Екологія – охорона природи МІКРОФЛОРА – 1) сукупність мікроорганізмів в угрупованні (біогеоценозі, кишках тощо); 2) бактерії, деякі гриби (актиноміцети) та водорості.
Екологія – охорона природи ГРАДІЄНТ – 1) вектор, що вказує напрямок найшвидшої зміни даного скалярного поля; 2) міра зростання або зменшення в просторі якоїсь фіз. величини на одиницю довжини; 3) (б і о л.)
Екологія – охорона природи КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ ВЕЛИКЕ, коло біотичного обміну біосферне – безупинний планетарний процес закономірного циклічного, нерівномірного в часі й просторі перерозподілу речовини, енергії та інформації, що багаторазово входять у безперервно оновлювані
Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир.
Екологія – охорона природи ТУСОК, тасок – горбкуваті луки з ксерофільними кущовими травами, переважно субарктичних регіонів.
Екологія – охорона природи АНТРОПОЦЕНОЛОГІЯ – напрямок у науці, що акцентує увагу на взаємозв’язках сусп. і довкілля, як правило, у вузькорегіональних рамках.
Екологія – охорона природи ГЕОМЕРИДА – оболонка Землі, яку населяють живі організми. Див. також Біосфера.
Екологія – охорона природи НОМАДИЗМ – кочовий спосіб життя, властивий деяким племенам і народностям, пов’язаний з особливостями поведінки стадних тварин (пн. олені, вівці, верблюди та ін.), які потребують переміщень у пошуках корму.
Екологія – охорона природи ЕПІОЙКІЯ – форма коменсалізму, за якою один організм селиться на поверхні тіла іншого, не завдаючи шкоди останньому (прикріплення деяких морських організмів до тіла плаваючих тварин, гніздування на деревах, обростання стебла
Екологія – охорона природи ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ – див. Продукт валовий національний.