАРАЗИТ – рослинний організм зі змішаним типом живлення: автотрофним (за рахунок нормально розвинених листків з активним фотосинтезом) і гетеротрофним (поглинання з рослини-хазяїна води та деяких поживних речовин за допомогою спец, присосок-гаусторій). Типовим Н. є омела....
37. СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...
38. СКИДАННЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ (ГДС) (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) Екологія – охорона природи СКИДАННЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ (ГДС) (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – маса речовини в стічних водах, максимально допустима до відведення в установленому режимі в конкретному пункті за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. ГДС встановлюється з урахуванням ГДК речовин у місцях водокористування, асиміляційної здатності водного об’єкта та оптим. розподілу […]...
39. КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хім. елементи (напр., ламінарія – йод; голотурія – ванадій); 2) (хім.) кількість речовини, що міститься в одиниці маси або об’єму розчину, суміші, сплаву. Виражається […]...
40. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...