Державно-управлінські впливи

Related posts:

1. Управлінські технології Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації. У. т. розвиваються шляхом типізації управлінських ситуацій, виділення найхарактерніших процедур і операцій. Можна класифікувати У. т. за основними управлінськими функціями, а саме: технології планування, організації, мотивації, контролю, комунікації, прийняття рішень. […]...
2. Форми державно-управлінської діяльності Державне управління Форми державно-управлінської діяльності. Зовнішні, постійні й типізовані вияви практичної активності державних органів щодо формування й реалізації управлінських цілей і функцій та забезпечення їх власної життєдіяльності. Основними Ф. д.-у. д. є: правова, за допомогою якої Управлінські рішення і дії набувають характеру встановлення та застосування правових норм, і організаційна, яка охоплює різноманітні дії, спрямовані на […]...
3. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
4. Державно-управлінська інформація Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної, соціальної, гуманітарної та екологічної ситуації в країні, динаміки державно-управлінських процесів. Джерелами, що породжують Д.-у. і., є: норми законодавчих й інших актів; керівні настанови та доручення вищестоящих державних органів; факти, що […]...
5. Державно-владні повноваження Державне управління Державно-владні повноваження. Компетенція державних органів щодо здійснення правотворчої, правозастосовної й правоохоронної діяльності і практично реалізуються у відповідних владно-управлінських рішеннях, які закріплюються в юридично обов’язкових нормативних і розпорядчих правових актах, що видаються державними органами від імені держави, а також знаходять своє відображення в конкретних діях і заходах на виконання цих рішень. Державні органи здійснюють […]...
6. Функції державного Державне управління Функції державного. Реальні, силові, цілеспрямовані, організуючі та регулюючі впливи на певне явище, відношення чи стан (стан Ф. д. у. відображає зміст та характер управлінського впливу). Під Ф. д. у. слід розуміти види управлінських впливів держави, специфіка яких визначається предметом, змістом та способом перетворення об’єктів управління або його власних управлінських компонентів. Ф. д. у. […]...
7. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
8. Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та енергійного ставлення працівників до справи. Професіоналізм (відповідна професійна підготовка, постійна обізнаність зі станом справ, великий досвід у відповідній сфері управління), активність, ініціативність та працьовитість – це далеко не повний перелік […]...
9. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
10. Адміністративно-управлінські витрати Адміністративно-управлінські витрати (административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с.-г. підприємствах, будовах тощо. Включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, утримання […]...
11. Аналітичне забезпечення державно-управлінської Державне управління Аналітичне забезпечення державно-управлінської. Передбачає дослідження певних процесів, явищ, об’єктів державного управління шляхом їх розкладу на більш прості складові, встановлення взаємозв’язків та діяльності взаємодії між ними з мстою виявлення закономірностей і принципів, завдяки яким міркування щодо вибору управлінських методів і рішень стають доказовими. Розуміння важливості та необхідності проведення великих обсягів такої роботи привело до […]...
12. Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
13. Суб’єкт-об’єктні відносини в системі державного управління Державне управління Суб’єкт-об’єктні відносини в системі державного управління. Відносини між суб’єктами та об’єктами державного управління. Суб’єкти державного правління не можуть існувати без відповідних об’єктів управління і тільки у сукупності вони утворюють систему державного управління, яка охоплює організацію і функціонування суб’єктів управління (керуючих систем), Структуру їх взаємозв’язків із цією системою, а також її компоненти, які створюють […]...
14. Ресурси державної влади й управління Державне управління Ресурси державної влади й управління. Ресурси як носії влади (суб’єкти державного управління) використовують для забезпечення керованості інших учасників державно-управлінських відносин (суб’єктів і об’єктів державного управління) з метою досягнення дітей держави. Найголовнішими з них є кадрові ресурси державної влади й управління. Як правило, державні діячі, політики й чиновники отримують ресурси влади, обіймаючи керівні посади […]...
15. Напрями вдосконалення державного управління Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає Вдосконалення головним чином “дерева цілей” і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення […]...
16. Адміністративна реформа Державне управління Адміністративна реформа. Вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. В Україні проведення адміністративної реформи пов’язується із створенням нової, ефективної та демократичної системи державного управління. Під час її проведення має бути вирішено низку завдань: децентралізація […]...
17. Механізми державного управління Державне управління Механізми державного управління. Практичні заходи, засоби, важелі, стимули за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво. будь-яку соціальну систему з метою досягнення поставлених цілей. Йдеться про механізми управління державою, коли фактори управління є внутрішніми, або про механізми взаємодії з іншими державами, коли ці фактори є зовнішніми. Реальний М. д. у. завжди […]...
18. Класифікація цілей державного управління Державне управління Класифікація цілей державного управління. Упорядкування цілей державного управління за певними ознаками, критеріями. Серед різновидів цілей державного управління можна виділити наступні: суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства; соціальні, що відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей; духовні, пов’язані в одному […]...
19. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
20. Кадри управлінські Кадри управлінські – працівники сфер матеріального та нематеріального виробництва, діяльність яких пов’язана з виконанням функцій управління виробництвом. Розрізняють три основні ланки К. у.: 1) керівники – мають право ухвалювати рішення і керують їх упровадженням у практику; 2) фахівці – здійснюють підготовку різних варіантів рішень і беруть участь в їх реалізації; 3) допоміжний персонал – займається […]...
21. Правове регулювання державного управління Державне управління Правове регулювання державного управління. Приведення суспільних відносин, що складаються у сфері організації і діяльності органів державної влади, у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права, легітимність і обов’язковість виконання яких підтримується суспільством і забезпечується можливостями застосування владної сили держави. П. р. д. у. реалізується застосуванням комплексу прийомів, способів і засобів […]...
22. Методи державного управління Державне управління Методи державного управління. Способи владного впливу державних органів на пронеси суспільного і державного розвитку, на діяльність державних структур і конкретних посадових осіб. М. д. у. безпосередньо пов’язані з практичною реалізацією державної влади, її керуючим впливом на об’єкти державного управління відповідно до інтересів і волі держави, із забезпеченням реалізації цілей і функцій державного управління, […]...
23. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
24. УПРАВЛІНСЬКІ САНКЦІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник УПРАВЛІНСЬКІ САНКЦІЇ – засоби управлінського контролю (заборони, дозволу чи покарання), які сприяють інтеграції керованої структури, досягненню поставлених цілей, виправленню помилок, активізації дій тощо. У. с. є елементом організаційної культури. У. с. можуть бути як позитивними, так і негативними. Позитивні санкції – заохочення за чи до дії, які відповідають системі норм даної […]...
25. Управлінська культура Державне управління Управлінська культура. Суттєва складова сучасного управління, основні елементи якої – метод і стиль управлінської діяльності. У. к. виявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі організації, у ставленні до справи, у правилах і нормах ділової поведінки, і, як наслідок, – у характері й змісті управлінських рішень та відповідних управлінських впливів. Одним із […]...
26. Ризик у державному управлінні Державне управління Ризик у державному управлінні. Невизначеність, пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації державного управління несприятливих ситуацій та наслідків, яка проявляється у неповноті або неточності інформації, а також у пов’язаних із цим витратах і результатах. Основними факторами ризику є: нестабільність законодавства; нестабільність економічної й соціальної ситуації; невизначеність політичної ситуації; неповний обсяг або неточність наданої […]...
27. Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
28. Формування структури органів державної Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх реалізації та побудови відповідних органів державної влади для виконання визначених функцій. Таким чином, державна влада реалізується через організацію, яка стає її матеріальною силою. Визначення спектра цілей, переліку основних функцій, виділення […]...
29. Організаційні відносини Державне управління Організаційні відносини. Відносини координації та субординації в організаційних структурах. Перші з них – це відносини управлінських ланок і виконавців за управлінською горизонталлю, а другі – це відносини між вищими й нижчими ланками системи управління, між тими, хто приймає рішення, і тими, хто їх виконує, тобто за управлінською вертикаллю. О. в. забезпечують стан упорядкованості […]...
30. Зворотний зв’язок у системі державного управління Державне управління Зворотний зв’язок у системі державного управління&nbsp. Вилив результатів функціонування системи державного управління на характер цього функціонування. У системі державного видається можливим управління виділити два типи зворотних зв’язків: об’єктні і суб’єктні. Об’єктні зворотні зв’язки відображають рівень, глибину, адекватність сприйняття об’єктами управління управлінських впливів суб’єкта державного управління. Відсутність або неповнота змістовних і правдивих об’єктних зворотних […]...
31. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
32. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
33. Капітал державно-монополістичний Капітал державно-монополістичний – поєднання і зрощування державного капіталу з монополістичним, у процесі якого на державно-монополістичному ступені вищої стадії капіталізму відбувається їх діалектична взаємодія (взаємозумовленість, взаємопроникнення, взаємозаперечення) і на основі експлуатації найманої праці формується та розвивається якісно нова форма капіталу в інтересах насамперед державно-фінансової олігархії. Персоніфікаторами його є вищі чиновники державного апарату й вищі менеджери державних […]...
34. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
35. Місія держави Державне управління Місія держави. Головна мета діяльності держави та відповідного процесу державного управління, яка власне і є причиною їх здійснення та існування взагалі. М. д. охоплює як внутрішні, так і зовнішні завдання діяльності та управління держави і визначає подальшу конкретизацію цілей, стратегії та полі тик. Тому її формування має передувати етапу визначення цілей. Інакше не […]...
36. Адміністративно-політична еліта Державне управління Адміністративно-політична еліта. Прошарок, який править суспільством і є носієм найбільш характерних політико-управлінських якостей та функцій. Особлива роль А. п. е. відображена в теоріях елітаризму, що обгрунтовують поділ суспільства на керівників і керованих, де політична влада розглядається як база соціальних відносин, що обумовлює відносини панування і підкорення. Наприклад, теорія плюралістичних еліт, яка широко використовується […]...
37. Категорії державного управління Державне управління Категорії державного управління. Поняття, що відображають найбільш загальні і фундаментальні властивості, відношення та зв’язки у державному управлінні як сфері діяльності та галузі науки. К. д. у. мають об’єктивний характер, їх зміст відображає суспільні відносини в соціальному управлінні, що існують незалежно від волі та свідомості суб’єктів управління. Вони мають історичний характер, оскільки розроблялися протягом […]...
38. Типове та унікальне в державному управлінні Державне управління Типове та унікальне в державному управлінні. Типове – це загальна якість безлічі елементів державного управління, в кожному з яких може бути представлене в різних кількісних параметрах. Урахування об’єктивних обмежень орієнтує на те, що може бути типовим у державному управлінні. Такі обмеження створюються: по-перше, обсягом і характером життєдіяльності людей, яка набуває суспільно значущого, публічного […]...
39. Методи теорії державного управління Державне управління Методи теорії державного управління. Група методів, спрямованих на дослідження теоретичних проблем державного управління. Серед них структурно-функціональний, інституціональний, поведінковий, порівняльний, історичний методи тощо. Структурно-функціональний метод передбачає розі ляд державного управління як певної цілісності, системи, що має складну структуру, кожний елемент якої має певне призначення і виконує специфічні функції. Управлінська діяльність визначається загально-структурною організацією. Основна […]...
40. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ – галузь соціології, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини, структури і процеси суспільства (організації) з метою упорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування, розвитку або зміни, переведення до іншого стану. Соціологія управління досліджує також природу управлінських відносин, з’ясовує насамперед соціальні цілі управління з т. […]...