Екологія – охорона природи “ОСТРІВ” ТЕПЛА – посилений викид енергії в місцях концентрації пром-сті, який впливає на нестабільність атм. процесів у цьому районі.
Екологія – охорона природи АНІЗОТРОПІЯ – 1) здатність різних органів однієї й тієї самої рослини набувати різних положень при однаковому впливі на них чинників довкілля (так, пагони і листки можуть по-різному орієнтуватись відносно світла);
Екологія – охорона природи КОНСУМЕНТИ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ – те саме, що й Консументи первинні.
Екологія – охорона природи ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН (У ГРУНТІ) – заг. вміст поживних речовин у певному шарі грунту. Виражається в кг/га.
Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА – лінія, яка сполучає точки однакової реакції організмів-біоіндикаторів або біоіндикаторних угруповань на сумарне забруднення довкілля чи забруднення однією з хім. сполук.
Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ТРОФІЧНА – вид екол. піраміди, що характеризує певну екосистему з властивими їй трофічними рівнями (продуцентами, консументами першого, другого і т. д. порядків).
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА, демекологія – розділ екології, який вивчає прямі і зворотні зв’язки популяції з середовищем і внутрішньо-популяційні процеси.
Екологія – охорона природи СУКУЛЕНТИ – багаторічні рослини з товстими соковитими листками (алое, агава, каланхое) або стеблами (напр., кактуси), що містять багато вологи; ростуть у пустелях, на скелях, пісках.
Екологія – охорона природи ГЕЛІОСТАНЦІЯ – екологічно чиста електр. силова станція, функціонування якої пов’язане з використанням сонячної енергії.
Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі,