Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що
Екологія – охорона природи ЄГЕР – фахівець-мисливець, який керує полюванням і доглядає за тваринами у заповідниках і лісництвах.
Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр.,
Екологія – охорона природи ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал земельно-ресурсний.
Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ – заходи, здійснення яких спрямоване на зміну прир. явищ і процесів у бажаному для людини напрямі. У. п. може реалізуватись як через організацію екон. діяльності суспільства (рац. використання
Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії
Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус.
Екологія – охорона природи АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО – озеро, вода якого отримує біогенні мін. та орг. речовини в основному з водозбірної площі.
Екологія – охорона природи ЛІСОСМУГА – штучне захисне насадження дерев і чагарників у вигляді довгої смуги.
Екологія – охорона природи ЗГРАЇ – тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій (полегшують захист від ворогів, добування їжі, міграції). Найбільш широко зграйність поширена серед птахів, риб та ссавців (багатьох собачих). За