ПІСЛЯМОВА
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ ПІСЛЯМОВА Популяція є основною структурною одиницею виду, об’єктом еволюції і важливим об’єктом екології. Вивчення закономірності формування, структури і функціонування популяції має дуже важливе значення для спеціалістів сільського господарства, вплив яких на
ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО”
Екологія – охорона природи ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО”(Х. БОУЛІЧА) – передпорогові подразнення не викликають нервового імпульсу (“нічого”) у збудливих тканинах, а порогові стимули або сума передпорогових впливів створюють умови для формування макс. відповіді (“все”).
ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ)
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) – див. Зона океану (моря) екологічна.
СНІГОВАЛ
Екологія – охорона природи СНІГОВАЛ – дерева, повалені з корінням під вагою снігового покриву.
ВОДОЗАБІР
Екологія – охорона природи ВОДОЗАБІР – 1) вилучення води з водойми чи водостоку з метою задоволення госп. чи побутових потреб; 2) комплекс гідротехн. споруд та обладнання, призначений для вилучення води з відкритої водойми, водостоку
АЕРОТОП
Екологія – охорона природи АЕРОТОП – внутрішня атмосфера екосистеми, що є приземним шаром повітря, склад і режим якого залежать від безпосереднього впливу внутр. компонентів екосистеми, насамперед рослинності і грунту.
ЖИВИЦЯ
Екологія – охорона природи ЖИВИЦЯ, терпентин – в’язка смола світло-жовтого кольору, що виділяється в разі підсочування або пошкодження стовбурів хвойних дерев. Ж. – основна сировина для виробництва скипидару і каніфолі.
СУБДОМІНАНТ
Екологія – охорона природи СУБДОМІНАНТ, субедифікатор, співедифікатор -1) панівний вид, другий за рангом у групі особин; 2) у зоології – другий (друга група) за чисельністю вид після найчисленнішого (група, перша за чисельністю); 3) панівний
ЗАМУЛЮВАННЯ
Екологія – охорона природи ЗАМУЛЮВАННЯ – 1) відклади наносів у зрошувальних каналах, водосховищах та в ін. водних об’єктах (вода в яких стоїть або поволі тече), що привносяться водою. 3. часто посилюється внаслідок госп. діяльності
ЗАБРУДНИК
Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у