Доказування у цивільній справі

Related posts:

1. Предмет доказування Предмет доказування – обставини, на пізнання яких спрямовується вся доказова діяльність суду і осіб, що беруть участь у справі. Ними є: а) обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (підстави позову); б) обставини, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення (підстави заперечення); в) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Факти П. д. визначаються на підставі […]...
2. Доказування судове Доказування судове – процесуальна діяльність суб’єктів кримінального, цивільного, арбітражного, адміністративного процесу із збирання, перевірки й оцінки доказів, а також формування на їх підставі певних тез і наведення аргументів для обгрунтування їх. У кримінальному процесі обов’язок Д. покладено на суд, прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання. Вони не мають Права перекладати цей обов’язок на обвинуваченого […]...
3. Учасники цивільного процесу Учасники цивільного процесу – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу. Це особи, які беруть участь у справі з метою захисту: а) своїх прав та інтересів, що охороняються законом, як сторони, треті особи у справах позовного провадження, […]...
4. Цивільний позов у кримінальній справі Цивільний позов у кримінальній справі – вимога потерпілого від злочину (громадянина або юридичної особи) відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні злочином, яка розглядається разом з кримінальною справою. Пред’являється до обвинуваченого (підсудного) або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії. Ц. п. може бути пред’явлений у будь-який момент судочинства, але до початку судового слідства. Ц. п. […]...
5. Цивільний процес Цивільний процес – процесуальна діяльність суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин: судів – з розгляду цивільної справи, перевірки законності та обгрунтованості винесеного у справі рішення; органу судового виконання – з примусової реалізації судового рішення; осіб, які беруть участь у справі,- із захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадських інтересів; інших учасників процесу – із […]...
6. >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
7. Виконавче провадження Виконавче провадження – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок примусового виконання рішень, ухвал, постанов суду, інших юрисдикційних органів, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків органу судового виконання та учасників виконавчого провадження. Згідно з В. п. примусове виконання здійснюється органом судового виконання, який діє під керівництвом, при сприянні та контролі судді; вимоги органу […]...
8. Відвід у судочинстві Відвід у судочинстві – усунення з цивільного, кримінального або арбітражного процесу його учасників за наявності обставин, які виключають участь їх у цій справі. Підстави та порядок В. у с. визначає закон (гл. 4 КПК, гл. 2 ЦПК, ст. 20 Арбітражно-процесуального кодексу). В. у с. може бути заявлений учасниками процесу судді, арбітрові, прокуророві, експертові, перекладачу, секретарю […]...
9. Зупинення провадження у справі Зупинення провадження у справі – перерва у провадженні попереднього розслідування в кримінальній справі або тимчасове залишення кримінальної чи цивільної справи в суді без руху. З. п. за кримінально-процесуальним законом можливе лише у випадках (передбачених зокрема ст. ст. 206, 249 і 280 УПК), коли місцеперебування обвинуваченого (підсудного) невідоме, коли психічне або інше тяжке захворювання такої особи […]...
10. Представник у кримінальному процесі Представник у кримінальному процесі – особа, уповноважена за законом або за дорученням учасника процесу – потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача – представляти у кримінальній справі його законні інтереси. П. потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, […]...
11. Змагальність Змагальність – один із принципів судочинства, згідно з яким справу в суді розглядають за активною участю рівноправних учасників процесу, що відстоюють свої права та інтереси або виконують свої процесуальні завдання. 3. у кримінальному судочинстві забезпечується чітким розмежуванням трьох основних процесуальних функцій: обвинувачення, захисту і розгляду та вирішення справи по суті. Кожну з них здійснюють відповідно […]...
12. Докази Докази – фактичні дані (відомості про факти), одержані у передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи. Д. у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган дізнання, слідчий, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для […]...
13. Цивільне судочинство Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків, що реалізуються їхніми суб’єктами – судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Ц. с. є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом всебічного розгляду та […]...
14. Кримінальний процес Кримінальний процес – поняття, яке вживається в чотирьох значеннях: 1) діяльність певних органів і осіб; 2) галузь права; 3) правова наука; 4) навчальна дисципліна. К. п. у першому значенні – це урегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчих, прокурорів, суддів і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, правовідносини, що виникають у перебігу […]...
15. Докази в цивільному судочинстві Докази в цивільному судочинстві – будь-які фактичні дані, одержані законними засобами у визначеному порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Д. характеризуються змістом, процесуальною формою і процесуальнім порядком одержання, дослідження і оцінки змісту та процесуальної форми […]...
16. Касаційне провадження Касаційне провадження – урегульована нормами КПК і ЦПК стадія кримінального і цивільного процесу, в якій суд другої інстанції за касаційною чи окремою скаргою учасників процесу або за касаційним поданням чи окремим поданням прокурора перевіряє законність та обгрунтованість вироків, рішень, ухвал і постанов суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Вирок суду мають право оскаржити […]...
17. Рішення суду Рішення суду – акт правосуддя у цивільній справі, який грунтується на встановлених у судовому засіданні фактах та застосуванні норм матеріального і процесуального права. Р. с. є основним і найважливішим актом правосуддя, спрямованим на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави, на зміцнення законності та правопорядку, запобігання правопорушення і виховання громадян і […]...
18. Звід місцевих законів західних губерній 1838 p Звід місцевих законів західних губерній 1838 p.- збірник цивільного матеріального та процесуального права, підготовлений у 1830-1833 pp. групою фахівців під керівництвом І. М. Даниловича. У 1838 р. проект З. був затверджений Державною Радою, але юридичної сили діючого джерела права він так і не набрав. При створенні З. були використані “Полное собрание законов Российской империи” і […]...
19. Закон дванадцяти таблиць Політологічний словник Закон дванадцяти таблиць – одна з найдавніших пам’яток писемності, перше свідчення римського права. Текст було написано на камені в 451-450 рр. до н. е., але у 387 р. до н. е. в результаті нападу галів на Рим його було знищено. 3. д. т. відіграв велику роль у розвитку судової влади, а також цивільного, […]...
20. Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...
21. Свідок Свідок – особа, про яку є дані, що їй відомі фактичні обставини, які належать до справи про адміністративне правопорушення, цивільної чи кримінальної справи. С. зобов’язаний з’явитися за викликом до суду в цивільній справі, до органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду в кримінальній справі або до органу (службової особи), у провадженні якої знаходиться справа про адміністративне […]...
22. Цивільний відповідач у кримінальному процесі Цивільний відповідач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про притягнення у справі як ІД. в. За загальним правилом відповідальність за заподіяну шкоду несе обвинувачений. У […]...
23. Юридичні факти Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 7-8. Правовідносини 3. Юридичні факти. Правовідносини виникають унаслідок певних обставин, передбачених законом. Життєві обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини, називають юридичними фактами. Юридичні факти поділяють на кілька груп. Події не залежать від бажання особи або не повністю контролюються нею. Людина народжується без її бажання, але її […]...
24. Суб’єкт права Суб’єкт права – особа, здатна згідно із законом мати і здійснювати права та обов’язки. С. п.- необхідний елемент правовідносин. Суб’єктами цивільного права є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства), юридичні особи (організації, установи, підприємства усіх форм власності), держава. Правовий статус громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства визначений державою за […]...
25. Адміністративно-деліктні відносини Адміністративно-деліктні відносини – урегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які виникають з приводу вчинення адміністративного правопорушення. Суб’єкти А.-д. в.: ті, що притягаються до відповідальності за правопорушення; ті, що беруть участь з боку держави у провадженні в справах про адміністративні правопорушення; інші (адвокат, свідок, потерпілий тощо). А.-д. в. з приводу конкретного правопорушення у своєму розвитку проходять […]...
26. Слідчий Слідчий – посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, яка призначається у встановленому законом порядку. Завданням С. є провадження попереднього слідства. С. зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити обставини, що викривають або виправдовують обвинуваченого, пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. При попередньому слідстві всі рішення про […]...
27. Диспозитивність Диспозитивність – принцип цивільного процесуального права, який полягає у можливості розпоряджатися процесуальними засобами захисту. Сторони у цивільному процесі мають право самостійно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами. Так, позивач має право змінити підстави чи предмет позову, відмовитися від позову, відповідач – визнати позов, а позивач ї відповідач – укласти мирову угоду....
28. Санкції цивільного процесуального права Санкції цивільного процесуального права – найважливіші гарантії реалізації його норм. С.- встановлені цивільним процесуальним правом наслідки недотримання або порушення норм. С. включають заходи захисту і заходи відповідальності. Заходи захисту спрямовані на припинення правопорушення, поновлення порушеного права і забезпечення виконання обов’язку. Нових, додаткових обов’язків на суб’єктів цивільних процесуальних правопорушень вони не покладають. Заходи відповідальності покладають на […]...
29. Презумпція невинності Презумпція невинності (лат. praesumptiо – припущення) – принцип кримінального процесу, згідно з яким підозрюваний, обвинувачений, підсудний вважається невинним, поки його винність у скоєнні злочину не буде доведена в передбаченому законом порядку і визнана вироком суду, що набрав законної сили. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права проголошує: “Кожний обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися […]...
30. Окреме провадження Окреме провадження – урегульований цивільним процесуальним правом порядок розгляду справ про встановлення певних обставин – юридичних фактів, про зміну правового статусу громадян або неправильність дій органів, які посвідчують обставини, за якими закон передбачає виникнення, зміну або припинення майнових і особистих немайнових прав. У порядку О. п. суд розглядає справи про: визнання громадянина обмежено дієздатним чи […]...
31. Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
32. Цивільний позивач у кримінальному процесі Цивільний позивач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які зазнали матеріальної шкоди від злочину, пред’явили вимогу про відшкодування збитків і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про визнання їх Ц. п. Ц. п. є учасником процесу і має право: подавати докази; заявляти […]...
33. Касаційна скарга Касаційна скарга – скарга, що подається учасниками процесу до касаційної інстанції на вирок або судове рішення, яке не набрало законної сили. К. с. на вирок мають право подати в 7-денний строк від моменту оголошення вироку засуджений, його захисник і законний представник, потерпілий і його представник, цивільний позивач і цивільний відповідач (у частині, що стосується цивільного […]...
34. Система часткового резерву у банківській справі Система часткового резерву у банківській справі – обов’язкові відрахування частини залучених комерційними банками коштів та їх розміщення на спеціальних резервних рахунках центральних банків для гарантування стабільної ліквідності банків і обмеження їх можливостей створювати більшу масу грошових ресурсів, ніж їх було залучено до комерційного банку. Здатність банківської системи створювати надлишкову кількість грошей грунтується на передумові, згідно […]...
35. Обвинувачений Обвинувачений – особа, щодо якої на підставі достатності доказів про скоєння нею злочину в установленому законом порядку винесена постанова про притягнення до участі в справі як О. З моменту визнання особи О. до неї можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, зокрема: запобіжний захід, відсторонення від посади, накладення арешту на майно тощо. Водночас О. набуває прав […]...
36. Провадження у справах неповнолітніх Провадження у справах неповнолітніх – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені віковими властивостями неповнолітніх. Порядок провадження у справах про злочини осіб, які на момент скоєння злочину не досягли 18-річного віку, визначається загальними правилами судочинства. Поряд з цим у КПК є спеціальні норми (зокрема, ст. ст. 432-449), що передбачають додаткові гарантії прав і законних інтересів неповнолітніх. […]...
37. Права сторін у цивільному процесі Права сторін у цивільному процесі – встановлені в процесуальному законодавстві можливості сторін для виконання ними численних процесуальних дій з реалізації процесуальних функцій. Як особи, що беруть участь у справі, сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги,, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів зі справи, брати участь у судових засіданнях, […]...
38. Потерпілий Потерпілий – особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Визнання громадянина П у справі має бути процесуально оформлене постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду. Згідно із ст. 49 КПК П. і його представник мають такі основні права: подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи від моменту закінчення попереднього […]...
39. Зловживання правом Зловживання правом – здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії. Будь-яке із суб’єктивних цивільних прав має межі, міч є його невід’ємною властивістю, оскільки це міра можливої поведінки уповноваженої особи (фізичної або юридичної) в цивільних правовідносинах. Передбачені законом положення, які визначають міру можливої поведінки, і є межами (рамками) дії суб’єктивного цивільного права. Вони, […]...
40. Ухвала суду Ухвала суду – документ, яким оформляються: у кримінальному процесі всі рішення, крім вироку, суду першої інстанції, а також судової колегії в кримінальних справах і військової колегії Верховного Суду України; в цивільному і арбітражному процесі, на відміну від рішення, в У. с. вирішуються лише окремі питання, що поставлені перед судом в заявах і клопотаннях осіб, які […]...