Екологія – охорона природи ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку екосистеми, яка характеризується особливим станом усіх компонентів, що утворюють середовище, і, як правило, зміною підсистем (популяцій, синузій тощо), що входять до екосистеми, та їх основних
Екологія – охорона природи ДИКА ПРИРОДА – сукупність неодомашнених тварин, рослин, що не культивуються, а також ландшафт, якого не торкнулася діяльність людини.
Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид біологічно допустимий.
Екологія – охорона природи ОЛІГОЦЕНОЗ – угруповання, до складу якого входить лише кілька видів рослин-продуцентів.
Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА – сукупність особин одного виду або групи близьких видів в угрупованні (як правило, рослин).
Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані.
Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ (ОСОБЛИВО) ОХОРОННИЙ – 1) пам’ятка архітектури або природи, що перебуває під охороною закону чи звичаїв; 2) будь-який об’єкт, що юридично (на підставі урядових, відомчих чи ін. постанов, актів тощо)
Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи).
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.5. Концепції охорони видового багатства рослин Рослинний покрив є дзеркалом, в якому найчіткіше відбивається відношення людини до природи. Тому зміни в складі флори необхідно
Екологія – охорона природи КОНУРБАЦІЯ – один із видів міської агломерації; велика урбанізована територія, яка утворилася внаслідок розростання кількох міст і злиття населених пунктів сільського типу, розміщених між ними. К. розвивається в місцях видобування