Державне мито – збір, що стягується в судових і арбітражних органах, нотаріальних конторах, органах Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, міських, сільських, селищних Радах народних депутатів та в інших уповноважених на те органах за вчинення ними окремих дій і видачу документів, що мають юридичне значення. Д. м. стягується з позовних заяв, заяв переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті щодо релігійних організацій, з касаційних скарг на рішення судів і скарг
на рішення, що набули законної сили, а також за видачу судами копій документів; із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про перегляд їх за нововиявленими обставинами; за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів; за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського
стану і свідоцтв у зв’язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану; за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їхньої дії та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження посвідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в’їзду в Україну, також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з нього; за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії; за прописку громадян або реєстрацію місця проживання; за видачу дозволів на право полювання та рибальства; за операції з цінними паперами; за операції, що здійснюються на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютних; за проведення аукціону; за дії, пов’язані з одержанням охоронних документів на об’єкти промислової власності, підтриманням їхньої чинності та передачею прав їхніми власниками. Д. м. сплачується за встановленими ставками, які поділяються на прості і пропорційні. Прості ставки стягуються у твердій сумі (наприклад, за повторну видачу копії судового рішення – 0,02 мінімальної заробітної плати), пропорційні – у процентному відношенні до відповідної суми (наприклад, за вчинення виконавчих написів – 2 відсотки суми, що стягується, але не менш як 0,01 мінімальної заробітної плати). Д. м. сплачується готівкою, митними марками і перерахуваннями з рахунку платника в кредитній установі. За бажанням платника, сплата здійснюється в іноземній валюті.