Прислівник

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ

Прислівник

Прислівник – це незмінна частина мови, що виражає:

– ознаку дії, коли залежить від дієслова або його форми: Писати (як?) красиво, зійшовши (куди?) нагору;

– ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника, прислівника: Занадто цікавий, чітко написаний, дедалі більше;

– ознаку предмета, коли залежить від іменника: кава по-турецьки.

Прислівники відповідають на питання: Як? якою мірою? коли? де? куди? звідки? з якої причини? з якою метою?

Прислівники

не мають категорії числа, роду, відмінка.

Прислівники на – о, – е, утворені від якісних прикметників, можуть мати ступені порівняння: Багато – більше – найбільше, дуже – дужче – найдужче.

Прислівники поєднуються з іншими словами в реченні синтаксичним зв’язком прилягання. Найчастіше вони вживаються з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками, прислівниками. У реченні виступають у ролі обставин часу, місця, причини, мети, способу дії, міри і ступеня.

Окрему групу становлять прислівники, що. виражають стан людини або природи: Мені соромно, на вулиці тепло, тихо навкруги. Такі прислівники в реченні виступають здебільшого присудком односкладного речення або його частиною у поєднанні з неозначеною формою дієслова.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Прислівник