Екологія – охорона природи ВАТИ – смуги низинних мор. узбереж, що затоплюються водою під час припливів і осушуються під час відпливів. Мають специф. флору і фауну.
Екологія – охорона природи ГІПЕРКАПНІЯ – хворобливий стан організму, зумовлений підвищеним вмістом С02 у повітрі. Г. досить поширена серед жителів великих пром. міста з підвищеним ступенем забруднення повітря.
Екологія – охорона природи ФОНД ЛІСОВИЙ – частина земельного фонду – землі, де росте чи може рости ліс, виділені для ведення ліс. госп-ва. В колишньому СРСР єдиний держ. Ф. л. складався з держ. лісів
Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ОРНІТОЛОГІЧНИЙ – прир. особливо охоронна територія з режимом заповідника (іноді з режимом заказника), створена для охорони птахів.
Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ – 1) чинник, що визначається фіз. особливостями геосфер Землі; 2) чинник, зумовлений фіз. особливостями певної ділянки поверхні або глибин Землі (напруженістю магн. поля), а також атмосфери та антроп.
Екологія – охорона природи ДЕРЕВО – життєва форма (фанерофіт) рослини з багаторічним здерев’янілим головним стеблом (стовбуром) та гілками, що утворюють крону. Д. бувають 100 м і більше заввишки, є основними деревними ресурсами лісів.
Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ – див. Забруднення антропогенне.
Екологія – охорона природи СУМШАРА, согра – заболочений субір із соснами, березами та вільхами в Росії.
Екологія – охорона природи ЕКЗОБІОЛОГІЯ – розділ космічної біології, який вивчає проблеми, пов’язані з пошуком і дослідженням позаземних форм життя. Е. – експериментальна наук, дисципліна. Вивчає механізми виживання земних організмів в експериментальних умовах косм.
Екологія – охорона природи ГІГІЄНА – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, її працездатність, тривалість життя. Г. – одна з найдавніших галузей