Державність

Related posts:

1. Право притулку Право притулку – зумовлений державним суверенітетом і регламентований нормами міжнародного права процес допуску на свою територію іноземця (громадянина іншої держави або особи без громадянства) з метою захисту його від посягань на життя чи свободу з боку держави попереднього місця перебування....
2. Міжнародні протоки Міжнародні протоки – штучні морські шляхи, що пов’язують між собою окремі моря і океани і використовуються для міжнародного судноплавства. М. п. перебувати, під суверенітетом тієї держави, на території якої розташовані. Режим міжнародного судноплавства регулюється міжнародними угодами (Суецький канал, камський канал) або внутрішнім правом територіального суверенітету (Кільський канал)....
3. ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що є в розпорядженні держави; соціально-економічна суть Ф. зумовлюється характером економічного ладу суспільства та його політичної надбудови (держави)....
4. Державне споживання Державне споживання – частина ВНП, яка витрачається на утримання державного апарату (армії, поліції тощо), а також органів державного управління всіма сферами суспільного життя (економіки, соціальних, політичних, ідеологічних відносин тощо), на виконання функцій держави. Д. с. складається з витрат на оплату державних замовлень, державних закупівель товарів і послуг, утримання державних служб. Джерелом витрат на Д. с. […]...
5. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
6. Держава і суспільство Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 4. Особа, суспільство, держава 3. Держава і суспільство. Дайте визначення поняттям “держава” і “суспільство”. Висло­віть думку, яке з них є більш широким, який із запропонованих малюнків відповідає правильному співвідношенню цих понять. Поняття “держава” і “суспільство” не збігаються. Суспільство охоплює всі людські відносини – як офіційні, так і неофіційні, приватні. […]...
7. Базові цінності демократичного суспільства Державне управління Базові цінності демократичного суспільства. Явища, процеси, норми життя, утвердження й розвиток яких має найбільше значення для демократичного суспільства. Найважливіші з них такі: державність, добробут населення та національна безпека; відданість загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії; людина, її права та свободи, відповідальність перед собою, своєю сім’єю та суспільством; послідовне утвердження демократичних засад розвитку […]...
8. Міжнародна оренда території Міжнародна оренда території – надання за договором однією державою іншій права на використання частини своєї території на визначений строк, з певною метою і за встановлену плату. Орендована територія залишається під суверенітетом держави – орендаря. Договір про М. о. т. повинен відповідати всім вимогам міжнародного права, зокрема принципу добровільності. Орендована територія не може використовуватися в інтересах, […]...
9. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
10. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
11. Політична воля Державне управління Політична воля&nbsp.; Найважливіша соціально-філософська і політико-правова проблема, що має велике значення для практики механізму здійснення державного управління. Державно-управлінський вплив містин, владно-вольову вимогу суб’єктів державного управління (державного органу, посадової особи), виконання якої забезпечується на основі відповідних повноважень силами та ресурсами держави. У таких впливах поєднуються воля як вищих і центральних органів державної влади, так […]...
12. Правова система Правова система – система всіх юридичних явищ, які існують у певній державі або в групі однотипних держав. Так само як політика (політична система суспільства) і держава (система державного апарату, інших державних організацій) своєрідні соціальні системи утворюють різноманітні юридичні явища. Розрізняють, зокрема, П. с. і систему права. Кожна з них має свою структуру. До складу П. […]...
13. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
14. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
15. Збитки Збитки – виражена в грошовій формі шкода, яка полягає у витратах кредитора, втраті або пошкодженні його майна, а також у Неодержанні ним доходів, які він одержав би у разі виконання боржником зобов’язання (ст. 203 Цив. К. України). За загальним правилом З. відшкодовуються в повному обсязі. Якщо за невиконанню або неналежне виконання зобов’язання встановлена неустойка (штраф, […]...
16. ГРОМАДЯНИН Культурологічний словник ГРОМАДЯНИН (як суб’єкт права) – у цивільному праві вживається для позначення людини як учасника правовідносин, суб’єкта цивільних прав і обов’язків. Дієздатність Г. виникає в повному обсязі з настанням повноліття....
17. Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
18. Внутрішні морські води Внутрішні морські води – моря, повністю оточені сушею однієї держави, а також моря, узбережжя яких і обидва береги сполучення з іншим морем (океаном) належать одній і тій самій державі; води морських портів; бухти, губи, лимани й затоки, береги яких належать одній державі і ширина входу до яких не перевищує 24 морські милі; історичні затоки; води, […]...
19. За яких умов виникає держава? Які її найважливіші ознаки? 53 За яких умов виникає держава? Які її найважливіші ознаки? Найперші державні форми, що виникли у східних деспотіях, спиралися на стрімке піднесення сільського господарства. Величні іригаційні споруди у Межиріччі та Єгипті перетворили розливи річок на виробничу силу. Зростання масштабів сільськогосподарського виробництва і поява “додаткового продукту” зробили можливим існування класу (жерців, армії та чиновництва), який, не […]...
20. Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
21. Національний режим Національний режим – режим, за яким юридичним і фізичним особам (громадянам) однієї держави на території іншої держави надаються такі самі права, пільги і переваги, якими користуються її власні юридичні та фізичні особи. Н. р. може надаватися як за внутрішнім законом, так і міжнародним договором. Положення про Н. р. нерідко містять договори про правову допомогу, в […]...
22. Стиль державного управління Державне управління Стиль державного управління. Система засобів, форм і методів повсякденного функціонування посадових осіб та органів державної влади й місцевого самоврядування, заснована на відповідних принципах, що забезпечують раціональне й демократичне ведення управлінських справ. Відмінність С. д. у. від стилю роботи в інших сферах суспільства полягає, передусім, у наступному: соціальна активність посадових осіб і відповідних органів […]...
23. Підданство Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий...
24. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
25. Типологія держав Типологія держав – класифікація держав за їхньою соціальною сутністю. Соціальна сутність держави полягає у здатності її задовольняти певні потреби та інтереси тієї чи іншої спільності (соціальної групи, частини, а іноді й усього суспільства). Отже, розкрити соціальну сутність держави – означає виявити і з’ясувати інтереси і волю якої саме частини суспільства (класової, національної та ін.) виражає, […]...
26. Деліктна відповідальність Деліктна відповідальність – наслідок позадоговірного заподіяння шкоди, з яким пов’язується виникнення деліктного зобов’язання. За деліктним зобов’язанням той, хто заподіяв шкоду, зобов’язаний у повному обсязі відшкодувати її, а інша сторона має право вимагати від заподіювана виконання його зобов’язання (ст. 152, 440 Цив. К. України). На відміну від договірної відповідальності, Д. в, є порушенням загального правила не […]...
27. Державний бюджет Державний бюджет /англ. budget, букв. – сумка/- фінансова програма діяльності уряду на певний строк /переважно на рік/; склад майбутніх доходів і видатків держави; кошти, які концентруються в руках держави для виконання своїх функцій, Д. б. складається із двох сторін:доходної і видаткової. Доходи держави формуються переважно за рахунок податків, які є головним джерелом надходжень до Д. […]...
28. Дебюрократизація Дебюрократизація – комплекс заходів демократичної влади, політичних партій, громадських організацій, громадських рухів, спрямованих на ослаблення бюрократизму. Основні засоби Д.: скорочення державного апарату, свобода доступу до соціально-економічної інформації, підвищення рівня освіти та культури населення, використання сучасних досягнень науки і техніки для комплексної автоматизації управління, виокремлення ознак правової держави, зміцнення ролі громадських організацій в суспільстві, суворий контроль […]...
29. Агреман Агреман – згода держави прийняти конкретну особу як главу дипломатичного представництва іншої держави. Відмова у видачі А. не потребує мотивування....
30. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...