Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ДІАЛЕКТИКА
ДІАЛЕКТИКА
Культурологічний словник
ДІАЛЕКТИКА (грец. – мистецтво вести бесіду) – 1) В давньогрецькій філософії розроблений Сократом метод руху пізнання до істини через суперечності в мисленні. 2) Розвиток у всій його складності, багатоманітності форм і і суперечливості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
- АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
- ЛОГІКА Культурологічний словник ЛОГІКА (грец. наука про умовивід) – наука про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання....
- АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
- ДОГМА Культурологічний словник ДОГМА – 1) У стародавній і середньовічній філософії – основні положення того чи іншого вчення, яке приймається без доказів. У релігії – положення, що видаються за вічні, незмінні, “богом дані” істини. 2) Поняття, ідеї, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов....
- Діалектика в структурі гегельянської і марксистської філософії Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Виходячи з вищенаведеного визначення наукової теорії і взявши до уваги відверту аморфність наявних версій діалектики, ми ставимося до її теорії досить обережно. Тому і беремо слово “теорія” в лапки. Для цього є ще декілька підстав. Фігуральний смисл словосполучення “теорія діалектики” пояснюємо тим, […]...
- ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – один із напрямів глибинної психології, розроблений А. Адлером, учнем З. Фрейда. Психічний розвиток визначається, за Адлером, почуттям неповноцінності, котре формується у дитячому віці і потім може бути переборене через самоствердження у творчих актах, у боротьбі за владу, зверхність над іншими....
- Діалектика трансцендування, творчість і самотворення Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Діалектика трансцендування, творчість і самотворення Перехід від творчості до самотворення, коли людина виходить з минулого стану і опиняється в новій структурі, відзначає сферу трансценденції і є досвідом трансцендування. Трансцендування людини здійснюється через взаємодію протилежностей, що перетинаються у ній. Це – конечність і […]...
- Діалектика соціуму Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Діалектика соціуму Діалектика – це вчення про розвиток, сутність якого розкривається у єдності протилежностей, у соціальному контексті – вчення про історичну динаміку форм суспільного розвитку, культурну еволюцію людства, розвиток ідей суспільного устрою. Діалектичний розвиток суспільства розкривається на рівні суттєвих взаємозв’язків таких […]...
- АХІЛЛ, АХІЛЛЕС Культурологічний словник АХІЛЛ, АХІЛЛЕС (грец.) – 1) У давньогрецькій міфології найхоробріший герой Троянської війни. За міфом, єдиним вразливим місцем на тілі А. була п’ята. 2) Переносно – Ахіллесова п’ята – найвразливіше місце....
- Діалектика як теорія і метод Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 1. Діалектика, її витоки і головні версії Діалектика як теорія і метод Короткий історичний екскурс до витоків суб’єктивної діалектики виявив дві тенденції, які потім неодноразово відтворювались. Перша – це повторювані майже у всі історичні епохи намагання побудувати у світі знань і свідомості узагальнену понятійну картину розвитку об’єктивного світу. Мету […]...
- ПСИХЕЯ Культурологічний словник ПСИХЕЯ (грец. – у давньогрецькій міфології втілення людської душі. Зображували її чарівною дівчиною, врода якої суперничала з красою Афродіти. Великою популярністю користується міф про кохання П. й Ероса (Ерота, Амура, Купідона)....
- АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
- ПСИХОАНАЛІЗ Культурологічний словник ПСИХОАНАЛІЗ – 1) Напрям у психології, розроблений З. Фрейдом. 2) Сукупність способів виявлення (у лікувальних цілях) особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомленими мотивами....
- АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ (від лат. abstractus – відокремлений, conkretus – згущений, ущільнений) – категорії діалектичної логіки, в яких відображено діалектику відокремленості й цілісності в системному функціонуванні і розвитку явищ дійсності та її відтворення в процесі пізнання. К. – це реально існуючий об’єкт (окрема річ чи система речей) як цілісне утворення у внутрішній суттєвій […]...
- МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
- РОЗУМ Культурологічний словник РОЗУМ – вища форма теоретичного осягання дійсності, свідоме оперування поняттями, синтез знань на найвищому рівні теорій та ідей. Р. аналізує й оцінює як дані органів чуття, так і розсудкову діяльність, а також сам себе. З погляду діалектико-матеріалістичної філософії розсудок і Р. є необхідними моментами існування і розвитку теоретичного пізнання; грані між ними рухливі. […]...
- ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
- ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
- ІСИХАЗМ Культурологічний словник ІСИХАЗМ – містична течія візантійської філософії етико-аскетичного характеру, яка проповідувала єднання з Богом через зосереджену молитву, що межувала з екстазом....
- ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ Культурологічний словник ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ – 1) В давньогрецькій міфології ліжко велетня-розбійника Прокруста, на яке він примушував лягати схоплених подорожніх. Тому, хто був довший за це ліжко, він нібито обрубував ноги, а в кого вони були коротшими – витягував їх. 2) Переносно – штучна міра, до якої силоміць щось припасовують, або під яку щось підганяють....
- МЕХАНІЦИЗМ Культурологічний словник МЕХАНІЦИЗМ – світогляд, що пояснює розвиток природи і суспільства законами механічної форми руху матерії....
- ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ – зміна змісту і форм організації праці, спрямована на усунення її монотонності й одноманітності задля підвищення задоволеності працею. Факторами Г. п. виступають ступінь відповідальності, різноманітності і складності праці, співвідношення у ній виконавських та управлінських функцій, рівень творчих можливостей та технічної оснащеності, кваліфікаційне зростання, реалізація здібностей, визнання....
- РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
- ХОЛІЗМ Культурологічний словник ХОЛІЗМ – філософія цілісності світу, людини та пізнання їх....
- КОСМОС Культурологічний словник КОСМОС (грец. – букв. порядок) – у філософії – світ як упорядкована універсальна система....
- ЯМБ Культурологічний словник ЯМБ (грец. iambos) – 1) Віршований стиль; двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2) В давньогрецькій поезії поетичний твір, 302 за характером близький до сатири. 3) Найбільш уживаний із метрів силабо-тонічного вірша; основні розміри – 4-стопний (лірика, епос), 6-стопний (поеми, драми XVIII ст.), 5-стопний (лірика і драми ХІХ – ХХ ст.), вільний […]...
- ІНТЕЛЕКТ Культурологічний словник ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus – розуміння, розсудок, пізнання) – розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів....
- ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
- ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного і є незалежними одне від одного. Сутність плюралізму полягає у визнанні ним протиріч як джерела соціального прогресу, стимулювання багатоманітності суспільного життя із супровідними йому явищами опозиції, конфліктів, конкурентності. Розв’язання цих […]...
- ІРРАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛЬНЕ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – те, що перебуває поза межами розуму, пізнання. Нелогічне, містичне....
- ГЕРОЙ Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в праці. 3) Людина, що втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної […]...
- ЕМПІРИЗМ Культурологічний словник ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria – досвід) – один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр., емпірична Соціологія, що застосовується у соціологічних дослідженнях, обмежується спостереженням у суспільному житті лише окремих сторін, здебільшого нематеріальних)....
- ПАТРИСТИКА Культурологічний словник ПАТРИСТИКА (від лат. – батько) – вчення перших християнських теологів, т. зв. “Отців церкви” (Тертуліана, Августина Блаженного), які в ІІ-ІІІ ст. заклали основи догматики (див. догмат), теології і філософії християнства....
- КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ (від лат. cognito – пізнання) – напрям у психології ХХ ст., завданням якого є доведення вирішальної ролі знання у поведінці людини....
- ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....
- СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності споглядального матеріалізму, що зводив С. до пасивної чуттєвості абстрактно-природного індивіда, і ідеалізму, що розумів С. як інтуїцію, умоглядне проникнення в сутність явищ. С. є моментом активно-творчого і діяльного відображення дійсності, […]...
- КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС Культурологічний словник КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС (від лат. cognito – пізнання і dissona – ns – різноголосий) – напруження, яке переживає людина, відчуваючи несумісність кількох фрагментів знань....
- СКЕПТИЦИЗМ Культурологічний словник СКЕПТИЦИЗМ (від грец. scepticos – той, що розглядає, досліджує, сумнівається) – психологічний стан людини, не впевненої у комусь або чомусь, позиція людини, що сумнівається; філософський напрям, який характеризується сумнівами в існуванні будь-якого надійного критерію істини....
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....