Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення еколого-ресурсного фундаменту майбутнього соц.-екон. розвитку країни та її регіонів,
Екологія – охорона природи ОРГАНІЧНИЙ СВІТ – жива природа, сукупність живих організмів, що населяють біосферу Землі. Відомо більше 1 млн видів тварин та близько 500 тис. видів рослин, які мешкають у воді, на землі,
ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 2.КОНЦЕПЦІЇ ВИДУ І ПОПУЛЯЦІЇ 2.2. Популяція як структурно-функціональна одиниця виду Нерівномірність розподілу особин в межах ареалу пов’язана з відмінністю умов середовища проживання на різних його ділянках. Особини кожного виду, що
Екологія – охорона природи ПАРТЕНОГЕНЕТИЧНЕ РОЗМНОЖЕННЯ – те саме, що й Партеногенез.
Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ – штучний вплив на джерела прир. ресурсів з метою найбільш повного їх добування або самовідновлення.
Екологія – охорона природи ЗАКОН МІНІМУМУ (Ю. ЛІБІХА) – основний закон: витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екол. потреб, тобто життєві можливості організму лімітуються екол. чинниками, кількість і якість яких близькі до
Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ, фітоценоз – сукупність рослин, що зростають на однорідній ділянці земної поверхні й перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами навколишнього середовища.
Екологія – охорона природи КОАКЦІЇ – взаємовідносини, взаємодія різних організмів у біоценозах. Розрізняють біотичні і трансбіотичні взаємовідносини.
Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною
Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб.