ДИЗЕНТЕРІЯ
ДИЗЕНТЕРІЯ, або незаразний пронос бджіл, – розлад кишечника бджіл, викликаний споживанням недоброякісних кормів, проявляється найчастіше взимку, іноді влітку після тривалого періоду несприятливої погоди або восени при поїданні бджолами соків перезрілих фруктів, овочів, варення.
Причини хвороби. Робота кишечника порушується через вміст у кормі різних не засвоюваних організмом домішок, найчастіше неочищеного або підгорілого при варінні сиропу цукру, великих його кількостей або погано інвертованого цукру в кормових запасах, закристалізованого
Перебіг хвороби. Порушення роботи кишечника бджіл може проявлятися в період зимівлі в результаті підвищеного споживання корму через занепокоєння бджіл. Причинами занепокоєння бджіл можуть бути: відсутність матки в сім’ї, рання кладка яєць, тривала зимівля, наявність у зимівнику гризунів, вогкість вулика або зимівника, щілини у вулику, погана вентиляція всередині вулика через занадто скорочений льоток, нагромадження на дні вулика трупів бджіл, закриття льотка шаром снігу, проникнення денного або штучного світла в умовах зимівника, наявність заразних хвороб.
Симптоми хвороби. При аліментарній
Бджоли сильно тривожаться, випорожнюються у вулику, відриваються від клубу, опускаються на дно, виповзають із вулика, де гинуть від холоду. Із вулика йде гнильний запах. Усі стільники, рамки, внутрішня й зовнішня стінки вуликів вкриті плямами випорожнень.
На пасіці можливим є масове виникнення Д. бджіл. Її результат залежить від часу виникнення й можливості першого обльоту сімей. Хвороба викликає загибель бджіл і значне ослаблення сімей, особливо якщо виявилася вона в період формування бджіл у зимові клуби або на початку зими. Захворювання часто ускладнюється сальмонельозом, нозематозом, колібактеріозом.
Діагноз хвороби ставлять з урахуванням ознак хвороби й умов годівлі й утримання бджіл, а також шляхом лабораторних досліджень із метою виключення інфекційних або інвазійних хвороб.
Профілактика. Забезпечення нормальних умов годівлі й утримання бджіл. Цукровий сироп згодовують відразу після відкачування меду та при наявності достатніх запасів перги. Цукровий сироп дають протягом 1,5-2 тижнів, не більше 5-7 кг цукру на сім’ю, інші запаси вуглеводного корму повинен забезпечувати доброякісний мед.
Заходи боротьби. Усувають причини виникнення хвороби. По можливості надають ранній обліт неблагополучним бджолиним сім’ям або організують обліт у теплому приміщенні. Щоб стимулювати бджіл до польоту, дають їм теплий (30-35 °С) цукровий сироп (1:1). Дають якісний корм, забирають закристалізований мед, скорочують й утеплюють гнізда, забирають і спалюють мертвих бджіл. При сприятливій погоді пересаджують бджіл у чистий вулик. Забраковані стільники заміняють якісними. Вулик очищають і дезінфікують.