Екологія – охорона природи ЧИННИК ФІЗІОЛОГІЧНИЙ – індивід. чинник-2, що впливає на функції того самого організму, тобто самовплив. Напр., стрес.
Екологія – охорона природи НОТОГЕЯ – фауністичне царство суходолу. Охоплює Австралію, прилеглі Нову Зеландію й Океанію. Тривала просторова ізоляція Н. від ін. материків стала причиною формування своєрідної, глибоко ендемічної фауни (однопрохідні, сумчасті, казуари, райські
Екологія – охорона природи ПЛЕТОБІОСФЕРА – один із термінів, що означає “плівку життя”.
Екологія – охорона природи СПУСТЕЛЕННЯ, дезертизація – втрата певною територією природної або штучної рослинності в результаті істотного погіршення властивостей грунту з подальшою неможливістю їх відновлення без участі людини. Як правило, С. відбувається в посушливих,
Екологія – охорона природи ГЕОЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ – співвідношення штучно створеного культ, ландшафту та існуючого до цього прир. ландшафту з енерг. показниками обміну речовини включно.
Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ – різке зниження кільк. особин виду або групи видів, викликане популяційними, біоценотичними або абіотичними причинами; як правило, Д. ч. пов’язана з діяльністю людини. Звичайно йдеться про тимчасову Д.
Екологія – охорона природи СУБІР – прир. сосновий ліс на відносно бідних грунтах. У пн. частині ліс. зони корінними породами С. є сосново-ялинові, в пд. – сосново-дубові, в зоні спільного розміщення ялини й дуба
Екологія – охорона природи ГІПОЦЕНТР – осередок у надрах Землі, де зароджується землетрус; під час розрахунків Г. вважають точкою.
Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без
Екологія – охорона природи ГІМЕНОМІЦЕТИ – група базидіальних грибів з відкритим спороносним шаром на плодових тілах. Більшість Г. – сапрофіти, деякі – паразити. До Г. належать майже всі їстівні та отруйні гриби.