АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ
Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу.
ГРИБИ
Екологія – охорона природи ГРИБИ – група нижчих еукаріот, одне з царств живих організмів, об’єднаних спільною будовою вегетативного тіла. Своєрідність Г. визначається сукупністю в них ознак як рослин (нерухомість, необмежений верхівковий ріст, здатність до
АРХЕОПТЕРИКС
Екологія – охорона природи АРХЕОПТЕРИКС, першоптах довгохвостий (Archaeopterix lithographica) – первісний викопний птах юрського періоду (мезозойська ера). Знайдено в 1861 р. у верхньо-юрських сланцях Золенгофена (Баварія). Був завбільшки з голуба, мав дзьоб із конічними
ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ
Екологія – охорона природи ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ – бальна система оцінки життєвості виду в угрупованні на основі врахування фаз його розвитку.
ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА
Екологія – охорона природи ФРАКЦІЯ ГРУНТОВА – група грунт, часточок, що мають однакові або близькі розміри.
ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ
Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ ВОД – територія, в межах якої підвищується рівень грунт, вод під впливом підпору, що створюється водосховищем, річкою, підземною водотривкою перемичкою та ін. чинниками.
БЕЛ
Екологія – охорона природи БЕЛ – допоміжна одиниця логарифмічної величини, призначена для вимірювання різниці рівнів однойменних енергетичних або силових величин, зокрема інтенсивності звуку. Одиниця дуже велика, тому на практиці частіше використовують децибел (0,1 Б.).
БРІОБІОНТ
Екологія – охорона природи БРІОБІОНТ – організм, що постійно мешкає в моховому покриві.
ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
Екологія – охорона природи ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ – перші успіхи (або невдачі) у природокористуванні можуть бути короткотерміновими: успіх заходу з перетворення природи або управління нею об’єктивно оцінюється лише після з’ясування ходу та результатів прир.
СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА
Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА – гідротехн. споруда, призначена для пропускання риби через греблі або поза прир. перешкодами (водоспади, пороги тощо) до місця нересту. До основних С. р. належать рибоходи, рибохідні шлюзи (за