Екологія – охорона природи ПУСТИР ПРОМИСЛОВИЙ – ділянка суходолу зі зруйнованим грунтовим покривом, позбавлена рослинності, що виникла внаслідок пром. діяльності людини (гірничорудні розробки, будівництво тощо).
Екологія – охорона природи ТРАНСМІСИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання трансмісивне.
Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЗОВНІШНЄ – все те, що знаходиться поза даним об’єктом.
Екологія – охорона природи ПЕДОКЛІМАКС – грунтовий клімакс; стан грунту, що настав у результаті зміни рослинності при незмінних (нормальних) умовах клімату.
Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину
Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – те саме, що й Зрілість біогеоценозу.
Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і
Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК СТІЙКИЙ – хім. стійкий забрудник, що не входить у прир. колообіги речовин і тому розкладається в середовищі дуже повільно. Такі забрудники нерідко акумулюються організмами в трофічних ланцюгах.
Екологія – охорона природи АРОМОРФОЗ, арогенез – один з головних напрямків біол. прогресу живих істот, за якого в ході еволюції ускладнюється, підіймається на вищий рівень еволюц. розвитку їхня морфо-фізіол. організація. Термін “А.” запровадив О.
Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – кількість окремих видів корисних копалин у надрах, обчислена відповідно до чинних нормативних документів. За вивченістю розрізняють розвідані, або промислові, запаси категорій А, Б, С1 і попередньо