Декрет

Related posts:

1. Зворотна сила закону Зворотна сила закону – поширення дії закону на факти що мали місце до набрання ним чинності. За загальним правилом нормативно-правовий акт повинен регулювати суспільні відносини, які склалися після набрання ним чинності, тобто закон зворотної сили не має. Щодо фактів, які мали місце до прийняття цього акта, то на них він не поширюється. Як виняток, зворотну […]...
2. Указ Політологічний словник Указ (ordinance, edict, ukase) – постанова глави держави, верховного органу влади, що має силу закону. М. Головатий...
3. Резолюція Політологічний словник Резолюція (від лат. resolutio – дозвіл, рішення) – 1) рішення, що приймається зборами, з’їздом, конференцією; 2) напис на службовому документі, який зроблений посадовою особою та містить прийняте нею рішення. Р. Чорней...
4. Папство Політологічний словник Папство (papacy) – керівництво католицькою церквою, релігійний центр, який очолює папа римський. П. складалося на основі римського єпископату. В V ст. римські єпископи присвоїли собі назву “папа”, домоглися від римського імператора едикту про підпорядкування їм інших єпископів. У VIII ст. було створено Папську область (проіснувала до 1870 p.), яка поклала початок світської влади […]...
5. Церква державна (церква, підпорядкована державі) Політологічний словник Церква державна (церква, підпорядкована державі)- гарантоване конституцією або іншим правовим актом у державі виняткове становище будь-якої релігії чи конфесії. Ознаками Ц. д. є також тісне персональне співробітництво церкви і держави. М. Головатий...
6. Нунцій Папи Римського Політологічний словник Нунцій Папи Римського (від лат. nuntius – вісник) (папський легат)- представник Святого Престолу в ранзі посла. Н. функціонує в країні своєї акредитації як дуаєн дипломатичного корпусу. М. Головатий...
7. Сима Цянь Політологічний словник Сима Цянь (145 – 86 до н. е.) – давній китайський історик. Влада в уявленні С. Ц. – це управління людьми, тому правитель повинен знати природу людини з усіма її властивостями. У цьому разі можна обрати той бік цієї природи, спираючись на який можна ефективно керувати людьми. Найважливішими з точки зору соціального управління […]...
8. Вакханалії Політологічний словник Вакханалії (лат. bacchanalia) – свята – містерії на честь бога Вакха (Діоніса), які відбувалися в Стародавньому Римі і були запозичені в V – II ст. до н. е. з Греції та Малої Азії. З II ст. до н. е. набули характеру оргій. Спочатку участь у В. брали тільки жінки, згодом до цих дійств […]...
9. Аболіціоніст Політологічний словник Аболіціоніст – прихильник політики аболіціонізму, тобто той, хто виступає за скасування будь-якого закону, акта або бореться за скасування рабства. М. Головатий...
10. Влада президента Політологічний словник Влада президента (President’s/ Presidential power) – встановлене конституцією та іншими законами коло повноважень вищої посадової особи в державі – президента. В. п. має певну специфіку в кожній державі. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. […]...
11. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
12. Постанова (рішення) Політологічний словник Постанова (рішення) (decision, resolution; settlement, solution) – 1) напрацювання висновку; 2) винесення якоїсь постанови; 3) висновок з приводу якогось питання; 4) знайдена відповідь на завдання, яке має бути розв’язаним; 5) виконання завдань; 6) урегулювання питання. М. Головатий...
13. Закон дванадцяти таблиць Політологічний словник Закон дванадцяти таблиць – одна з найдавніших пам’яток писемності, перше свідчення римського права. Текст було написано на камені в 451-450 рр. до н. е., але у 387 р. до н. е. в результаті нападу галів на Рим його було знищено. 3. д. т. відіграв велику роль у розвитку судової влади, а також цивільного, […]...
14. Шпигун Політологічний словник Шпигун (нім. Spion, від spahen – вистежувати, англ. spy) – таємний агент, що займається шпигунством, тобто таємним збиранням свідчень, відомостей, що становлять певну державну, військову, іншу таємницю, з метою передачі її іншій державі або її агенції свідчень, що становлять службову таємницю підприємств (промисловий шпіонаж) тощо. М. Головатий...
15. Великодержавність Політологічний словник Великодержавність (great-power nationalism) – властиві великій державі та її громадянам настрої, почуття, позиції певної національної зверхності, переваги над іншими народами, націями. М. Головатий...
16. Сірий кардинал Політологічний словник Сірий кардинал (“grey cardinal”; power behind the throne) – впливова особа у державі, в партії, яка бажає, хоче керувати, залишаючись у тіні (за лаштунками), не привертаючи до себе особливої (помітної) уваги. М. Головатий...
17. Автономізація в унітарній державі Політологічний словник Автономізація в унітарній державі – процес набуття національними чи територіальними громадами статусу самоврядування. Оскільки політична і правова теорія знає кілька типів автономій – національно-територіальну, національно-культурну, національно-персональну і територіальну, то здійснення певного різновиду автономізації залежить від характеру державного устрою. Так, для країни з федеративним державним устроєм цілком природною є наявність автономних утворень національно-територіального чи […]...
18. Екстрадиція Політологічний словник Екстрадиція (від лат. Ех – з, поза і tradition – передача; англ. exstradition\ фр. extradition) – у міжнародному праві видача іноземній державі особи, яка порушила закони цієї країни, для притягнення її там до кримінальної відповідальності або для здійснення, виконання винесеного щодо неї вироку суду за здійснення нею кримінального або міжнародного злочину. Термін “Е.” […]...
19. Сателі Політологічний словник СателіТ (satellite, від лат. satelles (satellitis) – охоронець; супутник) – 1)супутник планет; 2) виконавець чужої волі; 3) держава, формально незалежна, але фактично підпорядкована іншій, сильнішій державі. М. Головатий...
20. Негативне рекламування Політологічний словник Негативне рекламування – метод виборчої пропаганди, що полягає у прагненні до взаємної дискредитації суперників політичних змагань, до розвінчання позитивного іміджу опонента. Цей метод набув поширення в політичній практиці США, де з 70-х років застосовувався під час президентських виборів, а у 80-х роках поступово поширився на вибори до сенату і до законодавчих зборів штатів. […]...
21. Ринок влади Політологічний словник Ринок влади (market of power) – один з різновидів загального політичного ринку і разом з тим чітко окреслена самостійна сфера з усіма її складовими. Це – ідеї, концепції, програми, відносини між суб’єктами політики і політичного процесу тощо. М. Головатий...
22. Рада Безпеки ООН Політологічний словник Рада Безпеки ООН – орган ООН, який складається з 5 постійних (США, Франція, Великобританія, СРСР (нині – Росія), Народна Республіка Китай) і 10 обраних Генеральною Асамблеєю ООН непостійних членів. Рішення Р. Б. ООН приймаються більшістю у 2/3 голосів. Р. Б. – єдиний орган ООН, що може ухвалювати обов’язкові рішення у сфері збереження міжнародного […]...
23. Концесія Політологічний словник Концесія (від лат. concessio – дозвіл, відступлення) – договір або угода про передачу на певних умовах ділянки землі, певних об’єктів, що належить державі, муніципалітетам, в експлуатацію великим національним або зарубіжним капіталістичним монополіям. М. Головатий...
24. Ієрархія рішень Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з них відображає рух потоку рішень знизу вгору тобто прийняття рішень на верхньому рівні на підставі рішень нижчих рівнів (наприклад, при формуванні державних програм). Така тенденція характерна для рішень, що потребують […]...
25. Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення злочину особою, що раніше відбувала покарання за аналогічний злочин. Особа, яка вчинила злочин, аналогічний тому, за який вона раніше була засуджена, називається рецидивістом. Украинская советская энциклопедия. – Т. 9. – […]...
26. Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
27. Протекторат Політологічний словник Протекторат (від лат. protector – охоронець, захисник) – 1) форма залежності, за якої одна країна, формально зберігаючи свій державний устрій і певну самостійність у внутрішніх справах, фактично підпорядковується іншій, сильнішій державі; 2) країна або територія, що перебуває в такій залежності. Е. Базовкін...
28. Влада тимчасова Політологічний словник Влада тимчасова (provisional/interim power) – влада, коли особи призначаються або обираються на посади на певний, іноді не на тривалий час, щоб згодом їх було замінено на відповідних умовах іншими людьми вже на постійній основі. М. Головатий...
29. Вето Політологічний словник Вето (лат. veto – забороняю) – передбачений конституціями ряду країн акт, який зупиняє або не допускає набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами (рішеннями) певних органів (посад, осіб). Розрізняють абсолютне (резолютивне) і відносне (умовно-обмежене) В. Абсолютне В. виявляється, зокрема, у праві глави держави на остаточне відхилення прийнятого парламентом закону. При відносному В. відмова […]...
30. Закон Державне управління Закон. Нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або самот народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу. 3. є головним засобом зовнішньої публічної фіксації та нормативного закріплення права, що створює можливість чіткого визначення його конкретного змісту та подальшого захисту. Основним законом будь-якої держави є конституція. Закріплена в […]...
31. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
32. Васальна держава Політологічний словник Васальна держава (лат. vassalus – воїн, слуга) – держава, яка внаслідок відповідних зобов’язань перебуває в залежності від іншої держави. Таке становище потребує від В. д. надавати державі – васалу певні послуги, підкорятися їй за військову, матеріальну та іншу підтримку з боку держави, що перебуває у васальній залежності. М. Головатий...
33. Демілітаризаціям Політологічний словник Демілітаризація – роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території або мати взагалі збройні сили, окрім поліційних формувань, мати оборонну промисловість, випускати продукцію воєнного (подвійного) призначення, будувати військові укріплення, розвивати військову інфраструктуру. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. А. Панібудьласка...
34. Американська політична думка Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін. Під впливом англійських, французьких та інших мислителів і революціонерів вони виробили свій погляд на основоположні проблеми влаштування життя американського суспільства: формування […]...
35. Каденція Політологічний словник Каденція (італ. cadenza – падаю, закінчуюсь (каданс)) – сукупність подій, фактів будь-якого політичного процесу (явища), які надають йому характеру більшої чи меншої закінченості. В цьому сенсі політичного процесу може виступати прийняття політичного рішення, виникнення політичної партії, завершення соціально-економічних, політичних реформ. У свою чергу К. політичного рішення може стати голосування. Соловьев А. И. Политология: […]...
36. Оскарження рішень про призначення пенсій Оскарження рішень про призначення пенсій – оскарження, яке здійснюється у вигляді подання скарги на рішення органу що призначає пенсії, до районної (міської) Ради народних депутатів або до районного (міського) суду. Скарга на дії службової особи може бути подана до суду громадянином, його представником, а також на прохання громадянина уповноваженим представником громадської організації або трудового колективу. […]...
37. Заповіт Заповіт (завещание) – письмове розпорядження громадянина своїм майном на випадок смерті, що зроблене у встановленому законом порядку. Відповідно до закону, кожен громадянин має право залишити за З. все своє майно або його частину одній чи кільком особам, незалежно від того, належать вони чи ні до числа спадкоємців по закону, а також державі або окремим організаціям. […]...
38. Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного; 2) у переносному значенні в політичній практиці – це принциповий акт, важливий висновок, точка зору, думка влади. М. Головатий...
39. Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є випадки, коли у деяких президентських республіках, наприклад, у США, посади прем’єр-міністра не існує взагалі, а уряд очолює безпосередньо президент. В Україні […]...
40. Сприйняття влади Політологічний словник Сприйняття влади (perception of power) – безпосереднє чуттєве відображення світу влади і його явищ людиною, людьми, населенням, у тому числі і самими об’єктами влади; відповідна спроможність сприймати, розрізняти і оцінювати факти, події, явища власної практики. М. Головатий...