Екологія – охорона природи БОТАНІКА – наука про рослини. Окремі розділи Б. вивчають класифікацію, номенклатуру, еволюцію, філогенез супідрядних природних груп рослин (систематика рослин), видовий склад (флору) окремих територій, будову та розвиток органів, тканин і
Екологія – охорона природи ТЕКТОГЕНЕЗ – сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів.
Екологія – охорона природи ПСИХРОФІЛИ – холодолюбні організми, що звичайно живуть та розмножуються при т-рі, не вищій за 10 С, мікроорганізми – від -10 до +5 °С.
Екологія – охорона природи АЕРОМЕТОДИ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – методи дослідження і картографування природних ландшафтів, ресурсів та ін. природних об’єктів і явищ за допомогою літальних апаратів. Аерофотозйомка, теплова зйомка (за тепловими властивостями об’єктів), радіолокаційна, багатозональна
Екологія – охорона природи ДОЗА КОЛЕКТИВНА – характеристика заг. радіаційного (променевого) навантаження на окремі групи населення (колективи). Таким колективом може бути персонал АЕС, коло осіб, які постраждали внаслідок аварії або все населення міста чи
Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім
Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕУТИЛІЗАЦІЙНИЙ – використання відходів одного підприємства або галузі госп-ва ін. як сировини для виробництва нової продукції.
Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами.
Екологія – охорона природи АНТРОПОГЕННА УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – див. Уніфікація рослинності антропогенна.
Екологія – охорона природи ЕНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА – те саме, що й Інвайронменталістика.