Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ

ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ

Морфологія. Орфографія. Дієслово

ПРИГАДАЙМО

Морфологія – це складне слово, яке походить з грецької мови: “морфо” – “вид, форма”; “логія” – “слово”, “вчення”. Розділ мовознавства, що вивчає будову слова залежно від морфем, із яких воно складається; форми словозміни (відмінювання слів за числами, родами, відмінками, особами та ін.).

Назва “орфографія” походить із грецької мови, означає – правопис, систему правил, яка регулює способи передачі мови на письмі.

& 4. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ.

ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

А. Малишко

ПАМ’ЯТАЙМО

Дієсловом називається самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться?

Синтаксична роль у реченні – присудок.

45. І. Вивчіть вірш напам’ять. Запишіть з пам’яті. Виділіть основи речень.

Січень січе, лютий лютує,

Березень плаче, квітень квітує,

Травень під ноги стеле травицю,

Червень збирає сіно в копиці…

Липень

медовий бджілок чарує,

Серпень чудовий булки дарує.

Вересень трусить груші в садочку,

Жовтень гаптує клену сорочку.

Йде листопад, застеля килими.

Грудень надходить – початок зими.

Ф. Петров

II. Поясніть синтаксичну роль дієслів у реченнях.

III. Назвіть малюнки рядками з тексту. Які деталі зображень є спільними й відмінними? Розкажіть про свою улюблену пору року.

46. І. Користуючись довідником, продовжте синонімічний ряд відповідними до пори року прислів’ями в хронологічному порядку.

1. Осінь іде й за собою дощ веде… 2. Зимою сонце світить, та не гріє… 3. Весною дні довгі, та ночі короткі… 4. Бджоли раді цвіту, а люди – літу…

Для довідки: прийшов липень до хати – нема коли спочивати; у березні щука хвостом лід розбиває; січень наступає, мороз людей обнімає; вересневий час – сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, холодніє, гуде, ще й згори йде; лютневий сніг весною пахне; сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба врожай; листопад зимі ворота одчиняє; як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі; червень літо зарум’янив; хоч мороз і припікає, зате комарів немає; дощі в серпні там ідуть, де їх не ждуть, а жито жнуть; жовтень ходить по краю, виганяє птиць із гаю; ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає; грудень рік кінчає, а зиму починає.

II. Виділіть присудки є записаних прислів’ях.

ПАМ’ЯТАЙМО

Форма дієслова, яка лише називає дію без вираження часу, числа, особи й відповідає на питання що робити? або що зробити?, називається неозначеною формою (інфінітивом). Неозначена форма дієслова закінчується на – ти. Між коренем і закінченням неозначеної форми – ти можуть бути суфікси: – а-, – и-, – і-, – ну-, – ува – (-юва-). Після кінцевого – ти може стояти – ся ( сь).

47. І. Назвіть неозначені форми дієслів (інфінітиви).

Варіант І

1. Тримати язика за зубами. 2. Чесати язика. 3. Прикусити язика. 4. Проковтнути язика. 5. Молоти язиком. 6. Висолопити язика.

Варіант 2

1. Втерти носа, 2. Крутити носом. 3. Задерти носа. 4. Повісити носа. 5. Тримати ніс за вітром. 6. Не показувати носа.

II. Письмово поясніть значення фразеологізмів синонімом-дієсловом у неозначеній формі.

48. І. Виразно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть свою відповідь. Поясніть назву.

ДУША МОЄЇ НАЦІЇ

Українська мова – це море, у якого немає дна й берегів і яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити йому межі. Вона може звучати у найрізноманітніших регістрах: по-простецькому й найвишуканіше.

Нею легко передавати найтонші почуття і настрої. Надається вона й до найповажнішого інтелектуального мислення й творення.

В неї рухомий наголос, і її важко ввібрати в граматичні рамки, бо вона жива, мінлива, плинна і неодновимірна.

Словниковий її запас так само незміренний. На її основі гарно творяться неологізми, бо вона весь час розвивається й не стоїть на місці. Вона з’єднує в собі слова застарілі й нові. З нею просто й надійно, бо вона – душа моєї нації (За В. Шевчуком).

II. Запишіть речення, у яких дієслова вжито в неозначеній формі. Виділіть граматичні основи речень.

ПАМ’ЯТАЙМО

Особовими формами дієслова є дієприкметник і дієприслівник.

Дієприкметником називається особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який?

Дієприслівником називається особлива незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

49. Визначте особові та особливі (дієприкметник, дієприслівник) форми дієслова. Запишіть їх у три колонки.

Сидять, сидячи, слухають, слухаючи, розмовляючи, розмовляють, готують, готуючи, лежить, залежаний, лежачи, зроблять, зроблений, зробивши, закінчують, закінчуючи, закінчений.

50. І. Усно перекажіть текст. Сформулюйте головну думку. Що втрачає людина, позбувшись рідної мови?

ВТРАЧАЮЧИ РІДНУ МОВУ…

Втрачаючи рідну мову, народ втрачає разом з нею і своє духовне надбання, нажите за багато віків. Втрачає свій особливий спосіб розуміння світу, особливий спосіб передавати це розуміння. Втрачає свої запаси мудрості, що зберігаються в народній поезії, в творах усної народної творчості, якими багатий кожний обдарований народ.

Ознайомтеся хоча б з українськими народними думами. Кожна з них є поетичний і водночас історичний твір високої художньої й наукової вартості. І все це народ втрачає разом з мовою. Народна душа бідніє, вироджується. Народ падає в своїх духовних силах, переходячи на нижчий ступінь розвитку. Слова чужої мови, хоча й спорідненої, є для нього мертві звуки. Вони не викликають думок, відчуттів, всієї тієї плідної творчої праці, що її викликають звуки мови рідної (За О. Єфименко).

II. Випишіть речення з дієприслівниками. Поставте питання до дієприслівників.

ПРИГАДАЙМО

Усі без винятку дієслова поділяються на перехідні й неперехідні. Поділ дієслів на перехідні й неперехідні здійснюється за синтаксичною ознакою: здатністю дієслова поєднуватися з іменниками у формі знахідного відмінка (кого? що?) без прийменника. Перехідність/неперехідність властива особовим дієсловам, інфінітиву, дієприкметникові, дієприслівникові: писати, пиши, писав би, написаний, пишучи і под.

51. І. Уважно прочитайте текст. Доповніть перелік видатних українців іменами відомих письменників і поетів.

УКРАЇНЦІ

За чисельністю українці на третьому місці в Європі.

Наша земля щедра на таланти. В усьому світі відомі українські вчені: фізики, авіаконструктори, лікарі, історики, дослідники.

Серед перших людей, які побували в космосі, був українець з Київщини Павло Попович. Багато років генеральним конструктором космічних ракет був також українець, житомирянин, випускник Київського політехнічного інституту Сергій Корольов.

С. П. Корольов (1907-1966 pp.)

Україна славна народними хорами, танцюристами, художниками, співаками, різьбярами, гончарами, вишивальницями тощо.

Світової слави зажили наші митці й письменники. Так, кінофільм українського кінорежисера Олександра Довженка “Земля” увійшов до десяти кращих фільмів усіх країн і народів (За О. Кучеруком).

II. Випишіть дієслова. Визначте їх перехідність або неперехідність.

О. П. Довженко (1894-1956 pp.)

ПАМ’ЯТАЙМО

Дієслівні форми на – но, – то підкреслюють результат дії, а не саму дію.

52. І. Випишіть безособові дієслівні форми на – но, – то.

1. Скільки складено пісень, легенд, переказів про рідну батьківську хату! (В. Скуратівський) 2. За що ж тебе, світе-брате, в своїй добрій, теплій хаті оковано, омурано (премудрого одурено), багряницями закрито і розіп’ятієм добито (Т. Шевченко). 3. Листоношу було кинуто на пісок (Ю. Яновський). 4. Серед лісу ставок прикрашено очеретом (Остап Вишня). 5. Почуття прекрасного в співця дуже розвинуто. 6. Посаджено першу яблуньку. 7. Озимину посіяно вчасно. 8. Степові простори заповнено дівочими піснями. 9. Пшеницю вже скошено (3 часописів).

II. Поясніть функцію безособових дієслівних форм на – но, – то в реченнях.

III. З наведених речень випишіть речення з дієсловом. Зробіть синтаксичний розбір речення.