Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – показник, який відображає придатність навколишнього середовища для життя організмів (здебільшого виражається ступенем інтенсивності розмноження, захворюваності, смертності або виживання організмів).
Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення мають птахи та ссавці). Переноситься членистоногими (трансмісивне захворювання) або
Екологія – охорона природи ГАРМСИЛЬ – сухий жаркий вітер у передгір’ях Копетдагу та Зх. Тянь-Шаню, що дме влітку з пд. та пд.-сх.
Екологія – охорона природи ШКОДА ЕКОЛОГІЧНА – екон. або розраховані в грошовому виразі неекон. збитки суспільства, яких можна було б уникнути за оптим. стану прир. середовища, що виводиться з нього техногенними впливами.
Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ, потреби людини анатомофізіологічні – група потреб Людини, що зумовлюють її виживання та збереження фіз. здоров’я. Включає велику кількість умов, починаючи від сприятливого для життя людини навколишнього середовища
Екологія – охорона природи ГОСПОДАРСЬКА ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – див. Ємність середовища господарська.
Екологія – охорона природи ВПЛИВ АДИТИВНИЙ – сукупний вплив на природу кількох забруднювальних речовин хім. чи фіз. походження.
Екологія – охорона природи ІНСТРУМЕНТ ПРИРОДООХОРОННИЙ – будь-який правовий, відомчий чи обмежувальний виробничу діяльність акт, спрямований на збереження природи, довкілля.
Екологія – охорона природи НЕОТРОПІЧНА ЗОНА – просторовий регіон фауністичного районування суходолу, який включає всю Пд. і Центр. Америку разом з о-вами Карибського басейну. Н. з. збігається з межами фауністичного царства Неогеї. Характерними представниками
Екологія – охорона природи ЛІЦЕНЗІЯ РИБОЛОВНА – 1) документ, подібний до ліцензії мисливської, який дозволяє особі вилов риби; 2) отриманий на основі спец, домовленості дозвіл на пром. вилов риби в певному районі територіальних вод