Дієприкметник
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ
Дієприкметник
Сама назва свідчить про те, що ці слова пов’язані з дією (а отже, і з дієсловом) і водночас мають ознаки прикметника. Отже, Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника.
Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид (доконаний або недоконаний) та час (теперішній або минулий).
Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. Порівняйте:
Час дієприкметника зумовлений тим, коли з’явилася ознака, на яку він вказує, – у минулому чи тепер: пОсивілий (минулий час), Сивіючий (теперішній час)..
Як і прикметник, дієприкметник змінюється за родами (Підкреслений, підкреслена), числами (Підкреслені – множина), відмінками (Н.: Почорнілий; P.: Почорнілого; Д.: Почорнілому і т. д.); залежить від іменника (порівняйте: Жовте листя; пожовтіле листя); у реченні виконує роль означення або присудка (Неподалік чорніє щойно Зоране поле. Поле Зоране вчасно).
На відміну від прикметників дієприкметники називають не постійну ознаку, а тимчасову, пов’язану з дією. Порівняйте: Тихий куток – стихаючий гомін; біла стіна – побілена стіна.
Related posts:
- Дієприкметник – Дієслівні форми Українська мова Частини мови Дієслівні форми Дієприкметник Дієприкметник – це особлива дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Морфологічні ознаки дієприкметника Дієприкметники поділяють на 2 групи: – активні (ознака предмета за його ж дією): палаючі степи, почорніла ягода; – пасивні (ознака предмета за дією над ним): […]...
- Зразок розбору дієприкметника – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Зразок розбору дієприкметника В Зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю (/. Франко). 1. Зів’ялих – дієприкметник. 2. Початкова форма – Зів’ялий. 3. Активний. 4. Доконаний вид. 5. Минулий час. 6. Чоловічий рід. 7. Множина. 8. Місцевий відмінок. 9. Означення. 10. Після В перед Я пишеться […]...
- Послідовність розбору дієприкметника – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Послідовність розбору дієприкметника 1. Назва частини мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 4. Доконаного чи недоконаного виду. 5. Час – теперішній чи минулий. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Синтаксична роль. 10. Особливості вимови та написання....
- Зразки розбору дієслова – Дієслово Самостійні частини мови Дієслово Зразки розбору дієслова Горять – дієслово; неозн. ф. – горіти; недоконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, множина, 3-я особа; II дієвідміна; пишеться з о та ь; непохідне; у реченні виступає простим дієслівним присудком. Повиходили – дієслово; неозн. ф. – повиходити; доконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, минулий час, множина; II дієвідміна; […]...
- Доконаний і недоконаний вид дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Доконаний і недоконаний вид дієслова Дія, виражена дієсловом, буває обмежена і не обмежена в часі. Наприклад: дієслова Роблю, малюю, біжу Позначають дії, не обмежені в часі, бо невідомо, чи вони завершаться, а дієслова Зробив, намалював, прибіжу позначають дії, обмежені в часі, оскільки дія завершилась (Зробив, намалював) або обов’язково завершиться в майбутньому (Прибіжу). […]...
- Дієприслівник – Дієслівні форми Українська мова Частини мови Дієслівні форми Дієприслівник Дієприслівник – це незмінювана дієслівна форма, яка називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Морфологічний розбір дієприслівника 1. Морфологічні ознаки. – вид (доконаний, недоконаний); – час (теперішній, минулий). 2. Синтаксична роль. Співаючи про хмари кучеряві, не забувай, поете, про народ! (Сос.) Співаючи – дієприслівник […]...
- Безособові форми на – НО, – ТО – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Безособові форми на – НО, – ТО Українській мові властиві утворені від пасивних дієприкметників форми на – но, – то: Відзначено, здобуто, наказано. Це – незмінні слова, які виконують роль головного члена в безособових реченнях (у них немає підмета): Хай буде вік Прожито як належить (Л. Костенко). Безособові […]...
- Морфологічний розбір дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Морфологічний розбір дієслова 1. Початкова форма (інфінітив). 2. Постійні морфологічні ознаки ознаки: – перехідне чи не перехідне; – вид (доконаний, недоконаний); – дієвідміна. 3. Непостійні морфологічні ознаки: – спосіб (дійсний, умовний, наказовий); – час (теперішній, минулий, майбутній); – особа (якщо є); – число (якщо є); – рід (якщо є). 4. […]...
- ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 17. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ 211. Прочитайте речення. До виділених слів поставте питання. Що в цих словах спільне з прикметником? З дієсловом? 1. Хто прийде на чужу землю непрошений, той піде додому покараний (Італійське прислів’я). 2. Розсипаний рис збереш, а втрачену честь не повернеш (Китайське […]...
- Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Назва частини мови, її форма. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду). 4. Активний чи пасивний. 5. Вид. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (в однині). 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. Тиша […]...
- Активні і пасивні дієприкметники – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Активні і пасивні дієприкметники Активні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує пояснюваний іменник: Атакуючий загін, дозрілий плід. Пасивні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку над пояснюваним іменником виконує хтось інший: Розв’язана задача, пошитий костюм....
- Безособові дієслівні форми на – но, – то – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Безособові дієслівні форми на – но, – то У сучасній українській мові вживаються дієслова на – но, – то, які виступають присудком в односкладному безособовому реченні: Проса покошено (М. Рильський). Всі взолочено віконця (П. Тичина). Дощ без упину лив осінь і літо; Луки затоплено, трави побито (П. Грабовський). Безособові дієслова на […]...
- ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА § 18. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Вправа 173 Охолоджений – охолодити; зачерствілий – зачерствіти; занижений – занизити; подрібнений – подрібнити; опрацьований – опрацювати; збережений – зберегти; помічений – помітити; досліджений – дослідити. Дідусь дістав зачерствілий хліб і пригостив босоного хлопчика. Заєць-сіроманець залишився непоміченим. Вправа 176 Вправа 177 II. Напнуті – множина, Н. в., розсипані […]...
- Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Особливості правопису. 10. Будова, спосіб словотворення. 11. Синтаксична роль....
- Написання дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Написання дієприкметників 1. У дієприкметникових суфіксах – н-, – ен – завжди пишеться одне Н: Згаданий, втілений. 2. Із двома в пишуться прикметникові суфікси – енн-, – анн-, що вказують на можливість чи неможливість (невблаганний, нескінченний) або на високу міру ознаки (височенний). На відміну від дієприкметникових такі суфікси […]...
- Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання Який? яка? яке? які? Наприклад: Солодко пахло Утоптаним у землю Набубнявілим житом (Григір Тютюнник). Стояли люди Злякані, Притихлі (Л. Костенко). Дієприкметник поєднує ознаки дієслова […]...
- Активні та пасивні дієприкметники – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Активні та пасивні дієприкметники Дієприкметники виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч (особа чи предмет), або ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета. У зв’язку з цим дієприкметники поділяються на Активні і пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло згасає, в’януча […]...
- Не з дієприкметниками – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Не з дієприкметниками 1. Не є префіксом і пишеться разом, якщо дієприкметник виступає в ролі означення і не має залежних слів. Плаче жінка з діточками в НеТопленій хаті (Т. Шевченко). 2. Не є часткою і пишеться окремо, якщо дієприкметник: А) виступає в ролі присудка. Хата Не метена (Народна […]...
- Зразки розбору дієприкметника – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Зразки розбору дієприкметника Сповненому – дієслово, дієприкметник; поч. ф. – сповнений; пасивний, доконаного виду, минулого часу, в однині, середньому роді, місцевому відмінку; пишеться з префіксом с-; утворений префіксально – суфіксальним способом; у реченні виступає означенням. Хвилюючим – дієслово, дієприкметник; поч. ф. – хвилюючий; активний, недоконаного виду, теперішнього часу, в однині, чоловічому […]...
- Перехід дієприкметників у прикметники й іменники – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Перехід дієприкметників у прикметники й іменники Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки виду і часу, а тому й переходити до розряду власне прикметників. Так, у словосполученнях Битий шлях, Освічена людина виділені слова вказують на постійну ознаку (перше з них не має, зокрема, ознаки недоко-наного виду і теперішнього часу, друге […]...
- The Participle Дієприкметник – The Verb. Дієслово Англійська мова The Verb. Дієслово The Participle Дієприкметник Дієприкметник – це неособова форма дієслова, яка має властивості дієслова, прикметника та прислівника. В англійській мові є два дієприкметники: Present Participle (Participle I) і Past Participle (Participle II). Утворення Present Participle (Participle I) утворюється шляхом додавання закінчення – ing до неозначеної форми дієслова. Існують такі форми Participle […]...
- Розбір дієслова як частини мови – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (інфінітив). 3. Вид. 4. Перехідне чи неперехідне. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Число, особа (або рід). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль. Схилив я голову і Йду поволі дрімучим лісом в самоті (О. Олесь). Зразок розбору Схилив – дієслово, […]...
- Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса – ен-: Збентежити – збентежений, ударити – ударений....
- Відмінювання дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються за родами (в однині), числами і відмінками. Вони мають такі ж закінчення, як і прикметники твердої групи....
- Двовидові й одновидові дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Двовидові й одновидові дієслова В українській мові є група дієслів, здатних виражати значення обох видів тією самою формою. Видова ознака цих дієслів морфологічно не виражена і виявляється тільки в контексті. Наприклад: Не хочу я Женитися (недоконаний вид), Не хочу я братись (Т. Шевченко). Ото Женився (доконаний вид) – І все (Л. Костенко). […]...
- Дієприкметниковий зворот – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Дієприкметниковий зворот Відокремлення комами дієприкметникових зворотів Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежними від нього словами. Дієприкметникові звороти, які стоять після означуваного слова, відокремлюються комами. Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали (А. Головко). Але: Навіть занепокоєні батьківською тривогою діти довго не засинали. Дієприкметникові звороти, що стоять […]...
- Питання для самоконтролю – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Питання для самоконтролю 1. Що таке дієприкметник? 2. Які граматичні категорії мають дієприкметники? 3. Що таке дієприкметниковий зворот? Як він виділяється на письмі? 4. Як відмінюються дієприкметники? Наведіть приклади. 5. Як утворюються активні й пасивні дієприкметники? 6. Розкажіть про написання не з дієприкметниками. 7. У чому полягає різниця […]...
- Зразок розбору дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Зразок розбору дієслова Розклала осінь у садах вогні: фарбує листя і на вітрі сушить (М. Боровко). 1. Розклала – дієслово, означає дію предмета, відповідає на питання що зробила? 2. Початкова форма – розкласти. 3. Доконаний вид, перехідне, дійсний спосіб, минулий час, жіночий рід, однина. 4. У реченні виступає […]...
- Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Прислівник – це незмінна частина мови, що виражає: – ознаку дії, коли залежить від дієслова або його форми: Писати (як?) красиво, зійшовши (куди?) нагору; – ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника, прислівника: Занадто цікавий, чітко написаний, дедалі більше; – ознаку предмета, коли залежить від іменника: кава […]...
- Дієприкметниковий зворот – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Дієприкметниковий зворот Дієприкметник разом із пояснювальними словами утворює дієприкметниковий зворот. На письмі в реченні дієприкметниковий зворот може виділятися комами (чи комою): – якщо зворот стоїть після означуваного слова (слова, до якого відноситься), наприклад: – якщо зворот стоїть перед особовим займенником і належить до нього (або стоїть перед іменником, має обставинний відтінок […]...
- Не з дієприкметниками – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Не з дієприкметниками 1. Не пишеться з дієприкметником разом, якщо в реченні він є означенням і не має при собі залежних слів: 2. Не пишеться з дієприкметниками окремо, якщо при ньому є залежне слово, дієприкметник у реченні виступає присудком або має поотиставлення: (М. Рильський)...
- Тематичне тестування Дієприкметник Тематичне тестування (тема: Дієприкметник). Створення діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з характеристикою людей (із вживанням дієприкметників) Мета: З’ясувати рівень засвоєння учнями знань про дієприкметник як особливу форму дієслова та вмінь визначати граматичні ознаки дієприкметника, доречно вживати дієприкметники в мовленні; формувати комунікативні вміння, зокрема вміння створювати й підтримувати діалог; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати […]...
- Вид дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Вид дієслова Дієслова мають два види – доконаний і недоконаний. Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: Прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання Що зробити? що зробив? що зроблю? та ін. Дієслова Недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, […]...
- Уживання дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Уживання дієприкметників Дієприкметник – елемент книжного мовлення. В усному мовленні (у розмовно-побутовому стилі) він уживається рідко. До широко вживаних у всіх книжних стилях належать пасивні й активні дієприкметники минулого часу. Пасивні дієприкметники теперішнього часу вживаються здебільшого в науковому та діловому мовленні (Досліджувана проблема, обговорюваний проект і т. д.). […]...
- ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 14. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Барвистість одвічна народної мови – Це щось невимовне, прекрасне, казкове: І ласка любові, зелена калина, І пісня досвітня в гаях – солов’їна. П. Усенко ПАМ’ЯТАЙМО Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією. Як і прикметник, дієприкметник відповідає на питання який? […]...
- Перехід дієприкметників у інші частини мови – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Перехід дієприкметників у інші частини мови Дієприкметники можуть втрачати ознаку дієслів і переходити в прикметники, виражаючи постійні ознаки предмета: летюча миша, сидяча робота, спілий плід, печена картопля, смажена риба, квашена капуста, відсталі погляди та ін. Часто дієприкметники відрізняються від прикметників і наголосом. У дієприкметників наголос на корені (печене порося), у прикметників […]...
- Творення дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Творення дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни – уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни Ач-(-яч-): Ріж/уть +уч(ий) -> ріжучий, Пала/ють + юч(ий) -> палаючий, Леж/ать + ач(ий) -> лежачий, Го/ять + яч(ий) […]...
- ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ Мета: – навчальна: ознайомити семикласників з дієприкметником як особливою формою дієслова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити дієприкметники в текстах, визначати їх роль у реченнях; – розвивальна: розвивати творчі вміння використання дієприкметників у власних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу знайомити зі звичаями і традиціями рідного краю, виховувати повагу до національної культури. Внутрішньопредметні зв’язки: – […]...
- Відмінкові закінчення дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінкові закінчення дієприкметників Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Оновлен-Ий оновлен-Е Оновлен-Ого Оновлен-Ому = Н. або Р. Оновлен-Им … оновлен-Ому (-ім) Оновлен-А Оновлен-Ої Оновлен-Ій Оновлен-У Оновлен-Ою … оновлен-іЙ Оновлен-І Оновлен-Их Оновлен-Им = Н. або Р. оновлен-Ими … оновлен-Их Зверніть увагу! […]...
- Н у дієприкметниках та нн у прикметниках – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Н у дієприкметниках та Нн у прикметниках В українській мові слід відрізняти правопис дієприкметникових форм із суфіксами – ен-, – а/н – і схожих на них прикметників із суфіксами – е̍нн-, – а̍/нн-. 1. У дієприкметникових суфіксах – н-, – ен – завжди пишеться одна літера Н: Зроблений, […]...