Доказування судове

Related posts:

1. Розпорядче засідання суду Розпорядче засідання суду – засідання суду, де вирішуються питання, пов’язані з відданням обвинуваченого до суду. Р. з. с. проводиться у справах, мірою покарання в яких може бути смертна кара (ст. 237 КПК). В інших випадках питання про віддання до суду вирішує суддя одноособово. Р. з. с. виносить одне з таких рішень: про віддання обвинуваченого до […]...
2. Закінчення попереднього розслідування Закінчення попереднього розслідування – завершальний етап розслідування в кримінальній справі. Попереднє слідство закінчується: 1) складанням обвинувального висновку в разі, коли слідчий вважає, що в справі є достатньо доказів вини обвинуваченого у скоєнні злочину і справу має розглянути суд. Перед цим слідчий повідомляє потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, обвинуваченого про закінчення слідства, роз’яснює їх право ознайомитися […]...
3. Предмет доказування Предмет доказування – обставини, на пізнання яких спрямовується вся доказова діяльність суду і осіб, що беруть участь у справі. Ними є: а) обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (підстави позову); б) обставини, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення (підстави заперечення); в) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Факти П. д. визначаються на підставі […]...
4. Судове слідство Судове слідство – в кримінальному процесі основна частина судового розгляду, в якій суд за участю підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників та у разі необхідності – обвинувача безпосередньо досліджує докази, зібрані під час попереднього розслідування і подані суду учасниками судового розгляду або зібрані самим судом. С. с. починається з оголошення обвинувального висновку […]...
5. Віддання до суду Віддання до суду – самостійна стадія кримінального процесу, на якій суддя одноособово або суд у розпорядчому засіданні, не вирішуючи наперед питання про винність обвинуваченого, перевіряє достатність підстав для розгляду справи в судовому засіданні. В. до с. передує судовому розгляду справи, регулюється главою 23 КПК. На цій стадії з’ясовують такі питання: чи підсудна справа суду; чи […]...
6. Слідчий Слідчий – посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, яка призначається у встановленому законом порядку. Завданням С. є провадження попереднього слідства. С. зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити обставини, що викривають або виправдовують обвинуваченого, пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. При попередньому слідстві всі рішення про […]...
7. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів Протокольна форма досудової підготовки матеріалів – спрощене і прискорене провадження у справах про злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки (умисне знищення чи пошкодження майна, злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, обман покупців і замовників, порушення правил торгівлі, незаконна вирубка лісу, браконьєрство, хуліганство, угон транспортних засобів тощо). Органи дізнання, не порушуючи кримінальної справи, […]...
8. Обставини, що пом’якшують відповідальність Обставини, що пом’якшують відповідальність – обставини, передбачені ст. 40 КК України: відвернення винним шкідливих наслідків скоєного злочину або добровільне покриття завданих ним збитків, або відшкодування заподіяної шкоди; скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин; скоєння злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріальну чи іншу залежність; скоєння злочину під впливом великого душевного […]...
9. Закриття справи Закриття справи – припинення дальшого провадження в кримінальній або цивільній справі. Кримінальну справу закривають за відсутністю події злочину або складу злочину (вчинення дій у стані необхідної оборони, крайньої необхідності тощо), за скінченням строків давності, у разі амністії або помилування та в інших випадках, передбачених законом (зокрема ст. ст. 6-10 КПК). З. с. можливе також, якщо […]...
10. Презумпція невинності Презумпція невинності (лат. praesumptiо – припущення) – принцип кримінального процесу, згідно з яким підозрюваний, обвинувачений, підсудний вважається невинним, поки його винність у скоєнні злочину не буде доведена в передбаченому законом порядку і визнана вироком суду, що набрав законної сили. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права проголошує: “Кожний обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися […]...
11. Обвинувальний висновок Обвинувальний висновок – процесуальний документ, в якому слідчий підводить підсумки попереднього розслідування у справі, обгрунтовує висновок про скоєння злочину конкретною особою і про достатність підстав для розгляду справи в суді. Складанню О. в. передує оголошення обвинуваченому про закінчення розслідування і пред’явлення йому і його захиснику матеріалів справи для ознайомлення. О. в. визначає межі дослідження справи […]...
12. Привід Привід – у кримінальному процесі примусове приведення до органів дізнання, слідчого, прокурора або суду підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, потерпілого, які не з’явилися без поважних причин за викликом у призначений строк. Поважними причинами неявки є: несвоєчасне одержання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють особу можливості своєчасно з’явитися за викликом. П. обвинуваченого без попереднього виклику […]...
13. Спеціаліст у судочинстві Спеціаліст у судочинстві – особа, компетентна в певній галузі знань і залучена слідчим або судом для надання наукової, технічної та іншої допомоги при проведенні слідчих або судових дій. Для участі в слідчій дії або в судовому слідстві (у кримінальних справах) чи судовому розгляді (в цивільних справах) можна залучати С., не заінтересованого в результатах справи. Відповідно […]...
14. Дізнання Дізнання – одна з форм: попереднього розслідування, яка являє собою процесуальну діяльність спеціально уповноважених на те законом органів, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів з метою всебічного, повного й об’єктивного встановлення події злочину, осіб, винних у скоєнні злочину, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. На відміну від попереднього слідства, […]...
15. Захисник у кримінальному процесі Захисник у кримінальному процесі – особа, яка зобов’язана в передбаченому законом порядку використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з’ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або пом’якшують чи виключають їх відповідальність, і надавати їм необхідну юридичну допомогу. З. можуть бути особи, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (адвокати), […]...
16. Обвинувачення Обвинувачення -1) процесуальна діяльність, спрямована на доведення винності конкретної особи у скоєнні нею злочину і забезпечення застосування щодо неї справедливого покарання. О. здійснюється уповноваженими на це органами й особами, виражається у збиранні доказів вини конкретної особи, у відповідних процесуальних актах (у постанові про притягнення особи як обвинуваченого, в обвинувальному висновку тощо); підтримується в суді. У […]...
17. Попереднє слідство Попереднє слідство – основна форма попереднього розслідування, яка являє собою врегульовану нормами кримінально-процесуального закону діяльність слідчого, пов’язану із збиранням, перевіркою та оцінкою доказів з метою всебічного, повного і об’єктивного встановлення події злочину, винності конкретних осіб у скоєнні злочину та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. П. с. починається з порушенням кримінальної […]...
18. Потерпілий Потерпілий – особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Визнання громадянина П у справі має бути процесуально оформлене постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду. Згідно із ст. 49 КПК П. і його представник мають такі основні права: подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи від моменту закінчення попереднього […]...
19. Обставини, що обтяжують відповідальність Обставини, що обтяжують відповідальність – обставини, передбачені ст. 41 КК України: скоєння злочину особою, яка раніше скоїла певний злочин. Суд має право, залежно від характеру першого злочину, не визнати його як обтяжуючу обставину; скоєння злочину організованою групою; скоєння злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої скоєно злочин; скоєння злочину з корисливих […]...
20. Представник у кримінальному процесі Представник у кримінальному процесі – особа, уповноважена за законом або за дорученням учасника процесу – потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача – представляти у кримінальній справі його законні інтереси. П. потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, […]...
21. Алібі Алібі (лаг. alibi – в іншому місці) – перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Наявність А. підозрюваного чи обвинуваченого перевіряється за допомогою свідків, письмових документів тощо. А. виключає можливість притягнення особи до відповідальності як безпосереднього виконавця злочину, але не знімає можливої відповідальності її за […]...
22. Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) – законодавчий акт, у якому в систематизованому вигляді викладено норми, що визначають порядок порушення кримінальної справи, проведення дізнання і попереднього слідства, розгляду справи в суді та виконання вироку. КПК України введено в дію 1.IV.1961 з наступними значними змінами і доповненнями. Кодекс складається з 8 розділів (447 статей): загальні положення; порушення […]...
23. Інстанція судова Інстанція судова – термін, що визначає певну компетенцію суду та його місце як ланки у системі судових органів. Розрізняють першу, другу (касаційну) і наглядову І. Судом першої І. є суд, що розглядає кримінальні або цивільні справи по суті і правомочний винести вирок або рішення. Окремі суди діють виключно як суди першої І., зокрема районний (міський) […]...
24. Свідок Свідок – особа, про яку є дані, що їй відомі фактичні обставини, які належать до справи про адміністративне правопорушення, цивільної чи кримінальної справи. С. зобов’язаний з’явитися за викликом до суду в цивільній справі, до органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду в кримінальній справі або до органу (службової особи), у провадженні якої знаходиться справа про адміністративне […]...
25. Останнє слово підсудного Останнє слово підсудного – виступ підсудного після закінчення судових дебатів, звернений до суду безпосередньо перед тим, як суд має йти до нарадчої кімнати для постановлення вироку. В останньому слові підсудний має право висловити все те, що, на його думку, є важливим для вирішення справи, своє остаточне ставлення до обвинувачення, дати оцінку своїм власним діям, звернутися […]...
26. Нагляд командування військової частини Нагляд командування військової частини – запобіжний захід, що застосовується до підозрюваного або обвинуваченого, який є військовослужбовцем. Н. к. в. ч. полягає у вжитті заходів, передбачених статутами Збройних сил України, для того, щоб забезпечити належну поведінку та явку підозрюваного або обвинуваченого за викликом особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду. Командування військової частини повідомляється про суть […]...
27. Доказування у цивільній справі Доказування у цивільній справі – процесуальна і розумова діяльність суб’єктів Д., спрямована на з’ясування справжніх обставин справи, прав і обов’язків сторін, встановлення певних обставин за допомогою вказівок на докази, а також подання, прийняття, збирання, дослідження й оцінка доказів. Процесуальна діяльність регулюється нормами цивільного процесуального права, а розумова – законами логічного мислення. Суб’єктами Д. є особи, […]...
28. Відсторонення обвинуваченого від посади Відсторонення обвинуваченого від посади – захід процесуального примусу, що його вживає слідчий, коли, на його думку, подальше залишення на посаді обвинуваченого, який є службовою особою, може перешкодити розслідуванню справи або призвести до продовження злочинної діяльності. В. о. від п. проводиться з санкції прокурора або його заступника (ст. 147 КГІК)....
29. Докази Докази – фактичні дані (відомості про факти), одержані у передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи. Д. у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган дізнання, слідчий, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для […]...
30. Порука особиста Порука особиста – один із запобіжних заходів, який полягає у взятті в осіб, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони ручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом до органу дізнання, слідчого і суду на першу вимогу. Передбачена ст. 152 КПК. Число поручителів визначає орган, що обирає П. о., але їх […]...
31. Ухвала суду Ухвала суду – документ, яким оформляються: у кримінальному процесі всі рішення, крім вироку, суду першої інстанції, а також судової колегії в кримінальних справах і військової колегії Верховного Суду України; в цивільному і арбітражному процесі, на відміну від рішення, в У. с. вирішуються лише окремі питання, що поставлені перед судом в заявах і клопотаннях осіб, які […]...
32. Народні засідателі Народні засідателі – непрофесійні судді, які беруть участь у судовому розгляді кримінальних справ про злочин, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді смертної кари (склад суду – 2 судді і З Н. з.), а також у розпорядчому засіданні суду (склад – 1 суддя і 2 Н. э.), яке розглядає питання про віддання обвинуваченого […]...
33. Окрема скарга Окрема скарга – в кримінальному процесі скарга, що її подають учасники процесу до касаційної інстанції на ухвалу суду або постанову судді, які ще не набрали законної сили. Заперечення прокурора в такому випадку іменується окремим поданням. Термін “окреме” означає, що скарга подається не на вирок, а на рішення суду з якогось окремого питання. О. с., зокрема, […]...
34. Призначення покарання Призначення покарання – заключний етап застосування кримінального законодавства. П. п. полягає в обранні для особи, яка скоїла злочин і визнана винною в цьому, конкретної міри покарання. Покарання призначає суд у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини КК України. При П. п. суд, керуючись правосвідомістю, […]...
35. Взяття під варту Взяття під варту – запобіжний захід щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Метою цього заходу є запобігання можливому ухиленню особи від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини у справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також […]...
36. Запобіжні заходи Запобіжні заходи – заходи процесуального примусу, які застосовують до обвинуваченого (як виняток – до підозрюваного) або підсудного з метою перешкодити їх ухиленню від слідства і суду, зважанню встановлення істини в кримінальній справі, займанню злочинною діяльністю. а також для забезпечення виконання вироку. При обранні З. з. враховують також тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, його вік, стан […]...
37. Відмова в порушенні кримінальної справи Відмова в порушенні кримінальної справи – рішення, яке приймають прокурор, орган дізнання, слідчий, суддя за наявності обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Кримінальну справу не може бути порушено: за відсутністю події злочину або в діянні – складу злочину; після закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; в результаті амністії, якщо цей акт усуває застосування […]...
38. Попереднє розслідування Попереднє розслідування – стадія кримінального процесу, на якій органи дізнання і попереднього слідства здійснюють у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку діяльність, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів, з метою з’ясування наявності чи відсутності події злочину, винності конкретних осіб у скоєнні злочину та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. Основними завданнями П. […]...
39. Провадження у справах про неосудних осіб Провадження у справах про неосудних осіб – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені душевною хворобою особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. До осіб, які вчинили такі дії в стані неосудності або захворіли після скоєння злочину на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру […]...
40. Підсудність Підсудність – розподіл між судами справ, що підлягають розгляду в першій інстанції. Встановлено такі види підсудності: родова (предметна), територіальна (місцева), за зв’язком справ, а в кримінальному процесі – ще й спеціальна. Родова П. визначає віднесення справи до відання тієї чи іншої ланки судової системи залежно від виду злочину або характеру цивільної справи. Наприклад, більшість кримінальних […]...