Екологія – охорона природи ПРАВИЛО 10 % – те саме, що й Закон піраміди енергій (Р. Ліндемана).
Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники.
Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ЧАСТКОВЕ – видалення із стічних вод значної кількості завислих часточок (колоїдів) за допомогою спец, уловлювачів.
Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження.
Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – просторово обмежений комплекс певних прир. ресурсів, для яких характерне взаємозумовлене використання їх у межах конкретних технологій.
Екологія – охорона природи ТРАНСПОРТ – галузь виробничої інфраструктури, яка забезпечує переміщення вантажів та пасажирів. На частку Т. припадає до 60-70 % хім. та до 90 % шумового забруднення середовища, особливо в містах.
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів.
Екологія – охорона природи ПОТІК ЕНЕРГІЇ В БІОСФЕРІ – надходження енергії Сонця та косм. променів до поверхні Землі (близько 52 – 1015 Вт), засвоєння її в ході фотосинтезу рослинами (104 – 1012 Вт), передавання
Екологія – охорона природи ЛАВА – розпечена рідка або дуже в’язка переважно силікатна маса, що виливається на поверхню Землі з її надр під час виверження вулканів. Насув лави – найбільш руйнівне стихійне лихо.
Екологія – охорона природи БІОМЕТОД – біол. метод боротьби зі шкідниками і хворобами, група заходів, які використовують для зменшення чисельності небажаних у господарстві організмів за допомогою інших видів (тварини-хижаки, вузько-специф. рослиноїдні види або паразити)