ВИДОВЕ ЧИСЛО
Екологія – охорона природи ВИДОВЕ ЧИСЛО – середня кількість видів на дослідних ділянках.
ОМБРОФІТИ
Екологія – охорона природи ОМБРОФІТИ – рослини, що використовують лише ту вологу, яка надходить у грунт з атм. опадами.
НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ
Екологія – охорона природи НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ – 1) обов’язкові рамки збереження структури та функцій екосистем певного ієрархічного рівня – від елементарного біогеоценозу до біосфери загалом, а також усіх екол. компонентів, які враховуються під час
КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА
Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екол. нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування
ДДТ (ДИХЛОРДИФЕНІЛТРИ-ХЛОРЕТАН)
Екологія – охорона природи ДДТ (ДИХЛОРДИФЕНІЛТРИ-ХЛОРЕТАН), дуст – інсектицид, синтезований у 1874 р. У 40-60-х рр. XX ст. широко застосовувався у багатьох країнах світу для боротьби з комахами-шкідниками, зокрема з малярійним комаром (Нобелівська премія
ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ)
Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо).
РЕНТГЕН
Екологія – охорона природи РЕНТГЕН – одиниця виміру експозиційної дози йонізуючих випромінювань, названа в честь фізика Вільгельма Конрада Рентгена.
ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ
Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ – 1) див. Потреби людини. Оскільки життєвий добробут людини залежить від задоволення всіх її головних потреб, то ці два терміни означають одне й те саме поняття; 2)
ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА
Екологія – охорона природи ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА (Е. ВЕБЕРА – Г. ФЕХНЕРА) – чим сильніший подразник, тим важче суб’єктивно оцінити його кількісно. Чим чутливіше пристосування, що сприймає подразнення, тим нижчий поріг, за
ПАТІЄНТНІСТЬ
Екологія – охорона природи ПАТІЄНТНІСТЬ – пристосованість до успішного існування в умовах обмеженого забезпечення ресурсами або там, де використання ресурсів утруднене внаслідок впливу якихось ін. екол. чинників.