Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Декларація незалежності США
Декларація незалежності США
Політологічний словник
Декларація незалежності США – документ, прийнятий 4 липня 1776 р. у Філадельфії Другим Континентальним конгресом, який проголосив відокремлення 13 північноамериканських колоній від Великобританії. Це сталося на 442-й день після того, як економічні суперечності між метрополією і колоніями переросли у збройний конфлікт в Ленсингтоні, що знаменував початок Американської революції. Для підготовки Декларації було обрано комітет у складі Т. Джефферсона, Адамса, Б. Франкліна, Р. Шермана, Р. Лівінгстона. Проект було складено
О. Кордун
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Загальна декларація прав людини Загальна декларація прав людини – перший міжнародно-правовий документ, що проголосив основні права і свободи людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.XII. 1948. Складається з преамбули і 30 статей її ратифікувала більшість держав світу, в тому числі Україна. Принциповою засадою З. д. п. л. є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначається у ст. 1 Декларації, народжуються […]...
- РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ – сукупність принципів, які визначають права народів на розвиток та їхні обов’язки щодо збереження нашого спільного навколишнього середовища. Прийнято представниками держав на зустрічі у верхах у Ріо-де-Жанейро (1992). У Декларації заявляється, що єдиний шлях забезпечення довгострокового економічного прогресу – це його узгодженість з охороною […]...
- Декларація прав національностей Україним Політологічний словник Декларація прав національностей України – ключовий, один з найважливіших державних актів у сфері міжнаціональних відносин, прийнятий Верховною Радою України 1 листопада 1991 p., після проголошення суверенітету та незалежності України. Розробка та прийняття Д. п. н. У. безпосередньо пов’язувалися з потребою забезпечити втілення в життя Загальної декларації прав людини та ратифікованих Україною міжнародних пактів […]...
- ДЕКЛАРАЦІЯ Культурологічний словник ДЕКЛАРАЦІЯ (лат. declaration, від declam – заявляю, сповіщаю) – 1) Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у якому їх викладено. Наприклад, “Загальна Д. прав людини”, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., перший міжнародний документ, що закріплює перелік основних прав і свобод.; Д. про державний суверенітет […]...
- Податкова декларація Податкова декларація (лат. declaratio – заява) – офіційна заява юридичної особи або громадянина, які за законодавством повинні сплачувати податки, про доходи, одержані за певний період, пільги, на які відповідно до чинного законодавства має право платник, і суми доходу, що підлягають оподаткуванню за різними ставками, у вигляді документа, який у юридичної особи підписує керівник, головний бухгалтер […]...
- Акт проголошення незалежності України Акт проголошення незалежності України – документ Верховної Ради України, яким було визначено новий політико – правовий статус України. А. п. н. У. схвалений 24.VIII.1991, тобто через кілька днів після московських подій, пов’язаних з діяльністю Державного комітету з надзвичайного стану. Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими […]...
- Декларація про державний суверенітет України Декларація про державний суверенітет України – політичний і правовий акт проголошення державного суверенітету України, прийнятий Верховною Радою Української РСР 16.VIII. 1990, коли Україна перебувала у складі колишнього Союзу РСР. Не маючи сили закону, Д. п. д. с. У, відіграла і відіграє важливу роль в утвердженні реального суверенітету України і в розбудові української держави. Виходячи із […]...
- Прийняття Декларації про державний суверенітет України Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Розпад Радянського Союзу і становлення незалежної України Прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла документ великої історичної ваги – Декларацію про державний суверенітет України. Суверенітет передбачає верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади в межах території України. Відтепер Україна […]...
- Спроба державного перевороту у серпні 1991 р. Здобуття Україною незалежності Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Розпад Радянського Союзу і становлення незалежної України Спроба державного перевороту у серпні 1991 р. Здобуття Україною незалежності У 1991 р. Україна зазнала кризи, пов’язаної з надзвичайно гострим протистоянням між старими соціально-політичними структурами і вже глибоко зміненим суспільством. Зростали вимоги прискорити реформування суспільства, швидше ліквідувати віджилі […]...
- Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 34. РЕЛІГІЙНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ 1. Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності. Оновлення суспільного життя в Україні характеризувалося й новими відносинами між державою і церквою, представниками всіх релігій. Одним із чинників, який уплинув на релігійне життя в Україні уже напередодні проголошення […]...
- Декларація Декларація (лат. deciaratio – заява, оголошення) – передбачене чинним законодавством повідомлення юридичної або фізичної особи відповідним державним органам про всі товари, власність чи доходи, які перебувають у розпорядженні цієї особи. Д. використовується державою для стягнення різних податкових платежів. Розрізняють такі типи Д.: митна (використовується при перевезенні товарів через митні кордони і для стягнення мита з […]...
- ПРАВИЛО ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДАПТАЦІЙ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДАПТАЦІЙ – добра пристосованість організмів до певного чинника не означає такої самої адаптованості до інших....
- Культура в часи перебудови, становлення незалежності України ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ХІІ Культура в часи перебудови та становлення незалежності України У першій половині 80-х років керівництво СРСР постало перед вибором: розпочати реформи застарілої системи чи залишити все, як є. В результаті боротьби прихильників цих двох тенденцій до влади прийшов представник молодшого покоління партійної номенклатури М. Горбачов. Було розпочато реформи в економіці та […]...
- Митна декларація Митна декларація – документ, що містить найважливіші відомості про вантажі (в т. ч. експортні та імпортні товари), пасажирський багаж, ручну поклажу, цінності та валюту, які перетинають митний кордон країни, і надається в митні органи. При ввезенні та вивезенні товарів і цінностей М. д. подається у формі письмової заяви встановленого зразка, що містить необхідні відомості про […]...
- Декларація принципів толерантності Політологічний словник Декларація принципів толерантності – затверджена Резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 р. У ній держави – учасниці Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, які зібрались у Парижі на двадцять восьму сесію Генеральної конференції, зазначили, що керуючись Статутом ООН, Преамбулою ЮНЕСКО, Загальною декларацією прав людини, міжнародними актами, рекомендаціями регіональних конференцій, […]...
- Здобуття незалежності народами континенту ТЕМА 6. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. § 25. Країни Африки та Близького Сходу 1. Здобуття незалежності народами континенту. До Другої світової війни в Африці існували лише чотири незалежні держави: Єгипет, Ефіопія, Ліберія та Південно-Африканський Союз. Найбільші колонії в регіоні належали Великій Британії, […]...
- Атлантична хартія Політологічний словник Атлантична хартія – декларація про основні засади військової і післявоєнної політики, підписана у серпні 1941 р. тодішніми прем’єр-міністром Великобританії В. Черчиллем і президентом США Т. Рузвельтом на борту воєнного корабля в Атлантиці. А. х. визнавала право народів на самовизначення, на вільну міжнародну торгівлю і на міжнародне економічне співробітництво. За рішенням тих, хто підписав […]...
- Міністр без портфеля Політологічний словник Міністр без портфеля – в окремих країнах член уряду, який не очолює безпосередньо міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, а виконує окремі доручення глави уряду. Це здебільшого політичні діячі, які можуть забезпечити підтримку уряду з боку своїх парламентських фракцій. Іноді М. б. п. – політичний радник уряду. М. б. п. є посадовою […]...
- Ядерна зброя Політологічний словник Ядерна зброя – зброя масового ураження вибухової дії, в якій застосовується внутрішньоядерна енергія, яка виділяється під час ланцюгових реакцій поділу важких ядер деяких ізотопів урану та плутонію або у термоядерних реакціях синтезу легких ядер – ізотопів водню (дейтерій та тритій). Ядерний вибух вивільняє величезну кількість енергії, яка суттєво відрізняється від дії звичайних боєприпасів. […]...
- Конвенція про захист прав і основних свобод людини Політологічний словник Конвенція про захист прав і основних свобод людини – європейський договір міжнародно-правового характеру. К. було підписано 4 листопада 1950 р. в Римі, вона набрала чинності у 1953 р. На її основі було створено два незалежні органи: Європейську комісію з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були стежити […]...
- Право народу на культурні цінності Право народу на культурні цінності – право, яке посідає чільне місце серед широкого спектра прав народів у міжнародних відносинах. Зважаючи на його важливість і традиційну актуальність, Генеральна конференція ЮНЕСКО (1966) прийняла “Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва”, яка заклала підвалини в галузі регламентації культурних прав народів і звернулася до всіх урядів, властей, організацій і установ, відповідальних […]...
- Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
- Закріплення суверенітету України в політико-нравових актах Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 12. Конституційне право України 3. Закріплення суверенітету України в політико-нравових актах. Наприкінці 80-х років XX ст. в Радянському Союзі, до складу якого в той час входила Україна, розпочався період революційних змін у політичному й економічному житті. Важливі події відбулися і в Україні. 16 липня 1990 р. Верховна Рада […]...
- Створення антигітлерівської коаліції Тема 1. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ §2. Воєнні дії в 1941-1942 Pp. 3. Створення антигітлерівської коаліції. Напад Німеччини на СРСР започаткував формування антигітлерівської коаліції – союзу держав із такими діаметрально протилежними інтересами, який ніколи не був би створений за інших обставин. Однак в умовах війни проти нацистської Німеччини уряди Великої Британії, […]...
- Позапарламентський спосіб утворення уряду Політологічний словник Позапарламентський спосіб утворення уряду – процедура формування уряду, властива президентським і президентсько-парламентським республікам, коли законодавчий орган не бере безпосередньої участі у процесі формування кабінету або його роль у цьому плані обмежена. Склад уряду може не залежати від розстановки партійно-політичних сил у парламенті. Склад уряду та його програма визначаються главою держави і мають отримати […]...
- Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів діяльності уряду, законопроекту або певної акції уряду загалом або окремого міністра. Після цього відбувається відставка уряду або міністра, якому оголосили В. н. Ініціатива порушення питання про В. н. може випливати […]...
- Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є випадки, коли у деяких президентських республіках, наприклад, у США, посади прем’єр-міністра не існує взагалі, а уряд очолює безпосередньо президент. В Україні […]...
- Великі держави Політологічний словник Великі держави – термін, що увійшов у політичний лексикон і міжнародне право з часу Віденського конгресу (1814 – 1815 pp.) і був прийнятий для означення держав, які відіграють провідну роль у світовій політиці і міжнародних відносинах. Після Другої світової війни (1939 – 1945 pp.), згідно зі статутом ООН, юридичний статус В. д. мали […]...
- Загальна характеристика Конституції України Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 12. Конституційне право України 4. Загальна характеристика Конституції України. Конституція України складається з преамбули й п’ятнадцяти розділів: 1. Загальні засади. 2. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина. 3. Вибори. Референдум. 4. Верховна Рада України. 5. Президент України. 6. Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади. 7. Прокуратура. […]...
- Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного правління. Це особлива форма депутатського запиту, яка формується як вимога групи депутатів парламенту, звернена до уряду в цілому чи до окремих його членів надати роз’яснення з приводу певного суспільно значущого […]...
- Дебати політичні Політологічний словник Дебати політичні (від фр. débat – обговорення, дискусія, спір) – форма обговорення, дискусії в роботі парламенту, з’їзду, конференції, політичної партії, мітингу, у засобах масової інформації, у роботі міжнародних організацій. Під час Д. п. відбувається обмін думками між учасниками заходу з актуального політичного питання. Закінчуються Д. п., як правило, прийняттям відповідного політичного документа (угоди, […]...
- Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
- Суверенітет народний Суверенітет народний – повновладдя повноправного населення країни на своїй території, що здійснюється у формі суверенітету народу та державної влади у тому разі, коли вона виражає інтереси всіх соціальних верств і груп і обирається демократичним шляхом. Найдосконалішою є форма С. н., запропонована Ж.-Ж. Руссо, який вважав владу, здійснювану загальною волею народу, неподільною і відстоював необхідність прямої […]...
- Еміграція Політологічний словник Еміграція (від лат. Emigratio – виселення, переселення) – вимушене чи добровільне переміщення громадян із своєї держави в іншу країну світу з економічних, політичних, релігійних тощо причин (безробіття або його загроза, безземелля або малоземелля, неможливість реалізувати свої професійні потреби, тягар етнічної, політичної, релігійної дискримінації, прагнення до з’єднання з сім’єю та ін.). За часом Е. […]...
- Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
- Право міжнародних договорів Право міжнародних договорів – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок укладання, дії, зміни, припинення міжнародних договорів. Протягом тривалого часу джерелом цієї галузі був міжнародно-правовий звичай. У 1969 р. на конференції ООН прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка значною мірою кодифікувала це право і детально регламентувала всі стадії існування договору: укладення, аутентифікацію, набуття […]...
- Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
- Початок Української революції, утворення Центральної Ради – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Початок Української революції, утворення Центральної Ради Перша світова війна призвела до загострення соціальних, політичних і національних суперечностей у Російській імперії. В Україні активізувався національно-визвольний рух проти самодержавства, який ставив собі за мету завоювання політичних прав. 27 лютого 1917 р. перемога Лютневої революції в Петрограді […]...
- Решетилівські статті 1709 р Решетилівські статті 1709 р.- договірні умови самоврядування Лівобережної України. Складалися з 14 пунктів (“просительних статей”), з якими 17.VII.1709 гетьман І. Скоропадський звернувся в Решетилівці до Петра І, і відповідей царського уряду. Царський уряд 31.VII.1709 підтвердив феодальні привілеї козацької старшини, водночас закріпив право царських урядовців втручатися у справи місцевого управління. Було заборонено звільняти наказних гетьманів під […]...
- Соціалістичний Інтернаціонал (Соцінтерн) Політологічний словник Соціалістичний Інтернаціонал (Соцінтерн) – міжнародна організація, що об’єднує соціал-демократичні партії понад 50 країн світу. В С. І. також входять націоналістичні та ліберальні партії з країн Латинської Америки. Загалом за партії, які входять до С. І., голосують більш як 100 млн. чоловік, а їх склад перевищує 16 млн. членів. Керівним органом С. І. є […]...
« Політика російського самодержавства щодо України в 1907-1914 рр. – Українські землі на початку XX ст
РАМЕНЬ »